Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №742/1184/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/400/26

Єдиний унікальний № 742/1184/26

ВИРОК

Іменем України

30 квітня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025270330000961 від 24.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Прилуцького району Чернігівської області, громадянина російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

I. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

1.ОСОБА_5 , 24.11.2025, близько 13 год 15 хв, перебуваючи у громадському місці, керуючи автомобілем JAC J5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вул. Незалежності м. Прилуки в напрямку вул. Івана Скоропадського м. Прилуки, на перехресті вулиць Незалежності — Івана Скоропадського, здійснюючи маневр повороту праворуч, в бік вул. Івана Скоропадського, діючи необережно, проявив неуважність, кримінальну протиправну недбалість, не передбачив настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, тим самим створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, у результаті чого на нерегульованому пішохідному переході, розташованому біля перехрестя вулиць Незалежності — Івана Скоропадського, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину вул. Івана Скоропадського по вищевказаному пішохідному переходу та рухався в напрямку будинку 70 А, розташованого на вул. Незалежності.

2.У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів велико- та малогомілкових кісток правої гомілки, синця правої гомілки з переходом на стопу, забійно-рваної рани нижньої третини правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 335 від 24.02.2026 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такий що спричинив тривалий розлад здоров`я більше 21 дня, та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

3.У даній дорожній обстановці ОСОБА_5 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

4.Порушення водієм ОСОБА_5 п. 18.1 Правил дорожнього руху України, перебуває в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.

5.В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилалася на визнання ОСОБА_5 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та визначений сторонами обсяг доказів, що підлягають дослідженню згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судових дебатів прокурор вважав зазначені обставини достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_5 у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.

6.ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, погодився на недоцільність дослідження доказів у кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

7.Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, в якій вказав, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, збитки та витрати йому відшкодовані обвинуваченим.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження.

8.Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, показавши, що 24.11.2025 він рухався на власному автомобілі JAC J5 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Незалежності в м. Прилуки. Здійснюючи поворот праворуч на вул. Івана Скоропадського він відволікся та не помітив пішохода, який переходив дорогу по пішохідному переходу та здійснив наїзд на нього. Потерпілим виявився його знайомий ОСОБА_6 . Він допомагав йому витратами на лікування та доглядом. Про вчинене він щиро шкодує.

9.Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_5 негативно оцінив вчинене ним діяння, засудив свою поведінку та висловив жаль з приводу скоєного. Запевнив, що зробив висновки з вчиненого.

10.Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

11.Отже, враховуючи показання обвинуваченого та співставивши їх з фактичними обставинами справи, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

ІV. Правова кваліфікація дій обвинуваченого.

12.Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

V. Мотиви призначення покарання та обставини, які суд враховує при призначенні покарання.

13.Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

14.За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України передбачене покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого

15.ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий, пенсіонер, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зап місцем проживання характеризується позитивно.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

16.Обставини, які обтяжують покарання – відсутні.

17.Обставини, які пом`якшують покарання – щире каяття обвинуваченого, який у судовому засіданні різко негативно оцінив вчинене ним діяння та висловив щирий жаль з приводу цього, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

18.Крім того, суд приймає до уваги та враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 відшкодував заподіяні матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_7 , зокрема витрати на лікування ОСОБА_6 .

19.При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує обставини, що вказані в п.п. 13-18 вироку. Тому, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, яке відноситься до необережних кримінальних правопорушень, обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України та з призначенням обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на рівні мінімальної межі санкції.

20.Відповідно до ст.. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

21.В судовому засіданні встановлено наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, які зазначені в п.п. 16-18 вироку, які, на переконання суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

22.Відтак, враховуючи особу винного, суд дійшов переконання про можливість застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України. Приймаючи до уваги, що санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено можливість призначення покарання у виді штрафу від 3 до 5 тисяч нмдг, суд вважає за можливим призначити покарання у виді штрафу в розмірі 2250 нмдг, що на чверть нижче за найнижчу межу, встановлену санкцією цієї статті.

23.При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 69 КК України суд не звільняє обвинуваченого від додаткового покарання у виді одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

VI. Процесуальні витрати.

24.У справі наявні процесуальні витрати, а саме витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму 12479,60 грн.

25.Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

26.Водночас, статтею 119 КПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

27.В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 є пенсіонером, єдиним джерелом його доходу є пенсія в розмірі 3406 грн та благодійна допомога, що підтверджується довідками про доходи та витягом з державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

28.При цьому суд враховує, що враховуючи особу обвинуваченого, відсутня можливість призначення йому іншого покарання, крім покарання у виді штрафу, що навіть з урахуванням положень ст. 69 КК України є доволі значною сумою для пенсіонера, зважаючи також на те, що він відшкодував потерпілому кошти на лікування. Відтак, покладення на обвинуваченого обов`язку відшкодування витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі понад 12 тис. грн. становитиме для нього надмірний тягар.

29.З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від стягнення витрат на проведення експертиз, віднесши їх на рахунок держави.

VIІ. Речові докази

30.У справ наявні речові докази - . автомобіль JAC J5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .

31.Відповідно до ст. 100 КПК України вказаний речовий доказ повернути власнику

ОСОБА_5 . Заходи забезпечення кримінального провадження.

32.Під час досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався. Зважаючи на застосовувану судом міру покарання та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків на стадії досудового розслідування та судового розгляду суд не вбачає підстав до обрання запобіжного заходу.

33.Арешт на автомобіль JAC J5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.11.2025 – скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання з урахуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 38250 (тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

На підставі ст. 119 КПК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від сплати процесуальних витрат на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, віднесши їх на рахунок держави.

Речові докази у справі: автомобіль JAC J5, реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути власнику ОСОБА_5 .

Арешт на автомобіль JAC J5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.11.2025 – скасувати.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8