Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №742/1266/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №742/1266/26

Суддя: ДАВИДЧУК Д. П.

Провадження № 3/742/330/26

Єдиний унікальний № 742/1266/26

Постанова

Іменем України

30 квітня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., захисника адвоката Матвієнка В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 184 ч. 2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 457049 від 26.02.2026, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме під час перевірки 26.02.2026 було виявлено в будинку бруд, ОСОБА_3 та інші особи перебували з ознаками алкогольного сп`яніння, чим ОСОБА_1 порушила вимоги, передбачені ст. 150 СК України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 457048 від 26.02.2026, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , 07.08.2017 а саме під час перевірки 11.02.2026 було виявлено в будинку бруд, чим ОСОБА_1 порушила вимоги, передбачені ст. 150 СК України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась. Її захисник адвокат Матвієнко В.М. заперечив проти протоколу, посилаючись на те, що працівниками поліції не надано достатніх та належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відтак, необхідно об`єднати справи №742/1266/26, провадження № 3/742/330/26, №742/1267/26, провадження № 3/742/331/26 та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об`єднаній справі № 742/1266/26, провадження № 3/742/330/26.

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч. 3 п. 4).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Диспозиція ст.184 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 184 КУпАП, ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ,тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту протоколів встановлено, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання обов`язків щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушила вимоги ст. 150 СК України. Під час перевірок 11.02.2026 та 26.02.2026 виявлено антисанітарні умови проживання, а також перебування сторонніх осіб у стані алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.

Основним нормативно-правовим актом, який встановлює обов`язки батьків щодо виховання дітей є Сімейний кодекс України. Зокрема, у ст. 150 СК України передбачено такі обов`язки батьків щодо дітей:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Проте, органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, не вказано, який саме з цих батьківських обов`язків порушила ОСОБА_1 .

На підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції надано копію паспорту ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 копію постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.10.2025 року, роздруківку фото.

Водночас, що працівниками поліції фактично не виконано обов`язок щодо належного збирання, фіксації та подання доказів у справі. До суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували викладені у протоколі обставини. Зокрема, відсутні будь-які докази перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, не зафіксовано у встановленому порядку антисанітарні умови проживання, не долучено фото- чи відеоматеріалів, а також не відібрано письмових пояснень від самої ОСОБА_1 та інших осіб, на яких посилається особа, що складала протокол. Крім того, не конкретизовано, у чому саме полягало ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, вимоги щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи фактично не виконані, а доказова база є неповною та неналежно оформленою.

Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід також наголосити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи адміністративні стягнення, які передбачені ст. 184 КУпАП, суд вважає, що для доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності має використовуватись стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За викладених обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 2 КУпАП.

Керуючись ст.ст.245,247,251,252,283,284,294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи № 742/1266/26, провадження № 3/742/330/26, № 742/1267/26, провадження № 3/742/331/26 та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об`єднаній справі № 742/1266/26, провадження № 3/742/330/26.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 184 ч. 2 КУпАП- закрити на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАПза відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 291 КУпАП.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua