Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №131/963/25 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/963/25

Провадження № 2/131/318/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., за участю секретаря судових засідань Демчишиної О.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

Учасники провадження:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 році позивач звернулася до Іллінецького районного суду з вказаним позовом. Свій позов мотивувала тим, що 26 листопада 2024 року Іллінецьким районним судом Вінницької області було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .

За час шлюбу сторони набули у спільну сумісну власність житловий будинок, загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв. м. із господарськими будівлями і спорудами, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, площею 0,0699 га, за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки SEAT ALTEA XL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . Дане майно відповідач зареєстрував на своє ім`я.

З 27 листопада 2017 року по 26 листопада 2024 року сторони по справі перебували у шлюбі.

Відповідачем ще під час шлюбу, а саме 01 жовтня 2024 року без письмової згоди позивача здійснено відчуження спірного автомобіля на користь іншої особи, що підтверджується інформацією начальника РСЦ ГСЦ МВС України у Вінницькій області, наданої на адвокатський запит листом №31/31-2025 від 07.01.2025 року. Про дії відповідача по відчуженню спільно нажитого транспортного засобу позивач дізналася випадково, оскільки сторони мали намір здійснити поділ даного майна в добровільному порядку у рівних частках за взаємною згодою.

Позивач вважає земельну ділянку, житловий будинок та транспортний засіб спільною сумісною власністю подружжя при цьому в добровільному порядку відповідач не бажає укладати договір поділу майна у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що відповідач розпорядився (відчужив) транспортний засіб, що належав до майна спільної сумісної власності подружжя, без її згоди, що суперечить положенням сімейного законодавства, тому просила суд стягнути із відповідача грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля, що є об`єктом спільної сумісної власності у розмірі 133064,50 грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 червня 2025 року у даній справі було відкрито провадження.

20.10.2025 представник відповідача, адвокат Гончар О.І. надав суду відзив в якому зазначив, що відповідач погоджується, що житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка, площею 0,0699 га, кадастровий номер 05212110100:05:003:0065 за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю та пропонував компенсувати 1/2 частку ОСОБА_1 за 8500 (вісім тисяч п`ятсот) доларів США.

При цьому, у задоволенні позовних вимог стосовно поділу транспортного засобу марки Seat Altea XL реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2010 року позивач просив відмовити, обґрунтовуючи це тим, що до шлюбу з позивачкою 15.04.2014 відповідач придбав автомобіль FIAT DOBLO, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , а 27.02.2021 здійснив перереєстрацію згаданого автомобіля на нового власника.

Тобто транспортний засіб був придбаний не в шлюбі і вже проданий потім був в шлюбі.

За кошти від продажу автомобіля був куплений інший автомобіль марки Seat Altea XL реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2010 року, номер шасі НОМЕР_2 .

У подальшому, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 , 02.10.2024 року відповідачем спірний автомобіль був проданий.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали з підстав викладених в ньому, просили суд його задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення позовних вимог в чатині компенсації 1/2 вартості транспортного засобу марки Seat Altea XL реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2010 року.

Суд, в порядку загального позовного провадження, заслухавши доводи та обґрунтування учасників справи, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини на яких ґрунтуються вимоги, у відповідності до норм матеріального права, що підлягають до застосування до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , сторони по справі уклали шлюб 27.11.2017 року (а.с. 10).

Так, судом установлено, що під час шлюбу згідно договору купівлі -продажу від 24 грудня 2021 року ОСОБА_2 придбав у власність житловий будинок, загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м. із господарськими будівлями і спорудами , що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, площею 0,0699 га, за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 13).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме № 292594034 від 24 грудня 2021 року, житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м. із господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі -продажу (а.с. 102).

Згідно договору купівлі-продажу від 24 грудня 2021 року, під час шлюбу ОСОБА_2 придбав у власність земельну ділянку за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, площею 0,0699 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 109).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 292595343 від 24 грудня 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 0521210100:05:003:0065 площею 0.0699 га, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 108).

Згідно копії митної декларації та листа територіального сервісного центру МВС № 0541 ТСЦ МВС № 0541 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях установлено, що транспортний засіб марки SEAT ALTEA XL, 2010 року випуску 22.02.2022 зареєстрований, як автомобіль ввезений закордону за ціною 59 179 грн. (а.с.122).

Відповідно до листа територіального сервісного центру МВС № 0541 ТСЦ МВС № 0541 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № 31/31/0541/Р-3215-3199-2025 від 08 липня 2025 року ОСОБА_2 02.10.2024 року проданий транспортний засіб марки Seat Altea XL реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року на суму 49000грн.(124-125).

Між тим, згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від, шлюб між сторонами розірвано 26.11.2024 року (а.с. 11-12).

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За нормами сімейного законодавства, умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя (ч. 3 ст. 61 та ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.

Пунктом 22 вказаної Постанови Пленуму встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України, а відповідно до п. 24 та п. 25 Постанови, до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Вирішуючи спір між колишнім подружжям про поділ майна, суд встановлює: 1) обсяг спільного майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства - ним є будинок та комплекс будівель та споруд; 2) з`ясовує джерело та час його придбання, - майно придбане в період наявних офіційно зареєстрованих шлюбних відносин.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення закону, суд приходить до висновку, що житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м. із господарськими будівлями і спорудами , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянки за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, площею 0,0699 га, 10, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому підлягає поділу в рівних частинах між подружжям.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, частки майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є їх спільною сумісною власністю, є рівними.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК (п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

За змістом ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Таким чином, враховуючи, що житловий будинок, загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м. із господарськими будівлями і спорудами , що розташований земельній ділянці за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065 площею 0,0699 га, за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянки за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, площею 0,0699 га, 10. Цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя стороною відповідача не надано, а тому, суд дійшов висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, по 1/2 частині.

Щодо виплати відповідачем позивачу грошової компенсації вартості спірного автомобіля суд приходить до слідуючого висновку.

Так, судом установлено, що під час шлюбу 22.02.2022 ОСОБА_2 придбано та зареєстровано транспортний засіб (придбаний закордоном) марки SEAT ALTEA XL, 2010 року випуску, вартість згідно митної декларації 59 179 грн.

У подальшому, 02.10.2024 відповідачем ОСОБА_2 проданий вищевказаний транспортний засіб марки Seat Altea XL реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску за суму 49000 грн. згідно договору укладеного в ТСЦ МВС 0541.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачені статтею 65 СК України.

Відповідно до частини 2 статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, однак дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У відповідності до частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.

Отже, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частину вартості спільного майна, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби.

Частина перша статті 369 ЦК України визначає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Таким чином, спірний автомобіль є спільним майном подружжя й підлягає поділу. Оскільки чоловік розпорядився автомобілем марки SEAT ALTEA XL, 2010 року випуску на власний розсуд без письмової згоди дружини, продав його, то ОСОБА_1 має право на грошову компенсацію ? вартості даного транспортного засобу.

Відповідно п. 22 Постанови Пленуму ВС України № 11 від 21.12.2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди- виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому, в матеріалах справи позивачем наданий висновок про вартість майна автомобіля марки SEAT ALTEA XL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі(кузова, НОМЕР_7 ) НОМЕР_2 на суму 266 129 грн.

Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 3 Закону).

За змістом частини першої статті 5 вказаного вище Закону, суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 4 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що оціночна діяльність може здійснюватися у формі консультаційної діяльності, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб`єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі.

Діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

У свою чергу, Законом України Про судову експертизу №4038-XII встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (стаття 7 вказаного вище Закону №4038-XII).

За змістом пункту 2.1 розділу IV Товарознавча експертиза Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), до числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів, їх скл

Таким чином, наданий позивачем консультаційний висновок оцінювача, згідно з яким вартість автомобіля становила 266 129 грн, суд не бере до уваги, оскільки вказаний висновок ґрунтується на припущеннях щодо ймовірної ринкової вартості автомобіля, без належного підтвердження таких обставин відповідними доказами.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що за відсутності інших доказів щодо вартості спірного автомобіля при визначені розміру грошової компенсації до уваги потрібно взяти вартість автомобіля, яка зазначена у договорі купівлі-продажу транспортного засобу марки SEAT ALTEA XL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі(кузова, НОМЕР_7 )VSSZZZ5PZBR009561 - 49000 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене із ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки SEAT ALTEA XL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (кузова, НОМЕР_8 ) НОМЕР_2 , що є об`єктом спільної сумісної власності у розмірі 24500 грн.

Крім того, враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4325, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 372, 377 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 63, 65, 69-72 СК України, ст. ст. 5, 10, 81, 141, 258-259, 265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0699 га, за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0699 га, за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0699 га, за кадастровим номером 0521210100:05:003:0065, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки SEAT ALTEA XL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки SEAT ALTEA XL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (кузова, НОМЕР_8 ) НОМЕР_2 , що є об`єктом спільної сумісної власності у розмірі 24500 (двадцять чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4325 (чотири тисячі триста двадцять п`ять гривень) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники провадження:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_10 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО