Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №754/3505/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6404/26

Справа №754/3505/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 66 300,00 грн.

Стислий виклад позиції сторін

03.03.2026 Позивач, інтереси якого представляє адвокатка Біжко Ю.О., звернувся до Суду через електронний кабінет в підсистемі "Електронний Суд" з цим позовом. Позивач просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за договором позики від 30.08.2023 в загальному розмірі 66 300,00 грн, з яких: 65 000,00 грн - сума основного боргу, 1 300,00 грн - пеня; а також 1 064,96 грн витрат на оплату судового збору.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30.08.2023 між сторонами укладено договір позики, за яким Позивач передав Відповідачу грошові кошти у сумі 65 000,00 грн, які Відповідач зобов`язувався повернути до 15.02.2025. Відповідач порушив умови договору, не здійснивши своєчасне повернення позичених грошових коштів до встановленої договором дати.

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у суді. Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням про розгляд справи та врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

30.08.2023 між Позивачем (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) укладено договір позики грошових коштів, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1550.

Строк надання позики Позичальнику встановлено до 15.02.2025 (пункт 3.1 Договору). Позика повертається у готівковому порядку з наданням власноручно написаної розписки Позикодавця, кожного місяця до 15 числа включно, по 4 000 грн (пункт 4.5 Договору).

За цим договором сума позики становить за цим Договором 65 000,00 грн (пункт 2.1 Договору). Позика надається Позикодавцем у готівковому порядку шляхом передачі грошових коштів, в розмірі, визначеному в пункті 2.1 цього Договору, Позичальникові до підписання цього Договору (пункт 4.1 Договору). Позика вважається наданою Позикодавцем Позичальнику з моменту підписання даного Договору (пункт 4.2 Договору).

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 368/1257/21, провадження 61-16707сво24).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини перша, третя статті 1049 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду докази, які б підтверджували виконання зобов?язання щодо повернення позики у строк встановлений законом.

Отже вимоги про стягнення суми позики в сумі 65 000,00 грн є обґрунтованими.

Водночас немає підстави для стягнення пені у розмірі 1 300,00 грн, що нарахована згідно з пунктом 5.2 Договору, який регулює питання відповідальності та встанолює, що у разі неповернення позики в строк (який сплинув 15.02.2025) позичальник сплачує позикодавцю пеню (відсотки) у розмірі 2% від суми позики

15 березня 2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року.

Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Верховний Суд зробив у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23 зробив такі висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України:

"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

При ухваленні рішення у справі Суд також враховує аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 07 серпня 2024 року у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13 березня 2024 року у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23), від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21 (провадження 61-134св25).

Підсумовуючи викладене, Суд зазначає, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за договором позики від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану, Позивач не зможе вимагати стягнення з боржника додаткових коштів у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, пені, штрафу за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24 лютого 2024 року та протягом 30 днів після його закінчення.

Наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1300,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача слід стягнути суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 044,08 грн (1 064,96 грн х 65 000,00/66 300,00).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 30.08.2023 у розмірі 65 000,00 грн основного боргу, 1 044,08 грн витрат на оплату судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

рішення підписано 29.04.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО