Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №589/523/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №589/523/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Прачук О. В.

Номер провадження 33/816/1079/26 Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

у с т а н о в и л а:

Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, за те, що 25 січня 2026 року о 22 го 38 хв в м. Шостка по вул. Берегова, 16 ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21154», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820», тест № 348 (результат тесту – 1,64%). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не виконав своїх обов`язків щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, що є неприпустимим, у зв`язку з чим ухвалене рішення не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Зокрема, не було перевірено законність пропозиції працівників поліції пройти водієм огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причин неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим апеляційний суд вважає за можливе провести розглянути справу без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 статті 251 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, ґрунтується на досліджених доказах, а саме:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2026 року серії ЕПР 1 № 575411;

- роздруківки з приладу «Drager Alcotest 6820» № 348 від 25 січня 2026 року, відповідно до якої рівень алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,64 % проміле;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 погодився з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується його підписом;

- відеозаписах із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними, допустимими та достатніми для ухвалення рішення. Суддя суду першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції встановлено, що 25 січня 2026 року о 22 год 38 хв у м. Шостка по вул. Берегова, 16, працівниками поліції було зупинено автомобіль «ВАЗ 21154», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Останнього було повідомлено про причини зупинки, а саме порушення п. 11, п. 11.3 ПДР України, а саме виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого створено аварійну ситуацію на проїзній частині.

Під час перевірки особи водія працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота).

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився.

Результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, становив 1,64 проміле, з яким він погодився та не заперечував, що вживав алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо автомобіля. На пропозицію працівників поліції проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не висловлював.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та такою, що об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи, і узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу працівниками поліції є безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи, зокрема відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, транспортний засіб «ВАЗ 21115», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на підставі ст.35 ЗУ «Про національну поліцію України», у зв`язку з порушенням правил розташування транспортного засобу на дорозі.

Крім того, за порушення п. 11.3, п. 11 ПДР України відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6566542 від 25 січня 2026 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Відповідно до вимог п. 3ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби уразі наявності інформації, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

Таким чином, працівники поліції діяли відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Право органів Національної поліції вимагати проходження медичного огляду у встановленому порядку відповідно до п.2.5 ПДР кореспондується з обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, в апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень судом першої інстанції вимог статей 279, 280 КУпАП. Докази перевірені на допустимість, належність та достатність відповідно до положень ст. 252 КУпАП, усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом встановлено, а дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог статей 30, 33 КУпАП, і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також характеру вчиненого правопорушення, яке є одним із найбільш небезпечних у сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить значну суспільну небезпеку.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.