Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №128/1630/26
Суддя: Шевчук Л. П.
Справа № 128/1630/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому 02.04.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025050000043 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бердичів Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , маючого вищу освіту, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про заходи протидії незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату і час, придбав полімерний згорток в середині якого знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина – PVP, після чого помістив його до лівої кишені власних штанів, де зберігав його без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_3 реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини – PVP, без мети збуту, 02.04.2026 біля 14-00 год., проходячи неподалік будинку №100, що по вул. Райдужній в с-щі Березина Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівником сектору кримінальної поліції Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівника поліції про наявність при собі заборонених речовин, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропної речовини будуть викриті, повідомив, що при собі, а саме у лівій кишені власних штанів, зберігає полімерний згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PV.
В ході проведення огляду місця події 02.04.2026 в період часу з 14-52 год. до 14-57 год., неподалік будинку №100, що по вул. Райдужній в с-щі Березина Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 дістав із лівої кишені власних штанів прозорий полімерний пакет в середині якого знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, яку в подальшому було вилучено працівниками поліції та поміщено до спеціального пакету.
Відповідно до висновку експерта, надана на експертизу речовина, містить психотропну речовину – PVP. PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. В досліджуваній речовині, масою 0,4330 г, маса PVP становить 0,3501 г.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається наступне.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302, ст.ст. 381-382 КПК України, прокурор просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Як вже судом зазначено вище, із заяви ОСОБА_3 випливає, що останній не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано матеріали кримінального провадження, у яких на підтвердження винуватості ОСОБА_3 наявні й інші докази, які досліджені судом, а саме:
- протокол огляду місця події від 02.04.2026 із фототаблицею та диском DVD-R відеозапису, відповідно до яких об`єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с-ще Березина, неподалік будинку №100, узбіччя автомобільної дороги. На даній території знаходиться особа чоловічої статі, яка представилася як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запитання працівників поліції, чи має він при собі заборонені в обігу речі, повідомив, що зберігає в лівій кишені штанів, у які він одягнений, поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною, яку він напередодні знайшов та зберігав для власного вживання. Після цього ОСОБА_3 в присутності двох понятих видав працівникам поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною, яку було вилучено;
- постанова про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу від 02.04.2026, згідно якої поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;
- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 07.04.2026, якою накладено арешт на поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною, що було вилучено в ході проведення огляду місця події 02.04.2026;
- висновком експерта №СЕ-19/102-26/6668-НЗПРАП від 07.04.2026, згідно якого надана на експертизу речовина містить психотропну речовину – PVP; PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено; в досліджуваній речовині, масою 0,4330 г, маса PVP становить 0,3501 г;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 04.04.2026, які були запрошені понятими під час огляду місця події 02.04.2026 в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет в середині якого містилася кристалічна речовина, що зберігалася у нього в лівій кишені штанів, у які він був одягнений;
- протокол допиту свідка – працівника поліції ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 10.04.2026, який повідомив що 02.04.2026, він разом із о/у СКП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 , знаходився в с-щі Березина Вінницького району Вінницької області з метою здійснення профілактичного відпрацювання території обслуговування та протидії злочинності. Біля 14-00 год., перебуваючи неподалік будинку №100 по вул. Райдужній в с-щі Березина, вони помітили невідому особу чоловічої статі, яка поводила себе підозріло. Підійшовши до даного чоловіка та представившись і пред`явивши свої службові посвідчення, вони попросили представитися і пред`явити документи, що посвідчують особу. Після цього вищевказаний чоловік назвався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході усної розмови було помічено, що ОСОБА_3 помітно нервує. Відтак, свідок запитав у ОСОБА_3 чи зберігає він при собі наркотичні речовини, що заборонені в обігу на території України. На це ОСОБА_3 повідомив, що зберігає психотропну речовину – PVP для власного вживання без мети збуту. Після цього на місце події було викликано слідчо-оперативну групу для документування можливого кримінального правопорушення. По приїзду слідчо-оперативної групи, ОСОБА_3 , в присутності двох понятих, добровільно видав полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору;
- повідомлення про підозру від 17.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту;
- протокол допиту підозрюваного від 17.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема вказав, що 02.04.2026 він приїхав до м. Вінниці аби зустрітися із своїм знайомим. Біля 14 год. він рухався пішки у власних справах по вул. Райдужній в с-щі Березина Вінницького району Вінницької області, де біля одного із дерев помітив прозорий полімерний пакет, який вирішив підняти і оглянути його вміст. Оглядаючи вміст пакета, зрозмів, що кристалічна речовина білого кольору, що в ньому містилася, є «PVP». Після цього він поклав даний полімерний пакет із його вмістом до лівої кишені штанів, щоб в подальшому вжити. Продовживши рух по вул. Райдужній в с-щі Березина, неподалік будинку №100, його зупинили працівники поліції та запитали чи має він про собі заборонені в обігу наркотичні речовини, на що він повідомив, що має кристалічну речовину – PVP, яку зберігав у лівій кишені штанів для власного вживання. Надалі по приїзду слідчо-оперативної групи він добровільно видав працівникам поліції наявну у нього кристалічну речовину – PVP. Вказану психотропну речовину він зберігав для власного вживання без мети збуту. В скоєному вину визнає повністю.
Таким чином, суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім; раніше судимий вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.09.2021 за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.06.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців пробаційного нагляду; відповідно довідки про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» від 09.04.2026, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.03.2023 звільнений 13.04.2023 від відбування основного покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.09.2021 у зв`язку із закінченням іспитового строку, та 20.02.2026 знятий з обліку в органах пробації у зв`язку із відбуттям покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.06.2024; відповідно до повідомлення Бердичівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області №1157/33/3/1-26 від 06.04.2026, станом на 06.04.2026 ОСОБА_3 на обліку в Бердичівському РВ філії ДУ Центр пробації» у Житомирській області не перебуває, отже в силу ст. 89 КК України є таким, що раніше не судимий; за повідомленням КНП «Бердичівська міська лікарня» №1039 від 10.04.2026 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за допомогою до лікаря-нарколога не звертався; відповідно до відомостей Відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради №1216/07-09 від 15.04.2026 за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Бердичів, вул. Артилеристів (Братів Міхеєвих) 6/119 зареєстровані: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; згідно характеристики, що надана ОСББ «Зоряний – 6 БМ» від 14.04.2026 ОСОБА_3 за період проживання за адресою: АДРЕСА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони; на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №0283 від 02.04.2026 в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував; не є особою з інвалідністю першої/другої груп.
При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер вчиненого кримінального проступку, та особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.
З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду, в межах санкції інкримінуємої частини статті. Такий вид покарання на думку суду буде достатнім для виконання мети кримінального покарання, оскільки обвинувачений ОСОБА_12 не працевлаштований, а отже, виконати більш м`яке покарання, як то штраф чи виправні роботи, не матиме змоги.
Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.
На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/102-26/6668-НЗПРАП від 07.04.2026 в сумі 2674,20 грн..
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 - скасувати.
Речові докази – психотропну речовину – PVP. яку було поміщено до спеціального пакету з написом «МВС України Експерта Служба» за номером 6688000 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно вимог ст. 100 КПК України - знищити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 381 КПК України, суд –
у х в а л и в:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026, арешт з майна – поліетиленого пакета із кристалічною речовиною, що було вилучено 02.04.2026 в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_3 ..
Речові докази: психотропну речовину - PVP, яку було поміщено до спеціального пакету з написом «МВС України Експерта Служба» за номером 6688000 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи СЕ-19/102-26/6668-НЗПРАП від 07.04.2026 в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua