Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №754/18495/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1464/26

Справа №754/18495/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І., за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 180 629,98 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

03 листопада 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (надалі - Позивач) звернулось до Суду з позовом. Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 180 629,98 грн станом на 30 липня 2025 року, зокрема:

1. Заборгованість за послуги, спожиті до 01.05.2018: Централізованого опалення: 11547,66 грн. Інфляційна складова: 1974,65 грн. Три відсотки річних: 519,17 грн. Централізованого гарячого водопостачання: 29064,02 грн. Інфляційна складова: 4969,95 грн. Три відсотки річних: 1306,69 грн.

2. Заборгованість за послуги, спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021: Централізованого опалення: 16921,66 грн. Інфляційна складова: 2893,60 грн. Три відсотки річних: 760,78 грн. Централізованого постачання гарячої води: 35434,35 грн. Інфляційна складова: 6059,27 грн. Три відсотки річних: 1593,09 грн.

3. Заборгованість за послуги, спожиті з 01.11.2021: Постачання теплої енергії: 22783,20 грн. Інфляційна складова: 2991,83 грн. Три відсотки річних: 788,69 грн. Пеня: 959,57 грн. Постачання гарячої води: 31043,96 грн. Інфляційна складова: 4027,29 грн; три відсотки річних: 1053,34 грн; пеня: 1281,56 грн.

4. Заборгованість за абонентське обслуговування: Постачання теплої енергії: 1517,13 грн; Постачання гарячої води: 1036,95 грн.

Заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 101,57 грн.

Також Позивач просить покласти на Відповідачів судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачі, будучи споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , не виконали своїх зобов`язань з оплати за спожиті послуги. Тому вони, як дієздатні особи, що проживають та/або зареєстровані за вказаною адресою, відповідають за накопичену заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

10 грудня 2025 року представник Відповідачки засобами поштового зв`язку подав до Суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Відповідачки вказує, що наданий витяг з реєстру територіальної громади м. Києва не є належним доказом, оскільки він не містить підпису уповноваженої особи.

Представник Відповідачки зазначає, що надані Позивачем розрахунки заборгованості не містять підписів, відомостей про особу, яка їх склала, та вихідних даних, у зв`язку з чим є необґрунтованими і не дають можливості перевірити їх достовірність чи здійснити власний розрахунок заборгованості. Крім того, представник вказує на суперечності, зокрема щодо кількості зареєстрованих осіб, що також свідчить про недостовірність наведених розрахунків.

Представник відповідача вказує, що надані Позивачем документи підтверджують надання послуг не Відповідачам, а іншій особі (КПУЖГ "Житлоремфонд" Деснянського району).

21 січня 2026 року представник Позивача подав до Суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги.

Представник Позивача зазначає, що сам факт реєстрації Відповідачів за спірною адресою свідчить про їх статус споживача послуг та обов`язок їх оплати.

Також вказує, що надані розрахунки є належними та відображають фактичні нарахування, а наявність розбіжностей не спростовує факту споживання послуг.

Крім того, представник Позивач наполягає, що послуги надавалися саме за адресою Відповідачів, які не відмовлялися від їх отримання, а тому зобов`язані їх оплатити.

26 лютого 2026 року представник Відповідачки подав заяву, в якій просить в разі задоволення Позовної заяви, відмовити у стягненні штрафних санкцій, пені, оскільки Відповідачка, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій.

Крім того представник Відповідачки просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог, що виникли до квітня 2017 року включно на суму 25 322,00 грн та похідних від них позовних вимог на суму 6 007, 31 грн.

Також представник Відповідачки просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, оскільки сума боргу є надмірним фінансовим тягарем для Відповідачки.

Представник Позивача та Відповідача просили розглядати справу у їх відсутності.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

Відповідно до витягу з територіальної громади м. Києва за період з 30.01.2017 по 29.04.2026 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані такі повнолітні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (знята з реєстрації - 10.02.2017).

Цей витяг сформовано головним спеціалістом суду Бакал С.В. із використанням електронного цифрового підпису при вході до відповідної системи.

Тому відсутність окремого підпису на витягу не свідчить про його неналежність, у зв`язку з чим доводи Відповідача суд відхиляє.

Співвласники багатоквартирного будинку, у якому Відповідачі мають зареєстроване місце проживання, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Послуга з постачання гарячої води, а в опалювальний період - послуга з постачання теплової енергії для потреб опалення згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових індивідуальних договорів про надання послуги за правилами статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (надалі - Закон про ЖКП).

Позивач у справі надає послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону про ЖКП.

Послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги. Зокрема, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води затверджені постановами Кабінету Міністрів України, про що Позивач повідомив на власному вебсайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/. Ці договори є публічними договорами приєднання.

Зокрема, з 01.05.2018 до 31.10.2021 КП "Київтеплоенерго" було виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

КП "Київтеплоенерго" також є правонаступником ПАТ "Київенерго" щодо права вимоги заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надані до 01.05.2018 року. Відповідно до умов договору цесії та типового договору про надання послуг, затвердженого постановою КМУ №630, КП "Київтеплоенерго" має право вимагати від споживача у цій справі сплати заборгованості за опалення та гаряче водопостачання, що виникла до травня 2018 року.

Виконавець забезпечує постачання гарячої води у відповідній кількості та якості послуги, що встановлені нормативами, зокрема, за колективним договором, договором з колективним споживачем, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) (Абзац другий пункту 7 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (надалі - Правила № 1182).

Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам, зокрема, за договором з колективним споживачем, колективним договором, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) (Абзац другий пункту 6 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від від 21 серпня 2019 р. № 830 ).

Суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, до будинку постачається тепло та гаряча вода, що підтверджується корінцями нарядів та довідками про обсяги споживання послуги з постачання теплої енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ.

У корінцях нарядів вказано найменування споживача - КПУЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району, адреса абонента - будинок житловий ЖЕК-1304 ДКП "Житлоремфонд" АДРЕСА_3 .

У довідці щодо гарячого водопостачання зазначено, що за адресою: АДРЕСА_3 за показниками загальнобудинкового лічильника ГВП за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2025 року спожито 5723,4225 м? гарячої води.

У довідці щодо теплової енергії зазначено, що за тією ж адресою за показниками загальнобудинкового лічильника опалення за період з 01 жовтня 2018 року по 31 липня 2025 року спожито 3808,1891 Гкал теплової енергії.

Отже квартира Відповідачів знаходиться в будинку до якого подається гаряча вода та тепла енергія.

Матеріали справи не містять доказів, що квартира Відповідачів відключена від внутрішньобудинкової системи теплопостачання.

Таким чином за відсутності доказів відключення квартири Відповідачів від внутрішньобудинкових мереж слід вважати, що гаряча вода та тепла енергія подавалися також і до їхньої квартири, а отже послуга була надана.

Таким чином Суд відхиляє твердження Відповідачки про надання послуги іншій особі.

Відповідачі у справі є індивідуальними споживачами, які отримують житлово-комунальну послугу для власних потреб відповідно до умов цих типових договорів (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про ЖКП).

Вони, як індивідуальні споживачі, зобов`язані здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, і не звільняються від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Вони мають обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами - не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, тобто у строки, встановлені у пункті 34 договорів (пункт 5 частини другої статті 7, частина перша статті 9 Закону про ЖКП).

У контексті житлово-комунальних послуг, Відповідачі мають обов`язок, встановлений частиною третьою статті 9 Закону про ЖКП, яка визначає, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Наявність факту проживання та/або реєстрації особи у житловому приміщенні споживача є підставою для виникнення солідарної відповідальності. У такому разі надавач житлово-комунальних послуг має право вимагати виконання зобов`язання: частково або в повному обсязі від усіх боржників разом; або від будь-кого з них окремо (наприклад, від одного зареєстрованого чи проживаючого).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а відповідно до статті 26 Закону про ЖКП у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки заборгованості і встановлено, що вони є належними та обґрунтованими. Зазначені розрахунки містять відомості про застосовані тарифи, обсяги споживання, періоди нарахування, кількість зареєстрованих у квартирі осіб, дані щодо здійснених нарахувань та відсутності оплати, що дає можливість перевірити правильність визначення заборгованості.

Відсутність підпису на розрахунку заборгованості сама по собі не свідчить про його недостовірність, оскільки наведений розрахунок є похідним документом, сформованим на підставі первинних даних (показники будинкових лічильників, корінці нарядів, тарифи). При цьому Відповідач не навів конкретних зауважень до способу обчислення, періодів чи застосованих тарифів, не надав контррозрахунку або доказів помилковості нарахувань, у зв`язку з чим його доводи не спростовують поданий Позивачем розрахунок.

Щодо розбіжностей у кількості зареєстрованих осіб, Суд зазначає, що згідно з витягом з реєстру територіальної громади у квартирі, щодо якої виникла заборгованість, до 10.02.2017 було зареєстровано чотири особи.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону про ЖКП індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Водночас матеріали справи не містять доказів повідомлення споживачем надавача послуг про зміну такої кількості. За таких обставин наявність розбіжностей у розрахунках заборгованості зумовлена відсутністю відповідного повідомлення та підлягає врахуванню при визначенні розміру заборгованості.

Невідповідність кількості зареєстрованих осіб не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а свідчить про необхідність здійснення коригування заборгованості.

Позивач довів порушення Відповідачами свого обов`язку щодо оплати послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг.

Суд встановив, що станом на 31 липня 2025 року заборгованість Відповідачів становила 180 629,98 грн:

1. Заборгованість за послуги, спожиті до 01.05.2018: Централізованого опалення: 11547,66 грн. Інфляційна складова: 1974,65 грн. Три відсотки річних: 519,17 грн. Централізованого гарячого водопостачання: 29064,02 грн. Інфляційна складова: 4969,95 грн. Три відсотки річних: 1306,69 грн.

2. Заборгованість за послуги, спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021: Централізованого опалення: 16921,66 грн. Інфляційна складова: 2893,60 грн. Три відсотки річних: 760,78 грн. Централізованого постачання гарячої води: 35434,35 грн. Інфляційна складова: 6059,27 грн. Три відсотки річних: 1593,09 грн.

3. Заборгованість за послуги, спожиті з 01.11.2021: Постачання теплої енергії: 22783,20 грн. Інфляційна складова: 2991,83 грн. Три відсотки річних: 788,69 грн. Пеня: 959,57 грн. Постачання гарячої води: 31043,96 грн. Інфляційна складова: 4027,29 грн; три відсотки річних: 1053,34 грн; пеня: 1281,56 грн.

4. Заборгованість за абонентське обслуговування: Постачання теплої енергії: 1517,13 грн; Постачання гарячої води: 1036,95 грн.

Заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 101,57 грн.

Суд, розглядаючи питання спливу строку позовної давності, виходить з такого.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України ЖКП).

Отже, зобов`язання Відповідачів з оплати наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води виникали щомісячно.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).

Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі №712/8916/17.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина першої статті 257 ЦК України). Для зобов`язань з визначеним строком виконання, як у цьому випадку, перебіг позовної давності починається з наступного дня після закінчення строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року з 12.03.2020 по 30.06.2023 (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25). В умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану з 24 лютого 2022 року до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився (пункт 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25).

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану (пункт 96 постанови від 02 липня 2025 року у справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25).

Отже, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX (постанова Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 757/24181/20-ц).

Водночас надалі Законом України від 14 травня 2025 року №4434-ІХ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", що набрав законної сили 04.09.2025, виключено пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (частина третя статті 263 ЦК України).

З огляду на те, що обчислення строку позовної давності було відновлено 04.09.2025, а позовну заяву подано 03.11.2025 (вх. № 56099), станом на момент звернення до суду після відновлення перебігу строку минуло 61 днів.

Станом на 03.11.2025 строк позовної давності сплинув за вимогами, трирічний строк яких повністю вичерпався ще до запровадження карантинних обмежень (тобто до 02.04.2020 року), це заборгованість за січень 2017 року та всі попередні періоди. Також строк позовної давності сплив за вимогами щодо боргу за лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року.

Отже, за висновком Суду строк позовної давності не є пропущеним стосовно вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за період споживання, починаючи з травня 2017 року.

Натомість вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги, що були надані до квітня 2017 року (включно) заявлені за межами строку позовної давності.

Суд встановив, що згідно з розрахунком Позивача заборгованість Відповідачів за послуги централізованого опалення становить 6956,02 грн та гарячого водопостачання становить 18365,98 грн, що спожиті до квітня 2017 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України). Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (стаття 266 ЦК України).

За наведених обставин заява Відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає задоволенню.

Суд відмовляє у стягненні заборгованості у загальній сумі 25322,00 грн за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, що спожиті до квітня 2017 року, а також у стягненні 4042,45 грн інфляційної складової та 1099,50 грн 3% річних, що нараховані на вказану суму.

Водночас Суд бере до уваги те, що Відповідачка перебуває на військовій службі та є учасником бойових дій ( посвідченням серії НОМЕР_1 від 21 березня 2023 року та посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 17 лютого 2025 рок ).

Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (1) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або (2) на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також (3) іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Ця норма є самостійною і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18), від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22), від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 (провадження № 61-10659св20).

Таким чином, на військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, поширюються пільги, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме останні звільнені від нарахування і сплати штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями (включаючи заборгованість за житлово-комунальні послуги),

Відповідачка перебуває на військовій службі, тому на неї поширюється дія вказаної норми.

За наведених обставин, за висновком суду пеня, нарахована за прострочення виконання зобов`язань з оплати житлово-комунальних послуг, не підлягає нарахуванню та стягненню. Позивач заявив вимоги про солідарне стягнення заборгованості, тому у стягненні пені слід відмовити щодо обох Відповідачів, оскільки у випадку солідарного стягнення заборгованості, звільнення одного із солідарних боржників, на якого поширюється дія частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від нарахування та сплати пені, унеможливлює стягнення цієї ж пені з іншого солідарного боржника.

Таким чином Суд відмовляє у стягненні пені у розмірі 2241,13 грн.

Підсумовуючи викладене, Суд задовольняє позовні вимоги у загальній сумі 147 925,50 грн станом на 30 липня 2025 року, зокрема:

1. Заборгованість за послуги, спожиті до 01.05.2018: Централізованого опалення: 4591,64 грн. Інфляційна складова: 871,54 грн. Три відсотки річних: 218,13 грн. Централізованого гарячого водопостачання: 10698,64 грн. Інфляційна складова: 2030,61 грн. Три відсотки річних: 508,23 грн.

2. Заборгованість за послуги, спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021: Централізованого опалення: 16921,66 грн. Інфляційна складова: 2893,60 грн. Три відсотки річних: 760,78 грн. Централізованого постачання гарячої води: 35434,35 грн. Інфляційна складова: 6059,27 грн. Три відсотки річних: 1593,09 грн.

3. Заборгованість за послуги, спожиті з 01.11.2021: Постачання теплої енергії: 22783,20 грн. Інфляційна складова: 2991,83 грн. Три відсотки річних: 788,69 грн. Постачання гарячої води: 31043,96 грн. Інфляційна складова: 4027,29 грн; три відсотки річних: 1053,34 грн.

4. Заборгованість за абонентське обслуговування: Постачання теплої енергії: 1517,13 грн; Постачання гарячої води: 1036,95 грн.

Заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 101,57 грн.

Щодо клопотання про надання розстрочення виконання рішення Суд виходить з такого.

Відповідачка просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на те, що відповідачі мають намір добросовісно виконати рішення суду, але не мають можливості виконати рішення суду повністю, оскільки сума боргу є надмірним фінансовим тягарем для Відповідачів.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Суд, беручи до уваги обставини платоспроможності Відповідачів, соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й Відповідачів, вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням Відповідачки на максимально можливий строк.

Суд бере до уваги, що Позивач має право на негайне та повне виконання судового рішення. Водночас Суд переконаний, що розстрочка виконання стане значним стимулом для Відповідачів добровільно виконати свої зобов`язання, що забезпечить задоволення вимог Позивача без понесення додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення. Таке рішення відповідає головному завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями - забезпечити ефективний захист порушених прав та інтересів, мінімізуючи витрати для обох сторін та забезпечуючи розумний строк розгляду справи.

Розподіл судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

Суд частково задовольнив позовні вимоги. Розмір судового збору пропорційно задоволеним вимогам становить 2479,75 грн (3028 х 147 925,50/180 629,98), що підлягає стягненню з Відповідачів, тобто по 1239,87 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 255, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 147 925,50 грн, розстрочивши виконання рішення суду терміном на 12 місяців, а саме: на боржників покладається обов`язок здійснити виплати на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у розмірі 12 327,13 грн щомісячно протягом 12 місяців. Кожен платіж повинен бути внесений до 20 дня відповідного календарного місяця, починаючи з червня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1239,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1239,87 грн.

Позивач (Стягувач) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (адреса: вул. Площа І. Франка, 5, м. Київ; код ЄДРПОУ 40538421).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 29 квітня 2026 року.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО