Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №761/23004/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23004/25

Провадження № 2/761/2656/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

секретаря судового засідання - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2025 року позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.11.2020 року між ОСОБА_1 як та ОСОБА_2 укладено договір позики.

Відповідно до п. 1 договору позики в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 600 000 грн.

Згідно з п. 1.1. договору позики метою отримання позики є придбання позичальником легкового автомобіля.

У відповідності до п. 2 договору позики після передання грошових коштів позикодавцем позичальнику на підтвердження факту передачі складено та підписано акт приймання-передачі грошових коштів.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує факт одержання ним від позикодавця позики. Підписаний сторонами договір є доказом передання грошей від позикодавця до Позичальника (п. 10 договору позики).

Відповідно до п. 4 договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику в строк та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 5 договору позики сторони домовилися, що позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до «24» квітня 2023 року.

В разі прострочення повернення позики позикодавець вправі нараховувати пеню в розмірі 10% від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 7 договору позики).

У відповідності до п. 8 договору позики, сторони 28.11.2022 уклали договір застави транспортного засобу та зареєстровано обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 600 000 грн.

Станом на дату звернення до суду, позичальник не виконав умови договору позики та не повернув грошові кошти.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за договором позики у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб Джип Компас, випуск 2019 року, двигун об`єм 2360, номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 за договором застави транспортного засобу від 28.11.2022 року шляхом його продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів.

З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

05 червня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

09 червня 2025 року до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання відповідача.

Ухвалою від 11.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 24.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак на адресу суду надійшла її письмова заява, зі змісту якої вбачається, що остання позовні вимоги підтримує, просила суд їх задовольнити, а також розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Крім того, відповідачі викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 3, 5, 8, 11 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 14-507 цс 18 від 12 грудня 2018 року.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідачів про час розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.11.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

укладено договір позики.

Відповідно до п. 1 договору позики в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 600 000 грн.

Згідно з п. 1.1. договору позики метою отримання позики є придбання позичальником легкового автомобіля.

На підтвердження факту передачі складено та підписано акт приймання-передачі грошових коштів до договору позики від 27.11.2020, що підтверджує факт отримання грошових коштів відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4 договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику в строк та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 5 договору позики сторони домовилися, що позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до «24» квітня 2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2022 сторони уклали договір застави транспортного засобу та зареєстровано обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію №89514272 від 05.03.2024.

Відповідно до п. 1.1. договору застави цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що виникають із договору позики від 27 листопада 2020 року, укладеного між сторонами за умовами якого позикодавець передав позичальнику 600 000 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві отримані грошові кошти в строки і порядку передбачених договором позики від 27 листопада 2020 року.

Згідно з п. 1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов`язань вказаних у п.1.1. цього договору заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу належний йому на праві власності на підставі договору купівлі - продажу 8045/2020/2366402 від 30.12.2020 транспортний засіб Джип Компас, випуск 2019 року, двигун об`єм 2360, номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 600 000 грн

Відповідно до п. 2.3 договору застави заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо позика, що забезпечена заставою не буде повернута у встановлені договором позики строки.

Згідно з п. 2.12. договору застави у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем зобов`язань за договором позики, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку відповідно до ст. 24, 26, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 7, 8 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Доказів ненадання або неналежного надання позивачем грошових коштів не надано та дана обставина не знайшла свого підтвердження при дослідженні матеріалів справи.

Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини першої ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6000,00 грн, які сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок.

В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб Джип Компас, випуск 2019 року, двигун об`єм 2360, номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 за договором застави транспортного засобу від 28.11.2022 року

шляхом його продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Повний текст рішення складено 26.02.2026.

Суддя Андрій АНОХІН