Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №759/5522/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5522/26

пр. № 1-кп/759/1019/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026100090000530 від 04.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув середню освіту, вдівець, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 20 січня 2026 року, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з корисливих спонукань, маючі на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із психотропними речовинами, у нього виник злочинний умисел на вчинення особливо тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням психотропної речовини з метою збуту.

Так, реалізуючи свій злочинний задум, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 20 січня 2026 року, він домовився із невстановленою досудовим розслідуванням особою про придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено, у особливо великому розмірі.

У подальшому, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, але не пізніше 20.01.2026, він отримав не менше 100 г речовини, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

Отримавши вищевказану речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, він, продовжуючи діяти умисно, з метою її подальшого збуту, приніс вказану речовину за місцем свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_2 , де почав незаконно її зберігати з метою збуту.

20.01.2026, в період часу 08:27 год. по 11:42 год., під час проведення обшуку за вищевказаним місцем проживання ОСОБА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено ряд речей і речовин, а саме: дві пластикові ємності, в одній з яких міститься нашарування порошкоподібної речовини білого кольору, а в іншій порошкоподібна речовина білого кольору загальною масою приблизно 100 грам, з якої відібрано зразки масою приблизно 20 грам, а також дві металеві чайні ложки з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору.

При цьому, відповідно до висновку експерта №CE-19/111-26/2800-НЗПРАП від 21.01.2026, надана на дослідження порошкоподібна речовина масою 22,023 г містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін (Таблиця ІІ Список №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №770), загальною масою амфетаміну 7, 488 г.

Відповідно до висновку експерта №CE-19/111-26/2799-НЗПРАП від 21.01.2026 в наданих на дослідженнях порошкоподібних речовинах білого кольору масою 85,000 г та 0,102 г виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін (Таблиця ІІ Список №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №770). Загальна маса амфетаміну в речовинах становить 44,251 г.

Також, відповідно до висновку експерта №CE-19/111-26/3691-НЗПРАП від 30.01.2026, надані на дослідження нашарування речовини білого кольору, які виявлені на металевих ложках, містять психотропні речовини, обіг яких обмежено - амфетамін (Таблиця ІІ Список №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №770). Маса амфетаміну в нашаруваннях становить 0,047 г.

Загальна маса вилученої у нього психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яку він незаконно придбав та зберігав з метою збуту, становить 51,786 г, що становить особливо великі розміри (Таблиця 2 наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу»).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень. Просив суд суворо його не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів у даному кримінальному провадженні щодо часу, місця, способу, мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Разом з тим, дії обвинуваченого за встановлених судом обставин кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 307 КК України як незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах.

Однак, суд не може погодитись з кваліфікацію дій обвинуваченого в частині вчинення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України, з таких підстав.

Правовим наслідком засудження особи за вчинене кримінальне правопорушення є судимість, тобто такий правовий стан, який за вказаних у законі умов характеризується настанням для неї певних наслідків. Кримінально-правовими наслідками судимості є те, що вона може виступати як кваліфікуюча ознака при вчиненні нового кримінального правопорушення, якою є повторність.

Передбачені в окремих статтях (частинах статей) Особливої частини КК України такі кваліфікуючі ознаки, як вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила відповідне кримінальне правопорушення (ст.ст.152, 187, 307 КК України), вчинення кримінального правопорушення особою, раніше судимою за відповідне кримінальне правопорушення (ст.ст.164, 165, 201 КК України), вчинення кримінального правопорушення протягом року після засудження за цією статтею (ст.309 КК України) є спеціальними різновидами повторності.

Відповідно до положень ч.1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Святошинського районного суду м.Києва від 16.08.2023 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про скасування вказаного вище покарання з випробуванням, яке було призначене ОСОБА_3 16.08.2023 вироком Святошинського районного суду м.Києва, та на момент вчинення 20.01.2026 кримінального правопорушення ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України не мав судимості, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_3 таку кваліфікуючу ознаку як «вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України».

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовинив особливо великих розмірах, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого; обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він вдівець, не працює, має зареєстроване місце проживання у м. Києві, під наглядом у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне за сукупності наведених вище обставин призначити обвинуваченому ОСОБА_3 мінімальне покарання в межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у виді позбавлення волі зконфіскацією належного йому майна, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування більш м`якого виду покарання.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Враховуючи обраний вид покарання, суд вважає за необхідне залишити раніше застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід без змін.

Вирішуючи питання про долю речових доказів, суд вважає за доцільне застосувати спеціальну конфіскацію.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 96-1 КК України).

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За матеріалами справи встановлено, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України з корисливою метою, при цьому в нього було вилучено мобільний телефон марки «iPhone 11», який обвинувачений використовував для здійснення злочинної діяльності.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого заходи кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації, яка полягає у конфіскації у власність вказаного мобільного телефону, як засобу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Крім того, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років зконфіскацією належного йому майна.

За правилами ч.5 ст.72 КК України у строк покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні, а саме з 20.01.2026 по 28.04.2026.

Строк відбуття покарання рахувати з 29.04.2026.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.02.2026 - скасувати.

Речові докази по справі:

- пристрої для куріння (2 шт), дві металеві чайні ложки, пластикова ємність з кришкою, елекронні ваги зеленого кольору, трубка для куріння, психотропну речовину амфетамін, масою 44,251 г, 7,488 г, 0,047 г, екстракт канабісу, масою 0,279 г, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №009535, 009551 - знищити;

- дві банківські картки: АТ "Пумб" та АТ "Таскомбанк", зіп-пакети, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №013541 - повернути ОСОБА_3 ;

- грошові кошти номіналом: 1000 грн. - 21 шт., 500 грн. - 23 шт., 100 грн. - 1 шт., 50 грн. - 1 шт., загальномю сумою 32650 грн., передані на зарахування на депозитний рахунок ГУНП у м. Києві, квитанція №15 від 25.02.2026 - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №CE-19/111-26/2799-НЗПРАП від 21.01.2026, №CE-19/111-26/2800-НЗПРАП від 21.01.2026, №CE-19/111-26/3691-НЗПРАП від 30.01.2026, №CE-19/111-26/5091-КТ від 09.02.2026 у сумі 11 588 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до наступного майна: мобільного телефону марки «iPhone 11», який конфіскувати в дохід держави.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1