Рішення від 13 листопада 2007 р. у справі №2-3428/07 — Голосіївський районний суд міста Києва

Голосіївський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Виставкова, 14а, 03127, (044) 299-29-42

Справа №2-3428\07

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2007 року Голосіївський районний суд м,Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.

при секретарі Чорнобай Т.В.

Кухарській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: Друга Київська нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, визнання договорів купівлі-продажу недійсним та виселення та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , 3-ті соби: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру та визнання добросовісним набувачем,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася 12.12.2005 року до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті її бабусі ОСОБА_7 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Голосїївського районного суду м. Києва по справі № 2о-63/16 від 23.01.2006 року встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.02.2006 року усунено описки в даному рішенні.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від_13.10.2006 року рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 23.01.2006 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку позовного провадження з залученням всіх зацікавлених осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Крім того, позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №7244 від 19.10.2004 р., №789 від 23.02.2005 р., №1055 від 31.04.2005 р. на дану квартиру та виселення і ОСОБА_5 з квартири.

Зазначені справи були об`єднані судом в одне провадження.

В ході розгляду справи позивачка підримала позовні вимоги і просила суд задовольнити їх в повному обсязі, обгрунтовуючи тим, що вона є онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та спадкоємицею за заповітом від 24.04.2003 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоя Л.Г., та зареєстрований в реєстрі за №2844.

ОСОБА_7 заповідала їй належну на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .

В даній квартирі вона була прописана з 19.07.2001 року та проживала разом з ОСОБА_7 .

24.04.2003 року бабуся - ОСОБА_7 надала довіреність ВАК №232092,

що була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоя Л.Г., на право управління та розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою. Оскільки позивачка не мала намірів продавати дану квартиру, та за згодою бабусі почала за її життя робити ремонт для покращення їх житлових умов.

Після смерті бабусі - ОСОБА_7 , вона продовжувала проживати у квартирі, сплачувала комунальні послуги та проводила ремонт квартири, тобто фактично прийняла спадщину.

У встановлений законом строк вона звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори для оформлення спадщині. Нотаріус Денисенко (Литвиненко) Людмила Володимирівна пояснила їй, що в зв`язку з тим, що вона проживала разом з спадкодавцем на момент смерті і фактично прийняла спадщину, їй не потрібно писати ніяких заяв, а необхідно зібрати відповідні документи для отримання свідоцтва на право на спадщину.

12.11.2003 р. Друга Київська нотаріальна контора видала їй лист №2089 для отримання дублікату свідоцтва на право власності на дану квартиру, як спадкоємиці, та витяг з Єдиного реєстру заповітів за №3121103.

. При отриманні в БТІ дублікату свідоцтва про право власності на квартиру, для подальшого оформлення на себе права власності на дану квартиру, вона дізналася, що після смерті її бабусі спадкове майно за рішенням Святошинського, районного суду м. Києва від 09.02.2004 року зареєстроване за її тіткою - ОСОБА_2 в порядку спадкування.

В подальшому вона оскаржила дане рішення і згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.08.2005 року рішення скасоване, а справу передано на новий розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.2005 року вказану справу залишено без розгляду.

10 лютого 2005 року ОСОБА_3 разом з працівниками Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, без рішення суду, без участі судового виконавця виселив її з спірної квартири, змінив замки вхідних дверей та фактично привласнив наявні в квартирі її речі . Після чого, вона вперше дізналась, що її тітка ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив у неї квартиру на підставі договору №7244, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.

В подальшому вона звернулась до прокуратури Голосіївського району м. Києва зі скаргою щодо неправомірних дій працівників Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та протиправних дій ОСОБА_2 ..

Прокуратурою Голосіївського району м. Києва 16.03.2005 року за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 51-1002 за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.192 ч.1 КК України.

ОСОБА_3 , після допиту його дізнавачем Голосіївського РУГУ м. Києва В`юн А.І. щодо правових підстав набуття даної квартири, продав її ОСОБА_4 на підставі договору №789 від 23.02.2005 р., що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за 10000 грн..

ОСОБА_4 31.04.2005 р. продає квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири №1058, посвідченим Кударенко В.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Відповідно до п. З даного Договору продаж вчинено за суму 277 750 гри..

Оскільки квартира АДРЕСА_1 була продана проти її волі, про що вона не знала і не повинна була знати, дозволу на продаж квартири вона не давала, про її реалізацію не знала, квартира вибула із власності поза її волею, позивачка просила суд визнати договори купівлі - продажу спірної квартири недійсними, виселити ОСОБА_5 з квартири та визнати за нею право власності на спірну квартиру в порядку спадкування.

Представник позивачки підтримала доводи і позовні вимоги позивачки і просила суд задовольнити позов в повному обсязі, оскільки квартира вибула із володіння ОСОБА_1 незаконно.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали і просили у їх задоволенні відмовити, обґрунтовуючи тим, що зазначені вимоги є безпідставними, ОСОБА_1 не вжила заходів для охорони спадкового майна, не оформила свої права на спадщину, що призвело до втрати нею спадкового майна. Крім того, ОСОБА_5 подав зустрічний позов про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 як за добросовісним набувачем, обґрунтовуючи тим, що при придбанні зазначеної квартири він діяв як добросовісний набувач, сплативши повну і дійсну вартість квартири, що зазначена в договорі. Оскільки йому не вистачало коштів для купівлі квартири він уклав з своїм підприємством ТОВ «Призма» договір про надання поворотної матеріальної допомоги па суму 150000 гривень. Для повернення позики він змушений був здати квартиру в оренду, для чого уклав зареєстрований в ТОВ «Житловик плюс» договір оренди квартири. Договір купівлі-продажу він офіційно зареєстрував в Київському міському бюро технічної інвентаризації. Перед укладенням договору купівлі-продажу квартири він витребував у продавця довідку про стан його здоров`я. Про причетність ОСОБА_1 до спірної квартири він дізнався лише в суді.

Позивачка та її представник вимоги ОСОБА_5 за зустрічним позовом не визнали повністю та просили у їх задоволенні відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 3-ті особи: Друга Київська нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про день і час розгляду справи належним чином, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 необхідно відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивачка є онукою ОСОБА_7 та спадкоємцем за заповітом від 24.04.2003 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоя Л.Г., та зареєстрований в реєстрі за №2844.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Відділі реєстрації смерті в м.Києві зроблено запис за № 13576 (а.с.7).

Як вбачається з тексту заповіту, ОСОБА_7 заповідала ОСОБА_1 належну на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6).

24.04.2003 року ОСОБА_7 надала довіреність ВАК №232092, що була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоя Л. Г. на право управління та розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою.

Згідно з довідкою, наданою ТОВ «Житловик -Плюс», в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстрована з 19.07.2001 року. Також з нею була зареєстрована за даною адресою до дня смерті ОСОБА_7 (а.с.20).

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 після смерті бабусі - ОСОБА_7 , продовжувала проживати в спірній квартирі, сплачувала комунальні послуги та проводила ремонт квартири, що підтверджується наданими суду квитанціями про сплату за житлову площу, за комунальні послуги, за користування кабельним телебаченням, телефоном, а також квитанціями про сплату за будівельні матеріали та показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, яка складається з 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.2 ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якого є нерухоме майно повинен звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, про що свідчить лист нотаріуса Денисенко (Литвиненко) Л.В. №2089 від 12.03.2003 року на адресу Відділу приватизації Голосіївської районної , державної адміністрації м.Києва про видачу дубліката свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку просять видати спадкоємиці ОСОБА_1 . Крім того, їй був виданий витяг з Єдиного реєстру заповітів за №3121103.

Отже, враховуючи викладе, суд вважає встановленим факт прийняття ОСОБА_1 спадщини за заповітом, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , після померлої ОСОБА_7 .

Також в ході розгляду справи встановлено, що згідно з рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2004 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за тіткою позивачки - ОСОБА_2 .

Згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.08.2005 року рішення Святошинського районного суду м.Києва від 09.02.2004 року скасоване і справу передано на новий розгляд до Святошинського районного суду м. Києва. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.2005 року вказану справу залишено без розгляду.

19.10.2004 року згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.А. квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_3 за 9600 гривень. Як вбачається з тексту договору, відчужувана квартира належить продавцеві - ОСОБА_2 па підставі рішення Святошиснього районного суду м.Києва від 09.02.2004 року.

Як встановлено судом, 10 лютого 2005 року ОСОБА_3 разом і працівниками Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві виселив позивачку з спірної квартири, змінив замки вхідних дверей та фактично привласнив наявні в квартирі її речі.

В подальшому вона звернулась до прокуратури Голосіївського району м. Києва зі скаргою щодо неправомірних дій працівників Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та протиправних дій ОСОБА_2 .

Прокуратурою Голосіївського району м. Києва 16.03.2005 року за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 51-1002 за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.192 ч.1 КК України.

ОСОБА_3 продав квартиру ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №789 від 23.02.2005 р., що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за 10 000 грн..

ОСОБА_4 31.04.2005 р. продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири №1058, посвідченим Кударенко В.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Відповідно до п. З даного Договору продаж вчинено за суму 277 750 грн.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування майна в добросовісного володільця може мати місце лише у випадках, передбачених ст. 388 ЦК України, а саме придбання майна що вибуло з володіння власника або іншої особи не з їх волі.

За змістом ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою та відсутні у заявника правовстановлюючих документів на об`єкт власності.

Як вбачається з викладеного, а також встановлено судом в ході розгляду справи, квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння позивачки поза її волею, оскільки була продана особою, яка не мала право на її продаж, а тому тягне за собою скасування угод купівлі- продажу спірної квартири з метою відновлення порушеного права власності ОСОБА_1 на спадкове майно.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано.

Зважаючи на викладені обставини, що встановлені судом в ході розгляду справи, аналізуючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд критично відноситься до посилань ОСОБА_5 про те, що він є добросовісним набувачем, оскільки мав намір придбати квартиру для проживання, і з цією метою уклав договір з ТОВ «Призма» про поворотну фінансову допомогу на суму 150 000 гривень.

Як вбачається з договору № 15\04 від 15.04.2005 р. поворотної фінансової допомоги він, дійсно, укладений між ТОВ «Призма-13» ЛТД з іноземними інвестиціями та ОСОБА_5 .

Відповідно до умов договору сума поворотної фінансової допомоги становить 150 000 гривень, яку позичальник зобов`язувався повернути до 18.04.2010 року.

Крім того, відповідно до п.5.3 зазначеного договору з метою гарантування повернення наданої позики позичальник зобов`явувся після отримання позики і придбання житла здати його в оренду на довгостроковий термін і мав право припинити орендні відносини лише в разі повного повернення позики.

Однак, як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Призма-13» ЛТД з іноземними інвестиціями від 11.04.2005 р. товариство відмовило ОСОБА_5 у наданні поворотної фінансової допомоги і вирішено надати її від засновників, що також підтверджується листом ТОВ «Призма-13» від 11.10.2007 року.

Крім того, договір оренди квартири АДРЕСА_1 , на якій посилається ОСОБА_5 , був укладений 18.06.2005 р. терміном на 11 місяцяв. Доказів того, що дія договору продовжена, суду не надано.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 216, 387, 388, 392, 1223, 1270, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 19.10.2004 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі під № 7244.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.02.2005 р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і, посвідчений приватним нотаріусом Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі під № 789.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.04.2005 р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., зареєстрований в реєстрі під № 1058.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) грн., що відповідає вартості квартири, сплаченої ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19.10.2004 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) грн, що відповідає вартості квартири, сплаченої ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від, 23,02.2005 р.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 277 750 грн., що відповідає вартості квартири сплаченої ОСОБА_5 за договором купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 від 31.04.2005 р,.

Виселити ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , 3-ті соби: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру та визнання добросовісним набувачем - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження.

Суддя