Додаткове рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №522/1423/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-з/813/220/26

Справа № 522/1423/25-Е

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву адвоката Чукітової Вікторії Віталіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2025 року позивач ТОВ «Ханбер» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОК «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 та просить витребувати квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1884524751101 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ханбер».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2025 року позов ТОВ «Ханбер» до ОСОБА_1 , треті особи: ОК «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , про витребування майна, задоволено. Витребовано квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1884524751101 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ханбер. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ханбер» судові витрати у розмірі 102 353 гривні.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2025 року залишено без змін.

10 квітня 2026 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Чукітової В.В., яка діє в інтересах ТОВ «Ханбер», надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ханбер» судові витрати, які складаються з витрат з надання правничої допомоги у розмірі 39600 грн.

Дана заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс позивач заперечуючи проти апеляційної скарги шляхом надання відзиву на апеляційну скаргу, а саме між Позивачем та адвокатом Чукітовою В.В. було укладено Договір про надання правової допомоги від 01 жовтня 2024 року (надалі – Договір), предметом якого є консультаційні та юридичні послуги у цивільній справі щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в органах внутрішніх справ, прокуратури, слідства, судових органах та інших. Відповідно до пункту 4.1., за послуги за п. 1.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі, що встановлено Додатковими угодами до Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, Замовник здійснює оплату за цим Договором багаторазово в готівковому порядку, а також безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку. Відповідно до пункту 5.2 Договору, щомісячно або після закінчення певних етапів надання послуг Виконавець надсилає Замовнику разом із рахунком фактурою акт приймання-передачі послуг у двох примірниках. Замовник підписує, датує, і повертає Виконавцю один примірник такого акту приймання-передачі або надсилає Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 (п`яти) днів не одержить від Замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, Сторони визнають, що акт приймання передачі вважається підписаним, а послуги наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі. Відповідно до п. 7.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. 20.11.2025 між ТОВ «ХАНБЕР» та адвокатом Чукітовою В.В. було укладено Додаткову угоду №4, відповідно до якої адвокатський супровід судової справи №522/1423/25-Е у суді апеляційної інстанції становить 39 600 гривень. Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №4, ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін.

Таким чином, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката відповідно до вищевказаного Договору становить 39 600 000 гривень 00 копійок.

20 квітня 2026 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Зайця К.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Ханбер», з тих підстав, що до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено договір про надання правової допомоги, додаткова угода та акт до договору. Інших доказів витрат на правову допомогу, а саме платіжних документів та детального опису робіт представником позивача представлено не було. Тобто, подані документи самі по собі не дають суду можливості встановити: який саме обсяг правничої допомоги був наданий саме в суді апеляційної інстанції; які конкретні процесуальні дії виконувалися адвокатом у межах апеляційного перегляду; чому саме сума 39 600,00 грн є співмірною складності справи, обсягу робіт та критеріям розумності.

Крім того адвокат Заяць К.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , у своїх запереченнях зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Отже, процесуальний закон прямо пов`язує можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення з наявністю двох умов: подання відповідної заяви до закінчення судових дебатів та наявності поважних причин неподання доказів судових витрат до закінчення дебатів. Однак сторона позивача до закінчення судових дебатів не заявляла про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення та не посилалася на поважні причини неможливості подати такі докази раніше.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем у суді апеляційної інстанції надано наступні документи:

- договір про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року укладений між ТОВ «Ханбер» та адвокатом Чукітовою В.В., відповідно до якого:

4.1. За послуги за п.1.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі, що встановлено Додатком №1 до Договору.

5.1. Замовник здійснює оплату за цим Договором багаторазово в готівковому порядку, а також безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця

5.2. Щомісячно або після закінчення певних етапів надання послуг Виконавець надсилає Замовнику разом з рахунком фактурою акт приймання-передачі послуг у двох примірниках Замовник підписує, датує і повертає Виконавцю один примірник такого акта приймання-передачі або надсилає Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 робочих днів після надсилання акта приймання-передачі. У разі, якщо підписаний акт приймання-передачі або вмотивовану відмову від його підписання. Сторони визнають, що акт приймання-передачі вважається підписаним, а послуги наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.

- рахунок №1 від 09 березня 2026 року, з якого вбачається, що адвокатом Чукітовою В.В. надано ТОВ «Ханбер» юридичну допомогу за договором правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року (справа №522/1423/25-Е) на загальну суму 39600 грн;

- додаткову угоду №4 від 20 листопада 2025 року до Договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року укладену між адвокатом Чукітовою В.В. та ТОВ «Ханбер», в особі директора Яцканич С.М., який діє на підставі Статуту, уклали цю Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року, про таке:

Відповідно до пункту 4.1, за послуги за п. 1.1 цього договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі, що встановлено Додатковими угодами до Договору

Відповідно до п. 7.4, зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється Додатковою угодою до Договору.

1. Адвокатський супровід судової справи №522/1423/25-Е за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Ханбер» до ОСОБА_1 , треті особи: ОК «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , про витребування майна у суді апеляційної інстанції становить 39600 грн.

- акт приймання-передачі етапу робіт від 09 березня 2026 року згідно договору про надання правової допомоги від 01.10.2024 відповідно до якого адвокатом Чукітовою В.В. надано ТОВ «Ханбер» наступні послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства у Одеському апеляційному суді у справі №522/1423/25-Е: 1) складення відзиву на апеляційну скаргу Серова М.Ю.; 2) аналіз апеляційної скарги Серова М.Ю.

Відповідно до Додаткової угоди №4 до Договору загальна сума за надані послуги становить 39600 гривень.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру /гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

– має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

– з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій–п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі №910/11903/23.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що фактично на стадії апеляційного провадження адвокат подала виключно відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Щодо посилання адвоката Зайця К.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про те, що сторона позивача до закінчення судових дебатів не заявляла про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення та не посилалася на поважні причини неможливості подати такі докази раніше, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2025 року адвокат Чукітова В.В., яка діє в інтересах ТОВ «Ханбер», подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зокрема зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Позивача складає 39 600 грн., що включає витрати на професійну правову допомогу адвоката. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат надано у додатках до Відзиву.

Так, дійсно до відзиву надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, який складає 39600 грн, в якому також зазначено, що представник позивача робить заяву, що надасть докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, представник відповідача до закінчення судових дебатів, зробив відповідну заяву про намір надати докази на підтвердження понесених судових витрат, та вподальшому протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення було надано відповідні докази.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування адвокатських витрат у заявлені сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності і тому підлягає зменшенню та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, з урахуванням складності справи, строку розгляду справи, виконаних адвокатом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Повний текст судового рішення

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Апеляційний суд зазначає, що з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість виготовлення повного судового рішення у строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено виготовлення повного тексту судового рішення 30 квітня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Заяву адвоката Чукітової Вікторії Віталіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , про витребування майна.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» (код ЄДРПОУ 33311711, вулиця Віри Інбер, будинок 5, офіс 1, м. Одеса, 65014) витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда