Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №753/26609/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26609/25

провадження № 2-о/753/100/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Берковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дарницького районного суду міста Києва в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

Військова частина НОМЕР_1 ,

Міністерство оборони України

про встановлення факту смерті військовослужбовця на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Берковська О.М., звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької області, на тимчасово окупованій території України, під час виконання ним обов`язків військової служби та бойового завдання. Заява обґрунтована тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 . 25.07.2023 року ОСОБА_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу за загальною мобілізацією.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 229 від 05.09.2023 року молодшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 вересня 2023 року № 141-РС на посаду командира бойової машини- командира 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу десантно- штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС- 121144М/182, шпк «сержант», який прибув із військової частини НОМЕР_2 , з 05 вересня 2023 року зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , і вважати таким, що з 05 вересня 2023 року ОСОБА_2 посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, шпк «сержант».

11.09.2023 року їй зателефонував чоловік ОСОБА_2 та повідомив, що у нього буде бойовий вихід, в якому він буде приймати участь та декілька днів не буде на зв`язку. Після цього чоловік на зв`язок більше не виходив.

Через деякий час ОСОБА_1 , як дружина, від ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала сповіщення про зникнення безвісті № 1636 від 14.09.2023 року, в якому зазначено, що молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир бойової машини - командир десантно - штурмового відділення десантно - штурмового взводу десантно - штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний 25.07.2023 року на військову службу за мобілізацією, зник безвісти 12.09.2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новомайорське Донецької області.

Відповідно до Витягу із журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 від 22.02.2022 року, 12.09.2023 року під час виконання бойового завдання біля н.п. Новомайорське, Донецької області, зник безвісти військовослужбовець дшр, а саме: молодший сержант ОСОБА_2 , імовірно в полоні. (Рапорт ком. дшр - вх. №8996 від 12.09.2023).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у телеграм каналі «Пошук українських військових», а також у російському телеграм-каналі Шторм ZV, було опубліковано відео, де п`ятеро захоплених у полон військовослужбовців ЗСУ роздягнені та напівроздягнені сидять в ямі, та їх допитує військовослужбовець Російської Федерації. Серед цих військовослужбовців ОСОБА_1 впізнала свого чоловіка ОСОБА_2 .

У подальшому наприкінці 2024 року із полону повернулись інші військовослужбовці, які знаходились разом з ОСОБА_2 , та повідомили ОСОБА_1 , що її чоловік ОСОБА_2 загинув, унаслідок жорстокого поводження та катування військовими рф.

Відсутність тіла загиблого чоловіка та лікарського свідоцтва про смерть позбавляє ОСОБА_1 можливості звернутися до органів РАЦС для проведення державної реєстрації смерті її чоловіка ОСОБА_2 , отримання свідоцтво про смерть, а також, одноразової грошової допомоги у встановленому законом порядку.

З огляду на викладені обставини, ОСОБА_1 просить суд встановити факт смерті (загибелі) її чоловіка військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької області, Україна.

26.01.2026 року представник заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_8. звернулась до суду з поясненнями щодо заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування зазначила, що заявницею не надано підтвердження відсутності спадкоємців у померлого, тим самим не підтверджено, що відсутній спір про право. Крім того зазначає, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи, що підтверджується усталеною практикою Верховного Суду. Водночас, у зв`язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, а відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, вважає звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту смерті є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України. Зауважує, що долучені заявницею на підтвердження факту смерті матеріали службового розслідування військової частини не можуть достовірно свідчити про смерть військовослужбовця в конкретний час і за конкретних обставин. Військовослужбовець ОСОБА_2 зник під час бойового завдання та перебував у статусі військовополоненого, а тому підстав для встановлення факту його смерті не вбачає (а.с. 27-53 т. 2).

16.02.2026 року представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_9. звернулась до суду з поясненнями щодо заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування зазначила, що результатами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у полоні. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2023 № 173 був оголошений статус як військовополоненого зокрема молодшого сержанта ОСОБА_2 . Проте, у військовій частині НОМЕР_1 відсутні будь-які офіційні відомості щодо загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а наявні лише підтвердження перебування його у полоні (а.с. 67-76 т. 2).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23.12.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження з викликом учасників справи (а.с. 234 т. 1).

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Берковська О.М. підтримали вимоги викладені у заяві, надали пояснення по їх суті та просили задовольнити заяву та встановити факт смерті ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької області.

У судове засідання представник заінтересованої особи Міністерства оборони України не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У судове засідання представники заінтересованих осіб Дарницького районного у місті Києві ВДРАЦС КМУ МЮ України та військової частини НОМЕР_1 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, звернулись до суду з клопотаннями, в яких просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши заявницю та її представника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено наступні обставини.

Заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про шлюб № 43, на підставі якого 12.01.2013 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`я видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 18 т. 1).

У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 67/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, термін якого неодноразово продовжувався.

25.07.2023 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за загальною мобілізацією.

Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 229 підтверджується, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира бойової машини - командира 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-121144М/182, шпк «сержант» з 5 вересня 2023 року (а.с. 22 т. 1).

З 12.09.2023 року молодший сержант ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виконував бойове завдання біля населеного пункту Новомайорське, Донецької області.

Також в судовому засіданні встановлено та як вбачається з витягу із журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 від 22.02.2022 року, 12.09.2023 року під час виконання бойового завдання біля н.п. Новомайорське, Донецької області, зник безвісти військовослужбовець дшр, а саме: молодший сержант ОСОБА_2 , імовірно в полоні. (Рапорт ком. дшр - вх. №8996 від 12.09.2023). (а.с. 21 т. 1).

14.09.2023 року на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 спрямоване сповіщення про зникнення безвісти за № 1636 від 14.09.2023 року, зі змісту якого вбачається що молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир бойової машини - командир десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний 25.07.2023 року на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 12.09.2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомайорське Донецької області (а.с. 20 т. 1).

26.09.2023 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до ВП № 1 Волноваського районного ВП ГУНП в Донецькій області із заявою на підставі якої було відкрите кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023052620000431, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) (а.с. 59 т. 1).

09.10.2023 року листом-відповіддю ДП «Український національний центр розбудови миру» (виконує функції Національного інформаційного бюро (скороч. НІБ) відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 червня 1949 року) за № 13344-23 від 09.10.2023 року заявницю повідомлено, що в НІБ наявна інформація про перебування в полоні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інформацію про ОСОБА_2 передано до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257 (а.с. 38 т. 1).

02.11.2023 року Актом службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 під час штурмових дій в районі виконання бойових завдань, оголошений статус як військовополоненого молодшого сержанта ОСОБА_2 . Під час проведення службового розслідування додатково встановлено, що в телеграм-каналах російської федерації висвітлювались події даного періоду з 09.09.2023 року по 12.09.2023 року, а саме наявні відео та фото матеріали які підтверджують перебування в полоні військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме: матроса ОСОБА_3 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , матроса ОСОБА_4 , матроса ОСОБА_5 , матроса ОСОБА_6 . Також в наявних відеоматеріалах під час розмов представників військ агресора опосередковано підтверджується загибель військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 . Дані фото та відеоматеріали додаються до акту службового розслідування (а.с. 44-53 т. 1).

02.11.2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2023 № 173 оголошений статус як військовополоненого молодшого сержанта ОСОБА_2 (а.с. 57-58 т. 1).

14.12.2023 року сповіщенням сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти заявницю офіційно повідомлено про те, що її чоловік, молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти 12.09.2023 року в АДРЕСА_2 (а.с. 39 т. 1).

19.12.2023 року сповіщенням сім`ї (близьких родичів) про перебування у полоні заявницю офіційно повідомлено про те, що її чоловік, молодший сержант ОСОБА_2 знаходиться в полоні з 12.09.2023 року на території Російської Федерації. В полон потрапив під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новомайорське Донецької обл. (а.с. 40 т. 1).

22.03.2024 року випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора Українського національного центру розбудови миру за № 06-05/4307 підтверджено, щодо ОСОБА_2 наявне підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел (а.с. 66 т. 1).

Станом на 26.07.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться таким, що перебуває у полоні, що підтверджується витягом з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2025-63-7361 (а.с. 83 т. 1).

Факт перебування ОСОБА_2 в полоні підтверджується також знімками з екранів із застосунку «Telegram», на яких містяться фотознімки та текстові повідомлення про те, що у вересні 2023 року військовими Російської Федерації було взято в полон українських віськовослужбовців поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької області (а.с. 23-34, 35-37 т. 1).

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що також підтверджується висновком акту службового розслідування, що ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира бойової машини - командира 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. Разом з іншими військовослужбовцями зник безвісті під час активних бойових дій в період з 09.09.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_2 на околицях н.п. Новомайорьске, Донецької області., а також додатково було встановлено, що в зазначений період п`ятеро військовослужбовців серед яких зазначений і ОСОБА_2 потрапили у полон.

Разом з тим, допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт загибелі ОСОБА_2 біля н. п. Майорське, Донецької області, які разом із ОСОБА_2 знаходилися у полоні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав суду покази, що 11.09.2023 року вони з ОСОБА_2 виконували військовий обов`язок. Під час переміщення вони потрапили у полон біля населеного пункту Новомайорське. Знаходячись в полоні військові рф проводили їх допити. Один з військовослужбовців рф почав катувати ОСОБА_2 . В них були зав`язані руки, очі, але в щілину він бачив це знущання. Свідок детально описав катування ОСОБА_2 від яких настала його смерть, потім військові рф поклали ОСОБА_2 в чорний пакет і десь його вивезли. Також пояснив, що на позиції вони виїхали з вечора 11.09.2023, дата настання смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . На відео (фото) із соцмереж він указав на ОСОБА_2 (особу у термобілизні) як особу, яку закатували і вбили.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав суду покази, що він познайомився з ОСОБА_2 лише 12.09.2023 року. Його повинні були евакуювати, як пораненого. За ним приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . В дорозі автомобіль декілька разів змінив напрямок руху, вони тікали від ворога, проте їм це не вдалось та вони потрапили у полон. Після того, як вони були затримані військовими рф, їм зав`язали очі та привели у «катувальний табір». Знаходячись у таборі він впав, пов`язка з очей спала і він бачив все, що відбувалось, а саме фізичні катування ОСОБА_2 . Всі ті травми, які були нанесені ОСОБА_2 , призвели до його смерті, в чому він впевнений. Свідок зазначив, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 9-10 години ранку, у Донецькій області.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав суди покази, що з ОСОБА_2 раніше знайомий не був. 12.09.2023 року він був на бойовій позиції. ОСОБА_2 у складі евакуаційної групи приїхав їх забирати. Коли поверталися назад, вони заблукали, внаслідок чого їх виявив ворог та вони потрапили у полон. Свідок у судовому засіданні детально описав фізичні катування ОСОБА_2 , які тривали близько 2-3 годин, також зазначив, що у ОСОБА_2 стріляли. ОСОБА_2 не витримав жорстоких катувань та помер. Потім тіло ОСОБА_2 запакували у плівку і віднесли у невідомому напрямку. На відео та фотознімках із соціальних мереж, які були опубліковані у вересні 2023 року підтвердив, що там був зображений ОСОБА_2 , який одягнутий у термобілизну зеленого кольору. У тому, що ОСОБА_2 помер, він переконаний, бо це сталось у його присутності. З полону повернулися усі військовослужбовці (він, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ), окрім ОСОБА_2 . Зазначені події відбулись 12.09.2023 року біля населеного пункту Новомайорське, Донецької області.

Таким чином, показання вказаних свідків поза розумним сумнівом підтверджують факт загибелі ОСОБА_2 поблизу населеного пункту Новомайорське, Донецької області, Україна. При цьому, вказані показання свідків, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають жодних сумнівів у їх правдивості та достовірності, оскільки є логічними, послідовними та не суперечать сукупності письмових доказів.

Окрім того , головним слідчим управлінням СБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000456 від 07.04.2025 за ознаками злочину, передбаченому ч. 2 ст. 438 КК України ( жорстоке поводження з військовополоненими, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів війни, що спричинили загибель людини).

Як вбачається з листа Офісу Генерального прокурора № 18/1/7-36918ВИХ- 25 від 29.04.2025 року, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000456 від 07.04.2025 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у лісосмузі поблизу населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області шість військовослужбовців Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 )- ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 потрапили у полон до військовослужбовців ЗС російської федерації. П`ятьох полонених перевезли в розташування позицій військових російської федерації, де невстановлений військовослужбовець ЗС рф застосував фізичне насильство та катував військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , у результаті чого останній загинув ( а. с. 85 т 1).

Заявниця ОСОБА_1 була визнана потерпілою у вищевказаному кримінальному провадженні. ( а.с. 94 т. 1).

У відповідності до висновку експерта за результатами проведення судової портретної експертизи № 7800/25-35.2 від 22.09.2025 року, яка була проведена у кримінальному провадженню № 22025000000000456 від 07.04.2025 року на електронних носіях та файлах під назвою « Фото ОСОБА_2 » які досліджувалися експертом , за участю заявниці, остання зазначила, що на наданих їй фотографіях зображена одна і та сама особа , а саме вона впізнала свого чоловіка ОСОБА_2 ..

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: - встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); - встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); - встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); - визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22 та від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті (зокрема, й на підставі ст. 317 ЦПК України) є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі беззаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За частиною першою статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 року в справі № 490/6057/19-ц роз`яснено, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених процесуальним законом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Суд дійшов до висновку, що надані заявницею докази достовірно свідчать про смерть ОСОБА_2 під час виконання ним бойового завдання в районі бойових дій. Письмові докази та пояснення свідків узгоджуються між собою, та доводять, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у першій половині дня поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької області.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги закону, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є цілком обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 10, 13, 81 - 89, 263 - 265, 268, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 (уродженця села Гладківка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.М. Осіпенко