Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №754/18729/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/370/26

Справа №754/18729/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди.

Подану позовну заяву обґрунтовано тим, що 24.02.2022 збройні сили РФ зайшли на територію Херсонської області у селище Козацьке, в якому на той час проживала позивачка разом із чоловіком та матір`ю, у сусідньому селі проживала донька позивачки із своєю родиною. Війська РФ розпочали масштабні обстріли села. Під час такого обстрілу був зруйнований будинок батьків позивачки, де остання проживала частину свого життя. У період з 24.02.22 по 11.11.2022 позивачка перебувала в окупації. Окупаційні війська змушували носити білі пов`язки на руці, військові РФ ходили по селу та забирали все, що хотіли у місцевих жителів. Одного разу військові попросили у позивачки овочі з городу. Після звільнення села з окупації почалися регулярні обстріли прибережної зони, починаючи з 14.11.2022 і до теперішнього часу. Гуманітарна допомога почала надходити після 14.11.2022. В результаті обстрілів у будинку позивачки вибило вікна, зруйнувало покрівлю даху, знищило вулики та бджіл, розкидані міни по всій ділянці. 13.03.2023 позивачка зазнала поранення. У зв`язку із збройною агресією РФ проти України, позивачка та її чоловік мають статус ВПО. Наразі стан будинку позивачки невідомий. Враховуючи наведені обставини, фізичний біль через поранення, душевні страждання, які зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням майна та майна родини позивачки, остання просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 8000000,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.03.2026, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивачка в судовому засіданні подану позовну заяву підтримала, просила задовольнити з викладених підстав.

Сторона відповідача про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши вступне слово позивачки, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , про що свідчить копія паспорту на ім`я позивачки.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, 14.12.1974 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб.

ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одеса (а.с.14, 21)

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно копії довідки КНП «Бериславська центральна районна лікарня» від 15.03.2023, ОСОБА_1 13.03.2023 отримала скрізне ВОСП правого передпліччя.

Відповідно до копії довідки акту огляду МСЕК від 31.08.2016 ОСОБА_8 має онкологічне захворювання.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.05.2024 зареєстроване фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.23).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2023 зареєстроване фактичне місце проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.24).

Позивачка, звертаючись до суду із вимогою про стягнення з відповідача 8000000,00 грн на свою користь вказує на те, що зазнала моральних страждань, що пов`язані із діями країни агресора - РФ, що спричинили пошкодження майна її батьків та її власного майна, а саме будинок та вулики, та через отримання вогнепальне поранення.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Положенням ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).як джерело права.

Положенням ч. 1 ст. 15 ЦК України педбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення РФ на території України, у зв`язку із чим Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», в Україні введено військовий стан.

Станом на 15.04.2026 Україна залишається об`єктом збройної військової агресії з боку РФ, яку остання здійснює.

Звернення позивачки до українського суду слід вважати єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало б позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.

Подібні правові висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19 (провадження № 61-8291св21), від 18.05.2022 справі № 760/17232/20-ц (провадження № 61-15925св21) від 12.10.2022 справі № 463/14365/21 (провадження № 61-4498св22), від 12.10.2022 справі № 463/14366/21 (провадження № 61-3713св22), від 12.02.2025 у справі № 686/16081/23 (провадження № 61-456св24).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, зокрема щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див.: постанову Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21) та інші).

Згідно інформації, викладеної в позовній заяві, позивачка внаслідок збройної агресії РФ проти України та окупації РФ частини території України, певний час перебувала в окупації, вимушена покинути житло та змінити своє місце проживання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Кожен громадянин, який не покинув територію України, відчуває себе у небезпеці після введення в Україні воєнного стану, позбавлений звичного ритму життя, звичайного спілкування з близькими та друзями.

Проте, це не позбавляє особу, яка звернулась до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ, обов`язку обґрунтувати та довести у суді належними доказами, а суд - обов`язку встановити на підставі наданих доказів елементи правопорушення, що призвело до завдання моральної шкоди (не тільки наявність шкоди, але й те, що вона є наслідком саме діяння держави-відповідача (причинно-наслідковий зв`язок). Стандарт доказування у вказаній категорії справи не змінний, про що неодноразово наголошує Верховний Суд у своїх постановах.

Разом з тим, на підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачка надала довідки ВПО та світлини з пошкодженими будинками. Надані світлини пошкоджених будинків не містять інформації, згідно з якою їх можна було б ідентифікувати, як такі, що мають відношення до позивачки. Крім того, відео, які долучено позивачкою скопійовано з соціальних мереж, автором яких позивачка не є та зображення, що містяться не має безпосереднього відношення до позивачки.

Доводи позивачки про те, що її житло та батьківський будинок було пошкоджено суд приймає критично, оскільки всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України письмові матеріали справи не містять правовстановлюючих документів на підставі яких можна встановити належність майна позивачці, так і самих доказів пошкодження майна.

Крім того, на державному рівні існує Порядок, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, починаючи з 19.02.2014.

Слід зазначити, що наявні міжнародні та національні нормативно-правові акти не містять положень про виникнення у тимчасово переміщеної особи права на відшкодування понесених нею моральних страждань через таке переміщення від держави агресора.

Покази свідка ОСОБА_9 , яка є донькою позивачка суд до уваги не приймає, оскільки остання показала про обставини, які стосувалися безпосереднього самого свідка та її доньки. Разом з тим, ОСОБА_9 не є позивачкою у справі.

Свідок ОСОБА_3 , який є чоловіком позивачки показав про обставини поранення позивачки. Вказані покази не суперечать письмовим матеріалам справи, а відтак приймаються судом до уваги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою доведено заподіяння їй моральної шкоди саме в результаті отриманого вогнепального поранення.

Щодо визначення суму відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При оцінці обґрунтованості вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Разом з тим, з огляду на мету інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Жодним чином не ставлячи під сумнів наявність психотравмуючих наслідків збройної агресії Російської Федерації для кожного громадянина України, суд зазначає, що при визначення розміру відшкодування моральної шкоди, крім загальних засад, слід ураховувати конкретний характер обставин, за яких було завдано шкоду, та її наслідки для потерпілого.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує відомості медичних довідок в частині встановленого діагнозу та призначення лікаря. Так, згідно медичної довідки від 15.03.2023 позивачці рекомендовано накласти компрес на пошкоджену ділянку руки, при цьому позивачка не була знерухомлена.

Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України позивачка, що є очевидним, внаслідок отримання скрізного вогнепального поранення зазнала душевних страждань, перенесла стрес і побоювання за свою безпеку, були порушені її нормальні життєві зв`язки, що потребує вчинення додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права, а також враховує відношення позивача до ситуації, яка з нею відбулась, відтак наявні підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 (ста тисяч гривень) грн, що відповідає частковому задоволенню позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and Others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору в силу приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням частково задоволення позову, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до держави Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з держави Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Стягнути з держави Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації на користь держави Україна судовий збір у розмірі 1500,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_2 .

Відповідач - держава Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації, адреса місцезнаходження: Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд.19.

Повний текст рішення суду складено - 28.04.2026.

Суддя: В.О.Сенюта