Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №739/127/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/127/26

Провадження № 1-кп/739/80/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження,відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026275410000001 від 01.01.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Костобобрів, Семенівського району Чернігівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, розлученої, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

08 грудня 2025 року близько 18 год. 00 хв.,ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у середній кімнаті будинку по АДРЕСА_1 , з мотивів особистих неприязних відносин, зумовлених конфліктом зі своїм колишнім чоловіком - ОСОБА_6 , з яким продовжує проживати однією сім`єю, діючи з прямим умислом, з метою протиправного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно скляною чаркою нанесла йому один удар в потиличну ділянку голови.

У результаті її умисних протиправних дій потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна та гематоми шкіри голови, набряку шкіри голови розміром 3х4 см., які згідно висновку експерта від 09.01.2026 № 15 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS № 210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Таким чином, своїми умисними діями вона, згідно ст.ст.1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинила стосовно свого колишнього чоловіка - ОСОБА_6 домашнє насильство у формі фізичного насильства.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 .

Прокурор у судовому засіданні просив суд при призначенні покарання врахувати тяжкість скоєння кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є проступком, характеризуючи дані обвинуваченої, обставину, що пом`якшує покарання та обставини, що обтяжують покарання, надані підтверджуючі матеріали щодо вини обвинуваченої. На підставі чого просила визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу.

Обвинувачена ОСОБА_5 під час допиту в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнала повністю, дала покази на підтвердження обставин скоєння кримінального правопорушення, а саме показала, що 08 грудня 2025 року близько 18 год. 00 хв.,в кімнаті будинку по АДРЕСА_1 , між нею та її колишнім чоловіком виникла сварка в ході якої вона вдарила скляною чаркою по голові ОСОБА_6 , з яким продовжує проживати однією сім`єю. В результаті удару ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження На момент сварки вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння. У вчиненому розкаюється, погодилась з позицією прокурора щодо призначення їй покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив покази своєї колишньої дружини - ОСОБА_5 та вказав, що вона просила у нього вибачення і він її пробачив. Підтримує думку прокурора щодо призначення покарання.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності його позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи пояснення обвинуваченої, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушенням знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачена дала чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб, мотив їх вчинення. Надані обвинуваченою пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 .

Оскільки ОСОБА_5 заподіяла умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 , то суд її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні є щире каяття.

Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила умисне кримінальне правопорушення щодо здоров`я потерпілого ОСОБА_6 , в порушення засад Конституції України, третя стаття якої передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України, передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого нею кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченої, яка в силу ст. 89 КК України раніше не судима, її характеристику за місцем проживання, вік та стан здоров`я, пом`якшуючу покарання обставину та ї обставини, що обтяжують покарання, думку потерпілого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 призначити покарання у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідає тяжкості вчиненого нею правопорушення, сприятиме дотриманню обвинуваченою правослухняної поведінки у майбутньому.

Крім цього, на переконання суду, призначене покарання забезпечує дотримання балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.12, ч.1 ст.125 КК України, ст.ст. 369-371,373-374,381-382, 394 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази: медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_6 , яка перебуває на відповідальному зберіганні у власника - залишити в розпорядженні власника, ОСОБА_6 ..

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1