Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №592/19583/25
Суддя: Алфьоров А. М.
Справа №592/19583/25
Провадження №2/592/568/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Алфьорова А.М., за участю секретаря судового засідання – Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 32 «Ластівка» м. Суми про визнання незаконними наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі,
у с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтований тим, що 14.10.2025 року завідувач Сумського дошкільного навчальногшо закладу(ясла-садок) №32 «Ластівка» м.Суми,Сумської області (Сумський ДНЗ №32 м.Суми) Світлана Нестеренко надала позивачу 2 екземпляри повідомлення про заплановане вивільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №32 «Ластівка» м.Суми, Сумської області (наказ від 29.08.2025 року №52 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників») яким попередила останню про наступне звільнення з посади помічника вихователя на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 29 жовтня 2025 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Одночасно повідомила позивача, що станом на 01.09.2025 року вакантні посади в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №32 «Ластівка» м.Суми, Сумської області відсутні. Зазначене повідомлення позивачка підписала особисто та поставила дату 14.10.2025 року власноручно. Другий екземпляр даного повідомлення поданий вже був завідувачкою з датою отримання 29 серпня 2025 року. Зазначена дата вказана власноручно завідувачкою та виконана її почерком. На її пропозицію я лише підписала повідомлення, бо це було під її тиском.
Після того позивачу завідувач дозволила працювати до 29.10.2025 року включно, а 30.10.2025 року викликала до закладу та вручила трудову книжку з помилковим записом, адже зазначено, що звільнена з посади за скороченням штату на підставі наказу № 82-К від 28.10.2025 року, а в графі дата звільнення вказано 28.10.2025 року.
Наказ № 82-Квід 28.10.2025 року про звільнення вручено позивачці набагато пізніше та іншою посадовою особою в.о.завідувача Н.Харченко.
Між записами в трудовій книжці та наказом існує невідповідність, оскільки звільнення за наказом здійснено з 29 жовтня 2025 року, а в трудовій книжці зазначено, що 28.10.2025 року.
Позивачка вважає, що попередження про звільнення вручено невчасно не за два місяці та ще й у спосіб фальсифікації його. Також, повідомляючи невчасно про заплановане вивільнення завідувачка не вручила позивачці та не ознайомила ні в який спосіб з наказом № 52 від 29.08.2025 року, а також не ознайомила зі штатними розписами(старим та новим).
Також, при складанні наказу №52 відповідач не врахував той факт, що в Сумському ДНЗ №32 м.Суми не має змін в організації виробництва і праці. Вважає, що видавши дані накази керівник дошкільного закладу мала на меті отримання додаткових ставок для інших працівників, які будуть ними розроблятися, щоб збільшити розмір їх заробітних плат або ж для прийняття нових людей на роботу.
Звертаю увагу, що дані накази є незаконними та необґрунтованими і винесеними з порушенням норм Конституції України та трудового кодексу України.
Враховуючи викладене, просить суд визнати недійсним наказ відповідача №52 від 29.08.2025 р. «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» виданий завідувачем Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №32 «Ластівка» м.Суми Світланою Нестеренко, наказ №71/к від 29.08.2025 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», та наказу № 82-К від 28.10.2025 року про звільнення позивача ОСОБА_1 та скасувати їх, поновити позивача ОСОБА_1 на раніше займану посаду помічника вихователя для дітей віком до 3 років та зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за період вимушеного прогулу починаючи з 29.10.2025 року до 27.04.2026 року з розрахунку 535 грн денного заробітку беручи за основу мінімальну заробітну плату, за 180 днів, що складає 96300 грн.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовільнити.
Представник відповідача, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, про що надав письмовий відзив в якому зазначив, що звільнення Позивача за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України відбулося внаслідок реальних змін в організації праці та штатної структури закладу, що були зумовлені об`єктивними фінансовими чинниками. Припинення трудових відносин із Позивачем проведено з суворим дотриманням встановленої законом процедури: Позивача було персонально попереджено за два місяці до звільнення, їй було виплачено всі належні кошти, а переважне право на залишення на роботі не було встановлено у зв`язку з відсутністю показників вищої продуктивності праці порівняно з іншими працівниками.Наявність дрібних технічних описок у кадрових документах, на які посилається Позивач, жодним чином не нівелює правомірність дій адміністрації закладу та не порушує трудових гарантій Позивача.Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на доказах та не підлягають задоволенню.
Заслухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді помічника вихователя для дітей віком до 3 років в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) «Ластівка» м. Суми Сумської області, з 02.10.2004 р. відповідно до наказу 29.09.2004 р. (а.с.14)
29.08.2025 позивача було повідомлено про те, що відповідно до наказу №52 від 29.08.2025 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників», 29.10.2025 року її буде звільнено з посади помічника вихователя на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Одночасно повідомлено, що станом на 01.09.2025 року вакантні посади в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №32 «Ластівка» м. Суми, Сумської області відсутні.
Фактом, яким була зумовлена потреба скорочення штату працівників: проведений аналіз штатного розпису станом на 01.01.2025 та нового штатного розпису, введеного в дію з 01.09.2025, згідно з яким кількість штатних одиниць за посадою «помічник вихователя» була фактично зменшена, що призвело до економії фонду оплати праці.
При цьому додатковим доказом є затверджений та погоджений штатний розпис від 01.09.2025 року, що свідчить про зміну штатної чисельності працівників навчального закладу.
Дане повідомлення про звільнення у зв`язку із скороченням штату було оформлене Персональним повідомленням, за підписом завідувача Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №32 «Ластівка» м. Суми, Сумської області (Сумський ДНЗ №32 м. Суми) Світлани Нестеренко, яке позивачка отримала 29.08.2025 р.
Наказом від 29.10.2025 року за №82-к про звільнення, визначено – звільнити з 29.10.2025 ОСОБА_1 помічника вихователя для дітей віком до 3-х років за скороченням штату (п.1 ст.40 КЗпП України).
На підставі наказу про звільнення № 82-к від 29.10.2025 року, ОСОБА_1 було нарахована та виплачена вихідну допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний запропонувати працівникові іншу роботу лише за умови наявності вакантних посад у межах підприємства, установи або організації.
Станом на дату попередження позивача про наступне вивільнення, а також станом на день звільнення у Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 32 «Ластівка» були відсутні вакантні посади, які могли бути запропоновані позивачу з урахуванням її кваліфікації, а також відсутні будь-які вакантні посади технічного персоналу.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5- 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 року у справі № 756/5243/17 (провадження № 61-47646св18) зробив висновок, що питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників не належить до компетенції суду. При звільненні у зв`язку зі скороченням штату працівників враховується переважне право працівника залишитися на роботі та пропонується інша робота на тому самому підприємстві, в установі, організації. Коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, формується з осіб, які займають аналогічну (ідентичну) посаду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Частиною першою ст. 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;
11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку (ч. 2 ст. 42 КЗпП України). Тобто, застосування положень ст. 42 КЗпП України можливе серед працівників обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.
Разом із тим, повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноваженому ним органу. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України). При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.(ст.49-2 КЗпП).
У відповідача мало місце скорочення єдиної посади в навчальному закладі помічника вихователя для дітей віком до 3 років, а тому порівняння кваліфікації та продуктивності праці не підлягає застосуванню. Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі №751/4369/22.
Враховуючи викладене, проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову: визнання недійсним наказ відповідача №52 від 29.08.2025 р. «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» виданого завідувачем Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №32 «Ластівка» м.Суми Світланою Нестеренко, наказу №71/к від 29.08.2025 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», та наказу № 82-К від 28.10.2025 року про звільнення та їх скасування, поновлення ОСОБА_1 на раніше займану посаду помічника вихователя для дітей віком до 3 років та виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України, ст.ст.19, 81, 82, 263,353 ЦПК України ,-
ВИРІШИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 32 «Ластівка» м. Суми про визнання незаконними наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Андрій АЛФЬОРОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua