Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №754/4351/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/189/26

Справа №754/4351/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

07.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати постанову № 433 від 20.02.2026, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає постанову № 433 від 20.02.2026 безпідставною, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Відповідач не вказав, в чому саме полягає порушення законодавства про мобілізацію під час дії правового режиму особливого періоду.

Позивач стверджує, що постанова винесена з грубим порушенням вимог актів законодавства України, оскільки було складено завідомо незаконну постанову, на підставі якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, за відсутності самої події адміністративного правопорушення, відсутності жодних доказів, які б могли підтвердити провину в скоєнні адміністративного правопорушення.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами позовного провадження з повідомленням сторін та урахуванням особливостей щодо розгляду в окремих категоріях термінових адміністративних справ.

Відповідач до суду в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, витребуваних документів не надав, повідомлявся про розгляд справи належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали, позовної заяви з додатками на адресу його місцезнаходження.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20.02.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 433, якою накладено на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Вказаною постановою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік, чим порушив п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, «у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів", призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 № 3003-7500275079 фактичне місце проживання ОСОБА_1 як ВПО зареєстровано: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних - 04.07.2024 (вчасно).

Норми права та мотиви суду

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина перша статті 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пп. 7, 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, в силу норм ст. 77 КАС України у зазначеній категорії справ обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов. Однак відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

До предмету доказування в даній справі входить, зокрема, доведення факту та часу зміни місця проживання позивачем та неповідомлення відповідача у семиденний строк. Однак відповідач не довів того, що позивач змінив місце проживання, якщо змінив, то коли саме, і, що саме в семиденний строк не повідомив про це відповідача. Суд зауважує, що оскаржувана постанова від 20.02.2026 не містять даних про місце і час вчинення адміністративного правопорушення.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Неподання стороною відповідача відзиву на позовну заяву без поважних причин у цьому випадку кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст 210 КУпАП, то постанову № 433 від 20 лютого 2026 року слід скасувати, а провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову № 433 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 20 лютого 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 під-полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 25500,00 грн.

Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код відомчого обліку МОУ в ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_2, місце знаходження: АДРЕСА_2.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2026.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК