Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №638/8684/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/8684/26

Провадження № 3/638/2105/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі судді Яковлевої В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

23 квітня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова з Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 184 КУпАП.

Судом встановлено, що 19 квітня 2026 року приблизно о 17:42 год за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 27 А ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених обов`язків статтею 150 СК України по належному вихованню та нагляду за сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у зазначений час у балаклаві без дозволу та законних підстав проник на територію готелю «Мир», чим порушив встановлений порядок доступу до охоронюваних об`єктів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною другою статті 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, через канцелярію суду подала заяву, у якій остання просила розгляд справи провести без її участі та фіксації судового засідання технічними засобами.

Водночас суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 184 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 160523 від 19 квітня 2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.04.2026;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.04.2026;

-постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 10.11.2025.

Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення серії.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП України.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого ОСОБА_1 , правопорушення, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно призначити стягнення в межах санкції частини другої статті 184 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33-35, 40-1, частини другої статті 184, 289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя В. М. Яковлева