Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №344/14092/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14092/25

Провадження № 2/344/953/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся у серпні 2025 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №05738-02/2024 від 06.02.2024 року в розмірі 24 500 грн., з яких: 7 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17 500 грн. заборгованість за відсотками та стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №05738-02/2024. В подальшому, 28.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28052024 від 28.05.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 500 грн., з яких: 7 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17 500 грн. заборгованість за відсотками. Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.05.2024 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

27.04.2026 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказав, що станом на 24.04.2026 року відповідачем сплачено 5 000 грн. на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, тому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19 500 грн., з яких: 7 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 12 500 грн. – заборгованість за відсотками.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідач в судові засідання не з`являлась, однак неодноразово подавала за заяви, за змістом яких, погашує заборгованість частинами, надала відповідні квитанції про переказ коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №05738-02/2024, який підписано одноразовим ідентифікатором W1562, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 7 000 грн., зі сплатою 2,50% в день, строком кредитування 100 днів, тобто до 15.05.2024 року.

З Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №05738-02/2024 від 06.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 підписано електронним підписом позичальника W1562 графік платежів.

Крім того, ОСОБА_2 06.02.2024 року підписала електронним підписом позичальника W1562 паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені умови кредитування відповідача, зокрема тип кредиту кредит, сума 7 000 грн., строк кредитування 100 днів, процентна ставка 2,5% в день, що становить 912,50% річних, тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати по кредиту 17 500 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 24 500 грн.

28.05.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір факторингу №280524, за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

28.05.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Стар Файненс Груп» підписано АКТ прийому передачі Рестру боржників до договору факторингу №28052024 від 28.05.2023 року.

З моменту отримання прав вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало жодних нарахувань.

Так, відповідно до реєстру боржників від 28.05.2024 року до договору факторингу №280524 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором про надання фінансового кредиту №05738-02/2024 від 06.02.2024 року у сумі 24 500 грн., з яких: 7 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17 500 грн. заборгованість за відсотками.

Суд вважає зазначений розмір в повній мірі необґрунтованим з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Це узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір №05738-02/2024 року є споживчим кредитом (мета надання: на власні потреба) укладений 06.02.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому дія пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір, щодо зменшення поступово відсоткової ставки, а одразу поширюється норма про встановлення такої – 1%

Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, пункт 1.4.1., договору №05738-02/2024 від 06.02.2024 року щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,5 %, з урахуванням положень ч. 5 ст.12, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Отже, заборгованість відповідача за несплаченими процентами за договором про надання фінансового кредиту №05738-02/2024 від 06.02.2024 року року має розраховуватися за ставкою 1 % в день, нарахованої з несплаченого тіла кредиту 7000 грн, протягом усього період дії договору з 06.02.2024 року до 15.05.2024 року, тобто протягом 100 днів, що складає 7 000 грн (7 000 грн*1%*100 днів).

Однак, як убачається із заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач визнає факт часткового погашення відповідачем заборгованості у сумі 5 000 грн.

З огляду на правову природу зобов`язання, зазначені кошти підлягають зарахуванню насамперед у рахунок погашення відсотків.

Отже, з урахуванням здійсненого платежу, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №05738-02/2024 від 06.02.2024 року становить 9 000 грн., з яких: 7 000 грн. — тіло кредиту та 2 000 грн. (7 000 грн. – 5 000 грн.) — заборгованість за відсотками (за період з 06.02.2024 року по 15.05.2024 року).

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно приписів ст.ст. 514 та 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем за договором №05738-02/2024 від 06.02.2024 року, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за цим договором підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 9 000 грн., з яких: 2 000 грн — тіло кредиту та 7 000 грн. (7 000 грн. – 5 000 грн.) — заборгованість за відсотками ( за період з 06.02.2024 року по 15.05.2024 року).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1 397,42 грн.

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, відповідно до 512, 526, 530, 610, 611, 612, 638, 639, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267,273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №05738-02/2024 від 06.02.2024 року в розмірі 9 000 грн. (дев?ять гривень), з яких: 7 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 2 000 грн. - заборгованість за відсотками (за період з 06.02.2024 року по 15.05.2024 року).

Стягнути з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 397,42 грн. (одна тисяча триста дев`яносто сім гривень 42 копійок).

В решті задоволення вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 квітня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА