Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №646/12922/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/12922/25 Головуючий суддя І інстанції Чорна Б. М.

Провадження № 33/818/827/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Варламова Д.В., та представника потерпілого – адвоката Москаленко І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Варламова Д.В. на постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Харкова,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 05 грудня 2025 року о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 21/7, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Субару», д.н.з. НОМЕР_1 по вулю Шота Руставеллі, при виїзді на перехрестя з майдану Героїв Небесної Сотні, не надав переваги у русі автомобілю «Шкода», лд.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з правого боку в зустрічному напрямку по вулиці Шота Руставелі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В апеляційній скарзі захисник Варламов Д.В. просив судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставіп.’ Ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Вважав, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було встановлено всі обставини у справі, розгляд проведено не повно. Вказував на відсутність доказів щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тому, на його думку, рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Варламов Д.В. повідомив, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, однак, оскільки їх позиція захисту повністю узгоджена, просив розглядати цю апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .

Поряд з цим в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник потерпілого – адвокат Москаленко І.Б. повідомила, що потерпілий ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, однак, оскільки він є військовослужбовцем та на час апеляційного розгляду перебуває на лінії бойового зіткнення, а також врахуючи, що їх позиція узгоджена, просила розглянути апеляційну скаргу без участі потерпілого ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, а також положення ст.ст. 268 – 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі особи, яка притягається до відповідальності, а також без потерпілого, однак за обов`язковою участю захисника та представника потерпілого.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника Варламова Д.В., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також пояснення представника потерпілого, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги та вважала оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення; схемі місця ДТП; письмових поясненнях учасників ДТП, а також відеозаписі події ДТП.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк.1), 05.12.2025 року об 12:00 год. Цапков керував автомобілем по вул. Шота Руставеллі, при виїзді на перехрестя з майданом Героїв Небесної Сотні, не надав переваги у русі автомобілю «Шкода» та скоїв з ним зіткнення.

З відомостей цього протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 був особисто ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його особистий підпис у відповідних графах протоколу.

Разом з цим в матеріалах цієї справи міститься схема місця ДТП (арк. 2).

З відомостей цієї схеми об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з цією схемою, про що свідчить його підпис.

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його Захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися з позовом до суду в порядку КАС України на дії працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Належить також врахувати, що ОСОБА_1 після ознайомлення з відомостями, які зафіксовані в протоколі власноручно в цьому протоколі зазначив, що «згоден» з цими відомостями.

Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 , а також відсутність відповідних висновків інших компетентних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та схеми місця ДТП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі та схемі відповідають дійсності, тому можуть слугувати доказами у справі.

Відповідно до відомостей, які зафіксовані у схемі місця ДТП (арк. 2) вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на перехресті вулиць Шота Руставелі та майдан Героїв Небесної Сотні у м. Харкові. Також з цієї схеми вочевидь вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 намагався здійснити поворот ліворуч, перетинаючи смугу руху автомобіля потерпілого. Місце зіткнення автомобілів розташовано на смузі руху автомобіля потерпілого, який рухався через вказане перехрест прямо.

З такими відомостями схеми місця ДТП ОСОБА_1 погоджувався, оскільки беззаперечно підписав цю схему.

Відповідно до відомостей письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 (арк. 4) вбачається, що він рухався на зелене світло світлофора прямо. Автівка Субару повертаючи ліворуч не надала йому перевагу у русі, внаслідок чого сталось ДТП.

Тобто ОСОБА_2 здійснював маневр переїзду перехрестя не змінюючи траєкторію свого руху, отже рухався прямо.

Поряд з цим, відповідно до відомостей письмових пояснень ОСОБА_1 (арк. 3) вбачається, що він рухався на своєму автомобілі Субару по вул. Шота Руставелі у м. Харкові до перехрестя з майданом Героїв Небесної Сотні. На перехресті цих вулиць намагався здійснити лівий поворот на вулицю Героїв Небесної Сотні, пригальмував, пропускаючи пішохіда. З вулиці Шота Руставелі швидко з`явився транспортний засіб Шкода. ОСОБА_1 намагався уникнути зіткнення, однак автомобіль Шкода рухався швидко та вдарив його автомобіль у праву передню частину.

Отже з цих пояснень вочевидь вбачається, що ОСОБА_1 намагався здійснити на перехресті поворот ліворуч, тобто перетинаючи смугу руху автомобіля під керуванням потерпілого ОСОБА_2 , який рухався назустріч.

Поряд з цим в матеріалах цієї справи міститься відеозапис події ДТП за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк. 59).

З відомостей цього відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався по вул. Шота Руставелі від «Кінного» ринку у напрямку майдану Героїв Небесної Сотні. Також вбачається, що для автомобіля потерпілого, який під`їжджав до перехрестя, був увімкнений зелений сигнал світлофора.

Отже, враховуючи такі відомості відеозапису, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 під`їжджаючи до перехрестя мав фактичну можливість почати здійснювати маневр перетину перехрестя у напрямку Гімназійної набережної, тобто прямо, оскільки для нього було увімкнено зелене світло світлофора та не було будь-яких інших перешкод для його руху.

Натомість з відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався у зустрічному напрямку стосовно автомобіля ОСОБА_2 та намагався на цьому ж перехресті здійснити поворот ліворуч, перетинаючи смугу руху для автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .

Крім того, з відеозапису вбачається, що посилання захисника на те, що ОСОБА_1 зупинився, пропускаючи пішохіда є необґрунтованими, оскільки будь-яких пішохідів, які переходили проїжджу частину, в тому числі, перед автомобілем Субару, не вбачається.

Поряд з цим, з відеозапису вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась у світлий час доби, а тому у ОСОБА_1 не було будь-яких перешкод для того, щоб бачити, що назустріч йому рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , якому він повинен був надати дорогу для руху.

Крім того, належить врахувати, що вул. Шота Руставелі є рівнозначною для учасників дорожнього руху, однак під час виконання маневру повороту ліворуч з вул. Шота Руставеллі на майдан Героїв Небесної Сотні, автомобілі, які повертають ліворуч повинні надати дорогу для проїзду зустрічних автомобілів, які рухаються по цій вулиці.

Отже, оцінюючи відомості, які містяться в матеріалах цієї справи, а також відомості відеозапису, враховуючи те, що під час складення протоку ОСОБА_1 визнав свою вину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що саме ОСОБА_3 винний у вчиненні ДТП внаслідок чого в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови вірно встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП, а стороною захисту не надано будь-яких фактичних відомостей про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого саме ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника Варламова Д.В. про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року – задовольнити, поновивши йому цей строк.

Апеляційну скаргу захисника Варламова Д.В. – залишити без задоволення.

Постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков