Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №638/6524/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа638/6524/26

Провадження № 1-кп/638/1539/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в залі суду в м. Харкові у спрощеному порядку кримінальне провадження № 12026226240000162 у відношенні обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Феськи, Золочівського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2026 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходився - потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На грунті раптово виниклих неприязних особистих відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого у останнього раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, стоячи навпроти та обличчям до ОСОБА_4 , діючи умисно, наніс останньому два удари у ділянку лівого ока Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді синця на шкірі по нижньому повіку лівого ока із захватом області дуги виличної кістки зліва, яке, згідно з висновком експерта №12-14/203-А/26 від 13.03.2026, викликало незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою належить до легких тілесних ушкоджень, (згідно з П.П. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №о 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_4 подано заяву, згідно якої він не заперечує проти розгляду обвинувального акту без його участі у спрощеному порядку.

Законом № 2617-VIII внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції від 1 липня 2020 року) визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Враховуючи дані про ОСОБА_3 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, враховуючи обставину, яка пом`якшує покарання, якою відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, ст.. 49 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п`ятдесят ) гривень.

Речовий доказ:

- CD-R диск з маркуванням «Axent», який постановою про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 09.03.2026, визнано речовим доказом, який знаходиться в матеріалах справи, - зберігати у справі;

- CD-R диск з маркуванням «Alerus», який постановою про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 16.03.2026, визнано речовим доказом, який знаходиться в матеріалах справи, - зберігати у справі;

- DVD-R диск з маркуванням «Alerus», який постановою про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 11.03.2026, визнано речовим доказом, який знаходиться в матеріалах справи, - зберігати у справі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1