Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №727/3839/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3839/26

Провадження № 2-а/727/126/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді – Слободян Г.М.

секретар судового засідання – Мадей Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №3416 від 15.08.2024 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що 15.08.2024 на ОСОБА_1 було складено та винесено Постанову №3416 від 15.08.2024 за справою про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказують на те, що отримавши примірник протоколу про адміністративне правопорушення, позивач діючи добросовісно та маючи намір захистити свої права, 15.08.2024 року особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 на призначений час для участі у розгляді справи, однак, уповноваженими особами відповідача в усному порядку було повідомлено позивачу, що він може бути «вільним», а про результати розгляду справи йому повідомлять згодом у телефонному режимі. Зазначають, що про існування винесеної Постанови № 3416 від 15.08.2024 позивач не був обізнаний та дізнався про неї лише 10.03.2026 року, за фактом блокування його банківських рахунків у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження № 80438703 Другим відділом ДВС у АДРЕСА_2 . Позивач посилається на те, що з 17.07.2024 він займається відновленням свого військово-облікового документу та з 09.08.2024 чекає відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебував на військовому обліку до моменту постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також регулярно з`являється у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказують на те, що у зв`язку із втратою військово-облікового документа, позивачем при перевірці військово-облікових документів було надано представнику поліції військовообліковий документ в електронній формі з відповідною відміткою, що дані у позивача уточненні вчасно, та пройдено медичний огляд ВЛК від 17.07.2024 року, проте такий військовообліковий документ не брався до уваги представником поліції, а позивач був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначають, що відповідач фактично виніс щодо позивача дві ідентичні за змістом постанови з різницею у кілька місяців, зокрема оскаржувана Постанова № 3416, винесена 15.08.2024 року. Проте пізніше, 08.10.2024 року , відносно позивача було винесено ще одну Постанову № 1770 за аналогічних обставин, а саме за відсутність та непред`явлення військово-облікового документа. е Постанова суду від 08.10.2024 року була оскаржена позивачем.

Просить визнати Постанову № 3416 від 15.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесену ІНФОРМАЦІЯ_5 протиправною та скасувати її.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24.03.2026 року відкрито провадження по справі.

Відзиву на позов до суду не надходило.

Позивач ОСОБА_1 , та в його інтересах адвокат Ювченко А.В., у судове засідання не з`явилися, до суд представником подано заяву, в якій просили розгляд справи проводити за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та міце розгляду повідомлявся належним чином. Відомостей про поважність причин неявки до суду не надано.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом належними та допустимими доказами встановлено, що 15.08.2024 на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , складено та винесено Постанову №3416 від 15.08.2024 за справою про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.21-22).

Відповідно до Постанови №3416 від 15.08.2024, «Позивач будучи військовозобов`язаним, 09.08.2024 під час дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника патрульної поліції, 09.08.2024 р. доставлений працівниками ГУНП на підставі проведеної перевірки наявності ВОД, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період». На підставі вказаної Постанови №3416 від 15.08.2024 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, за правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, про існування винесеної Постанови № 3416 від 15.08.2024 позивач дізнався через блокування його банківських рахунків у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження № 80438703 Другим відділом ДВС у місті Чернівці, на підстві заяви про відкриття виконавчого провадження (а.с.20-21).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно довідки від 22.05.2024 року №7726-5003296984, є внутрішньо-переміщеною особою, зокрема зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 . Фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_4 (а.с.17).

З роздруківки додатку Резерв+ вбачається, що у ОСОБА_1 наявний військовообліковий документ в електронній формі з відповідною відміткою про те, що його військово-облікові дані уточненні вчасно, та пройдено медичний огляд ВЛК від 17.07.2024 року, що також підтверджується відповідною довідкою (а.с.17-18).

У відповідності до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Так, вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про проти-правність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відпо-відача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопору-шення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністра-тивне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної від-повідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання-ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, ві-деозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагля-ді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки до-рожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доку-ментами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному до-слідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміні-стративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2024 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 складено та винесено Постанову №3416 від 15.08.2024 року за справою про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі вказаної Постанови №3416 від 15.08.2024 позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, за правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до Постанови №3416 від 15.08.2024 року, «Позивач будучи військовозобов`язаним, 09.08.2024 під час дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника патрульної поліції, 09.08.2024 р. доставлений працівниками ГУНП на підставі проведеної перевірки наявності ВОД, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи наведене, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 складено адміністративний протокол серії ЧРТЦК № 997 від 09.08.2024 р. у відношенні правопорушника».

Позивач ОСОБА_1 категорично не погоджується з вказаною постановою та просить її скасувати у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, отримавши примірник протоколу про адміністративне правопорушення, позивач ОСОБА_1 15.08.2024 року особисто з`явився до відповідача на призначений час для участі у розгляді справи, однак, уповноваженими особами відповідача в усному порядку було повідомлено йому, що він може бути «вільним», а про результати розгляду справи йому повідомлять згодом у телефонному режимі. Тобто, відповідач фактично провів розгляд справи без участі позивача, хоча той був присутній у приміщенні ТЦК та СП у призначений день.

Позивач вкзав на те, що про існування винесеної відповідачем Постанови № 3416 від 15.08.2024 року він не був обізнаний та дізнався про неї лише 10.03.2026 року, за фактом блокування його банківських рахунків у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження № 80438703 Другим відділом ДВС у АДРЕСА_2 .

З наданих позивачем пояснень вбачається, що він з 17.07.2024 року займався відновленням свого військово-облікового документу та з 09.08.2024 чекає відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебував на військовому обліку до моменту постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також регулярно з`являється у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно пояснень, у зв`язку із втратою військово-облікового документа, позивачем при перевірці військово-облікових документів було надано представнику поліції військовообліковий документ в електронній формі з відповідною відміткою, що дані у позивача уточненні вчасно, та пройдено медичний огляд ВЛК від 17.07.2024, що передбачено Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, однак такий військовообліковий документ не брався до уваги представником поліції, та позивач був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом також встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_3 , однай його було примусово доставлено саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , посадові особи якого у подальшому і здійснювали неправомірний розгляд справи та винесли оскаржувану постанову.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що обставини, які стали підставою для винесення оскаржуваної Постанови № 3416 від 15.08.2024, є абсолютно тотожними тим, що вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №725/9767/24.

Зокрема, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26.11.2024 року у справі №725/9767/24 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено, постанову № 1770 від 08.10.2024 визнано протиправною та скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закрито.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про незаконність оскаржуваної постанови, зокрема враховує і порушення відповідачем права позивача на захист та правову допомогу під час розгляду протоколу.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за участі особи, яка притягається до відповідальності, або за умови її належного та завчасного повідомлення.

Положеннями ст. 77 КАС України встановлено, що у справах про протиправність рішень обов`язок доказування правомірності покладається на відповідача, а також на обмеження щодо використання нових доказів, які не були в основі оскаржуваного рішення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних належних доказів на спростування доводів позивача представником відповідача не надано.

У відповідності до примітки ст. 210 КУпА передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Колексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов?язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до абз.3 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затв. Постановою КМУ від 16 травня 2024 р. N? 560: "Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов?язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд".

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів того, що не мав доступу до даних позивача.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»” “До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»).

Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», в Україні функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як інформаційнокомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Таким чином, викладене свідчить про те, що дії або бездіяльність ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Отже, на підтаві викладеного суд приходить до висновку, що оскільки постанова не містить належних та допустимих доказів, які могли б “поза розумним сумнівом” підтвердити вину позивача у інкримінованому адміністративному правопорушенні, то вказана постанова №3416 від 15 серпня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 17 000 гривень у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП є протиправною та винесеною з порушенням порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Також, суд звертає увагу і на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення. Відповідачем не спростовано доводів позивача.

Як вбачається з ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб?єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На основі повного та всебічного з`ясування обставин, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викдаденого та керуючись ст. ст. ст.ст.247, 251,258, 289, ч.1 ст.293 КУпАП,

ст.ст. 9,72-77, 242,244-246,257,271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови №3416 від 15 серпня 2024 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №3416 від 15 серпня 2024 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі – задовольнити.

Скасувати постанову №3416 від 15 серпня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у розмірі 17 000 гривень у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань 532,48 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 06.04.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.