Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №199/14581/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1187/26 Справа № 199/14581/25 Суддя у 1-й інстанції - МАШКІНА Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Вартанової Г.М., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

за участю:

захисника — Вартанової Г.М.,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2025 року о 17:59 годині в м. Дніпро, вул. Каспійська, 1, водій ОСОБА_1 керував низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом Corso Solar ML-72968, без днз, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest DRAGER6820 ARHJ-0266. Результат тесту №3762 від 17.10.2025 року позитивний - 0,95 проміле.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, адвокат Вартанова Г.М., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що долучені до матеріалів відеозаписи є фрагментарними та не містять безперервної фіксації фактичного керування електровелосипедом.

Вважає, що були відсутні законні підстави для зупинки та перевірки документів.

Вважає, що неправильно кваліфіковано транспортний засіб, оскільки потужність транспортного засобу, керування яким інкримінується ОСОБА_1 , становить 0,5 кВт, що є значно меншим за встановлений норматив у 3 кВт, зазначений транспортний засіб не підлягає відомчій реєстрації, а особа, яка ним керує, не зобов`язана отримувати посвідчення водія на право керування ним.

Вважає, що звернення суду до відомостей з відкритих джерел мережі Інтернет є виходом за межі повноважень та порушенням принципів безсторонності, змагальності сторін

Вважає, що результати тестування газоаналізатором Drager Alcotest 6820 ARHJ-0266, є недопустимим доказом, оскільки на момент проведення огляду, прилад не пройшов обов`язкову періодичну повірку та не мав чинного сертифіката відповідності. Відповідно до записів у Сервісній книжці, дата першої державної повірки приладу — 28.09.2015 року, а чергова державна повірка була проведена лише 14.11.2025 року, про що видано Свідоцтво №П51QM208110325, чинне до 14.11.2026 року.

Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з`явився, його інтереси представляє професійний адвокат, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без його участі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку адвоката, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні та не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486175 від 17.10.2025 р., 17.10.2025 року о 17:59 годині в м. Дніпро, вул. Каспійська, 1, водій ОСОБА_1 керував низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом Corso Solar ML-72968, без днз, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest DRAGER6820 ARHJ-0266. Результат тесту №3762 від 17.10.2025 року позитивний - 0,95 проміле. Протокол підписано ОСОБА_1 , заперечень не надходило.

Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою – поліцейським 1 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області Малаховим Д.С.

Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: рапортом поліцейського, яким було виявлено порушення; матеріалами відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , котрий дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння, зазначеними у відповідному протоколі та акті, а тому останній підлягав огляду на стан сп`яніння, проведення якого здійснювалось поліцейськими із застосуванням технічних засобів відеозапису без присутності свідків у відповідності до вимог ч. 2 с. 266 КУпАП; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу Alcotest DRAGER6820 ARHJ-0266, тест №3762, з показником 0,95 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, що був підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому здійснення огляду водія на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не вимагалось згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.

Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудних камер працівників поліції щодо досліджуваних подій.

З відеозапису, який міститься на DVD-R диску та долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що відповідні дані зафіксовані на відео повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які дозволяють безпосереднього пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що в час та місці, зазначені в протоколі, водій ОСОБА_1 дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння, а тому підлягав відстороненню від керування та оглядові на стан сп`яніння, який проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу під час фіксації на технічні засоби відеозапису, що були закріплені на форменому одязі екіпажу патрульної поліції, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить наявність порушень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зокрема, на відмітці часу 17:33 (бодікамера 472400) зафіксовано ОСОБА_1 на електричному транспортному засобі, який на вимогу поліцейського встав та перемістився з проїзній частині зі жвавим рухом на узбіччя. Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Факт керування транспортним засобом та вживання алкоголю він не заперечував. На відмітці часу 17:36 (бодікмера 469335) зафіксовано огляд ОСОБА_1 на місці зупинки з використанням газоаналізатору, який показав результат - 0,95 проміле. На відмітці часу 17:39 (бодікамера 475542) зафіксовано транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 з маркуванням CORSO SOLAR, о 17:40 водій повідомляє, що з результатом проведеного огляду він згоден. Після чого зафіксовано оформлення адміністративного матеріалу.

Крім того, сам водій неодноразово зазначає працівникам поліції, що він випивав спиртні напої.

Також на відеозаписах відображено, що водій ОСОБА_1 добровільно погодився та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, не заперечував щодо його результатів.

Крім того, водій ОСОБА_1 брав участь у складенні протоколу та матеріалів про адміністративне правопорушення, ставив свій підпис та не виражав жодних заперечень на проведену процедуру фіксування обставин адміністративного правопорушення.

Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції – з переглянутого відеозапису виявлено не було.

Під час апеляційного перегляду справи, за клопотанням сторони захисту були викликані та допитані в судовому засіданні працівники поліції.

Допитаний в суді апеляційної інстанції, інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 пояснив суду, що 17.10.2025 року о 17-29 годині під час патрулювання за адресою: м.Дніпро Амур-Нижньодніпровський район, вул. Каспійська, біля будинку 1 було зупинено низькошвидкісний легковий електричний транспортний засіб CORSO SOLAR МL-72968 б/н під керуванням водія ОСОБА_1 . Вході спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального приладу, останній погодився. Результат огляду 0,95 проміле. ОСОБА_1 погодився з результатом, підписав акт огляду. Водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Крім того, свідок зазначив, що у них були всі підстави відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», для зупинки транспортного засобу, зазначив, що ОСОБА_1 рухався по проїзній частині дороги з порушеннями ПДР.

Допитаний в суді апеляційної інстанції, поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 пояснив суду, що 17.10.2025 року о 17-29 годині під час патрулювання за адресою: м.Дніпро Амур-Нижньодніпровський район, вул. Каспійська, біля будинку 1 було зупинено низькошвидкісний легковий електричний транспортний засіб CORSO SOLAR МL-72968 б/н під керуванням водія ОСОБА_1 . Вході спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального приладу, останній погодився. Результат огляду 0,95 проміле. ОСОБА_1 погодився з результатом, підписав акт огляду. Водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Крім того, свідок зазначив, що у них були всі підстави відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», для зупинки транспортного засобу, зазначив, що ОСОБА_1 рухався по проїзній частині дороги з порушеннями ПДР. Зазначив, що ним було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

За нормативним визначенням ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 .

Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою суду першої інстанції, чим було порушено вимоги п.2.9 “а” ПДР України, тобто останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіряючи доводи сторони захисту, судом встановлено, що пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортнийзасіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відеозаписом з бодікамер поліцейських зафіксовано марку та модель транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 CORSO SOLAR. Також, суд враховує характеристики двигуна вказаного електричного транспортного засобу, надані стороною захисту на фотознімку, а саме: SWX500-48V500W. Згідно з відомостями у відкритих джерелах мережі Інтернет транспортний засіб CORSO SOLAR – електричний транспорт з двигуном 500 Вт, який розвиває швидкість до 35–40 км/г. Тобто, вказаний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» відноситься до низькошвидкісних легких електричних транспортних засобів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Таким чином, з огляду на викладене вище, за керування транспортним засобом CORSO SOLAR в стані алкогольного сп`яніння для ОСОБА_1 , як учасника дорожнього руху, який ним керував, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині.

Доводи сторони захисту щодо проведення огляду ОСОБА_4 спеціальним технічним приладом, який використовувався без проведення обов`язкової повірки, суд вважає неспроможними з огляду на такі обставини.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до ст. 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби ви мірю вальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування – приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.

Як вбачається з дослідженої судом роздруківки тесту № 3762 від 17.10.2025 року, датою останнього калібрування DRAGER ALCOTEST 6820, ARНJ-0266, є 13.11.2024, тобто він використовувався в межах встановленого законом строку. При цьому, на адвокатський запит від 20.01.2026 року стороною захисту отримано копію свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820, ARНJ-0266, який містить відомості про повірку 14.11.2025 року. В той же час, це не спростовує факт його калібрування станом на дату проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 – 17.10.2025 року, відомості про яку були відображені в роздруківці проведеного тесту № 3762.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , та вважає їх спробою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, не висловлював жодних зауважень або незгоди, а також добровільно погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager. Він підтвердив свою згоду, а результат огляду становив 0,95 проміле алкоголю, з чим водій погодився, що засвідчується його підписом в акті огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на правильність установлених у справі фактичних обставин, не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними і допустимими доказами. Зазначені твердження є оціночними судженнями апелянта і не мають самостійного юридичного значення для вирішення справи по суті.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст. 23 та ст.ст. 33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Вартанової Гаяне Михайлівни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко