Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №636/7568/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7568/25 Провадження 2/636/1793/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1627752 від 26.05.2024 в розмірі 31850,00 гривень, витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» було укладено електронний договір № 1627752 про надання споживчого кредиту на суму 5000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», який має відповідну ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ.

24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 24122024, згідно якого позивачу відійшло право грошової вимоги, в т.ч. і за договором № 1627752 від 26.05.2024.

До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1627752 від 26.05.2024 року загальна сума заборгованості 23250,00 гривень, з якої: заборгованість по тілу кредиту – 5000,00 гривень, заборгованість за процентами – 15750,00 гривень, штрафні санкції 2500,00 гривень.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1627752 від 26.05.2024 року не закінчився. Тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 року по 21.05.2025 року (148 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 11100,00 гривень (5000 грн * 1,5% = 75 грн*148 календарних дні = 11100,00 гривень).

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором складає 31850,00 грн., які позивач просить стягнути на свою користь. Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення, за допомогою поштової кореспонденції, судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання, а також розміщення на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про виклик до суду. Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подала, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії договору № 1627752 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 26.05.2024 ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір на суму 5000,00 гривень на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, згідно графіку платежів, що є додатком до договору, зі стандартною процентною ставкою 1,50% в день, знижену процентну ставку 1,050% в день (п. 1.3 – 1.5.2. договору). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. договору). Загальні витрати на дату укладення Договору складають: (1.8.1. договору) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27000,00 грн; (1.10. договору) Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. (договору) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32000,00 гривень. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1.договору). У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: (6.4.1. договору) у розмірі 250,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та (6.4.2. договору) у розмірі 50,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором P378, 26.05.2024 21:28:09 / ОСОБА_1 . До договору додано Додаток №1 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

До суду надано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором T329, 26.05.2024 21:27:42 / ОСОБА_1 , та в якому зазначені аналогічні договору умови надання кредиту.

Кошти передаються позичальнику шляхом перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій). Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 2022-06-06

На підтвердження передачі споживачу коштів надано довідку ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», вих. № 20250116-684 від 16.01.2025 про успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 26.05.2024 21:28:24 на суму 5000,00 гривень: Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - db679e4a-3092-4e05-8145-fb894d61a8b9 Номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» – 16277521716748101 Session ID - 024825809920 Сайт торгівця - https://sloncredit.ua Код авторизації - 515453 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу №24122024 від 24 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги за договором № 1627752 від 26.05.2024 року загальна сума заборгованості 23250,00 гривень, з якої: заборгованість з тіла кредиту – 5000,00 гривень, заборгованості за процентами – 15750,00 гривень, штрафні санкції 2500,00 гривень.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1627752 від 26.05.2024 року не закінчився. Тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 року по 21.05.2025 року (148 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 11100,00 гривень (5000 грн * 1,5% = 75 грн*148 календарних дні = 11100,00 гривень).

Частиною 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України установлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», який був чинний на день укладення сторонами Договору, електронний підпис дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;

електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

засіб електронного цифрового підпису програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису.

На підставі ст. 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Частиною 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України, ст. 36 ГПК України та ст. 79 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно наданих розрахунків заборгованості, заборгованість відповідача станом на дату звернення до суду за договором № 1627752 від 26.05.2024 року у сумі становить 31850,00 гривень, та складається з заборгованості за сумою кредиту – 5000,00 гривень, сума нарахованих процентів первісним кредитором – 15750,00 гривень та суми нарахованих позивачем процентів за 148 календарних днів – 11100,00 гривень, штрафних санкцій – 2500,00 гривень.

Суд вважає, що позивач надав достатні, належні і допустимі докази для встановлення факту укладення сторонами Договору, порушення відповідачем його умов, факт передачі права вимоги, унаслідок чого у позивача виникло законне право вимагати повернення всієї суми тіла кредиту у розмірі 5000,00 гривень.

Однак суд не погоджується із розміром нарахованих відсотків за користування крединими коштами виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023.

При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно), з 21.08.2024 включно та надалі – 1%.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами згідно умов кредитного договору № 1627752 від 26.05.2024, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 6525,00 гривень (87 днів (з 26.05.2024 по 20.08.2024) х 5000,00 гривень х 1,5% в день) + 13650,00 (273 дні (з 21.08.2024 по 20.05.2025) х 5000,00 гривень х 1%) =20175,00 гривень.

Щодо сплати відповідачем заборгованості за штрафними санкціями на користь позивача за надання позики за вказаним договором у розмірі 2500,00 гривень, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення штрафних санкцій, нарахованої після 24 лютого 2022 року, відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, за договором № 1627752 від 26.05.2024 у розмірі 2500,00 гривень задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, Ордером на надання правничої допомоги, АКТ № 9354 від 12.08.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., копію Рахунку на оплату №9354-12/08-2025 від 12 серпня 2025 р. на суму 10000,00 гривень.

На підтвердження витрат зі сплати судового збору до позову додано копію платіжної інструкції № 4087 від 08.08.2025 на суму 2422,40 гривень.

Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог, а саме: витрати зі сплати судового збору у розмірі 1914,72 гривень (25175,00 гривень х 2422,40 /31850,00 гривень); витрати на правничу допомогу у розмірі 7904,24 гривень (25175,00 гривень х 10000,00 /31850,00 гривень).

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-289, 352, 354, пп. 15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором № № 1627752 від 26.05.2024 в розмірі 25175,00 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту – 5000,00 гривень, сума нарахованих процентів первісним кредитором – 20175,00 гривень, а також судових витрат у розмірі 1914,72 (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки, - судовий збір, та 7904,24 (сім тисяч дев`ятсот чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки, - витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін