Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №206/723/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/723/26

Провадження 2/206/1201/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Хмельницька Л.М. в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, в якому просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

До Самарського районного суду міста Дніпра звернувся ОСОБА_1 з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є онуком ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що за життя, а саме 04 березня 2015 року, ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого заповіла зазначену квартиру йому — ОСОБА_1 .

Разом з тим у шестимісячний строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, оскільки про існування заповіту на його користь не знав, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, нотаріус його про наявність заповіту не повідомляв, а сам заповіт та правовстановлюючі документи на квартиру були знайдені ним лише на початку 2026 року.

Крім того, позивач посилається на те, що на час відкриття спадщини та протягом строку для її прийняття він проживав на території Донецької області, у с. Іллінівка Краматорського району, а спадкове майно знаходиться у м. Торецьк Донецької області. Зазначені території перебували у зоні активних бойових дій або безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення, що створювало реальну небезпеку для життя та здоров`я, ускладнювало роботу нотаріальних установ, поштового і транспортного сполучення та фактично перешкоджало своєчасному зверненню до нотаріуса.

Позивач просить суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач — Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області — відзиву на позовну заяву не подала, заперечень щодо задоволення позову суду не надала. Від представника Відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій останній просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 12.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів від Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області та від приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумової Тетяни Петрівни.

Клопотання про витребування доказів обґрунтовано тим, що відповідна інформація має значення для правильного вирішення справи, однак самостійно отримати її позивач не мав можливості.

На виконання ухвали суду Торецькою міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області надано інформацію щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4 на день її смерті.

Також приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумовою Т.П. надано інформацію щодо відсутності у її провадженні спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 15.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Судом досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

З витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Із наданих суду документів органів державної реєстрації актів цивільного стану вбачається родинний зв`язок позивача зі спадкодавцем ОСОБА_4 , а саме те, що ОСОБА_1 є її онуком.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 84 років, про що 28 вересня 2023 року складено актовий запис № 1474.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

З відповіді Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що станом на 26.09.2023 фізична особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, попередня назва населеного пункту — АДРЕСА_3 . За цією адресою ОСОБА_4 була зареєстрована з 18.02.1986 до дати смерті — ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також у відповіді зазначено, що за вказаною адресою вона була зареєстрована одна.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9627856 від 20.01.2006 вбачається, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності від 19.01.2006, виданого БТІ м. Дзержинська.

04 березня 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дзержинського міського нотаріального округу Донецької області Іваненко А.М., зареєстрований у реєстрі за № 350.

Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_4 заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З листа приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумової Т.П. від 18.02.2026 № 18/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до нотаріуса з питання прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Нотаріус повідомила, що відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини. Оскільки на момент смерті ОСОБА_4 позивач разом зі спадкодавцем не проживав, а заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальних органів не подавав, йому було роз`яснено право звернутися до суду.

З листа приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумової Т.П. від 25.03.2026 № 22/01-16 вбачається, що на виконання ухвали Самарського районного суду міста Дніпра нотаріусом надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 . У зазначеному листі нотаріус повідомила, що в її провадженні спадкова справа щодо померлої ОСОБА_4 не заводилася.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84642303 від 25.03.2026 вбачається, що за параметрами запиту щодо ОСОБА_4 , дата смерті — ІНФОРМАЦІЯ_5 , у Спадковому реєстрі інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутня.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач посилається на дві основні причини пропуску строку для прийняття спадщини: необізнаність про існування заповіту на його користь та об`єктивні труднощі, пов`язані з проживанням і місцезнаходженням спадкового майна на території Донецької області в умовах активних бойових дій.

З матеріалів справи також убачається, що Торецька міська територіальна громада, Іллінівська сільська територіальна громада та Костянтинівська міська територіальна громада в період після відкриття спадщини належали до територій активних бойових дій або територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Крім того, позивач посилається на те, що Торецька державна нотаріальна контора була ліквідована, а через бойові дії, небезпеку пересування, порушення транспортного та поштового сполучення він був об`єктивно обмежений у можливості своєчасно звернутися до нотаріуса особисто або направити заяву поштовим зв`язком.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з пропуском позивачем строку для прийняття спадщини та необхідністю вирішення питання про наявність підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків, тобто спадщини, від фізичної особи, яка померла, спадкодавця, до інших осіб, спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При вирішенні такого спору суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права власності на спадкове майно, а лише надає спадкоємцю можливість реалізувати право на прийняття спадщини в нотаріальному порядку.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є обставини, які були об`єктивними, непереборними, істотними та створювали спадкоємцю реальні труднощі для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини.

Суд враховує, що саме по собі незнання спадкоємцем норм закону щодо строку прийняття спадщини не є поважною причиною. Водночас необізнаність спадкоємця про наявність заповіту на його користь, якщо така необізнаність підтверджується обставинами справи та не була наслідком недобросовісної поведінки спадкоємця, може бути врахована судом як поважна причина пропуску строку, особливо з урахуванням принципу свободи заповіту та необхідності забезпечення реалізації волі спадкодавця.

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_4 04.03.2015 склала заповіт на користь ОСОБА_1 , заповівши йому належну їй квартиру.

Доказів того, що позивач був обізнаний про існування заповіту до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, матеріали справи не містять.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що позивач довідався про існування заповіту лише на початку 2026 року, після чого звернувся до приватного нотаріуса Разумової Т.П., отримав роз`яснення про пропуск строку для прийняття спадщини та звернувся до суду з цим позовом.

Суд також враховує, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, що підтверджується листом приватного нотаріуса Разумової Т.П. від 25.03.2026 та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 84642303 від 25.03.2026. Відомості про видані свідоцтва про право на спадщину також відсутні.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач не був повідомлений нотаріусом про відкриття спадщини та про наявність заповіту на його користь, а інші спадкоємці спадщину не оформили.

Окремо суд враховує, що за відповіддю Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована за адресою спадкового майна одна.

Отже, матеріали справи не підтверджують факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що виключає можливість вважати його таким, що прийняв спадщину у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Саме тому для прийняття спадщини позивач мав подати нотаріусу заяву у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Разом з тим суд бере до уваги не лише необізнаність позивача про заповіт, а й об`єктивні обставини, пов`язані з воєнним станом, бойовими діями та місцем проживання позивача.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач був зареєстрований у с. Іллінівка Краматорського району Донецької області. Спадкодавець проживала та була зареєстрована у м. Торецьк Донецької області, а спадкове майно також знаходиться у м. Торецьк.

Після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України відповідні територіальні громади Донецької області перебували у зоні активних бойових дій або поблизу лінії бойового зіткнення, що створювало об`єктивну небезпеку для пересування, ускладнювало роботу органів державної влади, нотаріальних установ, поштового та транспортного сполучення.

Зазначені обставини мають істотне значення саме для оцінки періоду з моменту відкриття спадщини 26.09.2023 до спливу шестимісячного строку для її прийняття, тобто до 26.03.2024.

Суд виходить із того, що позивач не лише формально посилається на воєнний стан в Україні, а обґрунтовує пропуск строку конкретними обставинами, пов`язаними з його місцем проживання, місцем знаходження спадкового майна, припиненням або ускладненням роботи відповідних установ, небезпекою пересування та відсутністю доступу до звичайних способів подання заяви нотаріусу.

У сукупності з необізнаністю про існування заповіту на користь позивача такі обставини свідчать про наявність об`єктивних та істотних труднощів, які перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Суд також враховує поведінку позивача після того, як він дізнався про існування заповіту. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса, а після отримання листа нотаріуса від 18.02.2026 щодо пропуску строку для прийняття спадщини звернувся до суду з цим позовом. Така поведінка свідчить про те, що позивач діяв послідовно та без невиправданого зволікання після того, як дізнався про можливість спадкування за заповітом.

Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у цьому випадку спрямоване на забезпечення реалізації волі спадкодавця, вираженої у заповіті, та не порушує прав інших осіб, оскільки матеріали справи не містять відомостей про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, або осіб, яким видано свідоцтва про право на спадщину.

Щодо належності відповідача суд зазначає наступне.

У справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за відсутності таких спадкоємців — територіальна громада в особі відповідного органу за місцем відкриття спадщини.

Місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є останнє місце її проживання, а саме: м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.

З огляду на відсутність відомостей про спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину, а також з урахуванням утворення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, суд вважає, що позов пред`явлено до належного відповідача.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню.

Суд вважає, що строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили є достатнім для звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд враховує характер спірних правовідносин, відсутність у матеріалах справи даних про протиправну поведінку відповідача, а також те, що звернення до суду зумовлено необхідністю реалізації позивачем спадкових прав у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

За таких обставин суд вважає за можливе судові витрати, понесені позивачем, залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220-1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини — задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення чи виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Гаркуша