Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №738/564/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/564/26

№ провадження 2/738/388/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді: Савченка О.А.

з участю:

секретаря: Лях Н.М.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог.

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Менської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Менської районної ради від 02.04.2015 він був призначений на посаду директора Комунального підприємства «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради шляхом укладення контракту. Рішенням Менської міської ради від 30.12.2020 Комунальне підприємство «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради перейменовано на Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальний центр» Менської міської ради. Рішенням Менської міської ради від 29.08.2022 Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальний центр» Менської міської ради перейменовано на «Агенцію регіонального розвитку Менщини» Менської міської ради. Рішенням 65 сесії 8 скликання Менської міської ради № 535 від 24.09.2025 було припинено юридичну особу - «Агенцію регіонального розвитку Менщини» Менської міської ради. У зв`язку з ненадходженням коштів з місцевого бюджету та відсутністю доходів від господарської діяльності у підприємстві з лютого 2025 не виплачувалася заробітна плата. Розпорядженням міського голови від 30.12.2025 позивача було звільнено з займаної посади. На день звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату. З вимогою про виплату йому заборгованої заробітної плати він неодноразово звертався до відповідача, однак останній відмовляється її виплачувати.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального провадження з повідомлення сторін.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, наполягає на їх задоволенні. Зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представники відповідачів будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, надали по справі відзив в якому в задоволенні позовних вимог просили відмовити. Просили провести розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Як встановлено Судом та підтверджено дослідженими доказами, рішенням Менської районної ради від 02.04.2015 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Комунального підприємства «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради шляхом укладення контракту.

Рішенням Менської міської ради від 30.12.2020 Комунальне підприємство «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради перейменовано на Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальний центр» Менської міської ради.

Рішенням Менської міської ради від 29.08.2022 Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальний центр» Менської міської ради перейменовано на «Агенцію регіонального розвитку Менщини» Менської міської ради.

Рішенням 65 сесії 8 скликання Менської міської ради № 535 від 24.09.2025 було припинено юридичну особу - «Агенцію регіонального розвитку Менщини» Менської міської ради.

Згідно з довідкою № 7 від 05 березня 2026 року Голови ліквідаційної комісії Агенції регіонального розвитку Менщини та Розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості по заробітній платі пере директором Агенції ОСОБА_1 за лютий-грудень 2025 становить 191 131 гривня 91 копійка в т.ч. ПДФО – 34 403 гривні 74 копійки та військовий збір – 9 556 гривень 59 копійок. Єдиний соціальний внесок – 42 049 гривень 02 копійки.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до положень частини 1 статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляду і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Згідно із ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи спір щодо розміру належних позивачу, як звільненому працівникові сум, суд враховує докази про нараховану та невиплачену відповідачем заробітну плату позивачу.

Враховуючи викладене, ту обставину, що на час розгляду справи відповідачем, як роботодавцем, повного розрахунку по заробітній платі з позивачем не проведено, докази на підтвердження спростування доводів позивача відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 на суму 20399,84 грн.

На виконання вимог п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 16 133 гривні 23 копійки.

Враховуючи положення ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягнення судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити.

Стягнути з Менської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 191 131 (сто дев`яносто одну тисячу сто тридцять одну) гривню 91 копійку заборгованої заробітної плати за період з 01 лютого 2025 року по 31 грудня 2025 року, яка визначена без утримання податків і зборів, відрахувань для покриття заборгованості працівника перед підприємством.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 16 133 (шістнадцять тисяч сто тридцять три) гривні 23 копійки.

Стягнути з Менської міської ради Чернігівської області на користь держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А. Савченко