Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №216/7678/23 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7678/23

провадження 1-кс/216/518/26

УХВАЛА

іменем України

30 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву представника заявника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_4 по справі № 216/7678/23 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за № 12023046230000307 від 14.07.2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2026 року, до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за № 12023046230000307 від 14.07.2023 року по справі № 216/7678/23, подана через систему «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 .

Заява про відвід слідчого судді мотивована наявністю сумнівів в об`єктивності судді ОСОБА_5 щодо можливості подальшого розгляду справи на засадах безсторонності та ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення та порушенням авто розподілу при прийнятті заяви судом.

Заявник вказує про те, що слідчим суддею ОСОБА_5 розглядалась скарга заявника в задоволенні якої було відмолено згідно ухвали слідчого судді від 11.02.2026 року по справі № 216/7678/23. Вказана ухвала від 11.02.2026 року, була скасована ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.04.2026 року. Заявник вказує, що слідча суддя ОСОБА_5 в скасованій ухвалі не звернула жодної уваги та не надала жодної оцінки доводам представника потерпілої особи, вказує, що у слідчої судді була сформована позиція щодо законності рішення дізнавача а також власна позиція щодо необхідності закриття кримінального провадження. Заявник вказує, що наведені обставини викликають у потерпілої та представника потерпілої обґрунтований сумнів в неупередженості слідчої судді ОСОБА_5 , а отже вбачається підстава для відводу такої. Потерпіла та її представник неодноразово зверталися з скаргами та заявами до слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу. Зокрема слідча суддя ОСОБА_5 виносила й інші ухвали за скаргою представника потерпілої зокрема від 28.02.2024р по справі № 216/7678/23.

В квітні 2026 року представник потерпілої подав заяву про відвід дізнавача, та скаргу розподілено в суді 27.04.2026 року по справі № 216/7678/23 на слідчу суддю ОСОБА_5 з порушенням порядку авторозподілу оскільки не було ніякої випадковості в авторозподілі, оскільки заява розподілялася на одну слідчу суддю.

Наведені обставини на переконання заявника дають підставу стверджувати про наявність підстав для відводу слідчого судді згідно п.4 та п.5 ч.1 ст.75 КПК України.

Заяву про відвід слідчого судді згідно даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 року, передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Судом було повідомлено слідчого суддю ОСОБА_5 заявника та його представника про дату, час та місце розгляду заяви. Від представника заявника адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а пізніше про розгяд справи без його участі, інші особи в судове засідання не явилися. Судом ухвалено здійснювати розгляд заяви без участі повідомлених осіб та без фіксації процесу технічними засобами.

Так, 27 квітня 2026 року, від представника заявника до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява про відвід дізнавача, яка за результатом сформованого Звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_5 з чим не погоджується представник заявника.

Згідно положень ч.1, 2 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2,5 ч. 1 ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.

Таких підстав судом не встановлено а заявник на такі посилається безпідставно.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Обґрунтування заяви про відвід базується на думці заявника, сформованій внаслідок непогодження з прийнятими слідчим суддею рішеннями за його скаргою.

Однак, така незгода, відповідно до чинного КПК України не може бути підставою для відводу слідчого судді та не свідчить про його упередженість.

Водночас, суд в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід. У цьому контексті слід звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, відповідно до яких, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Окрім того, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 761/16124/15-ц).

Що стосується доводів представника заявника про порушення авторозподілу та як наслідок порушень ч.3 ст. 35 КПК України.

Згідно норми даної статті, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Відповідно до змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, від 01.05.2024 року, що затверджені Радою суддів України 11 квітня 2024 року (надалі Положення). Відповідно до підпункту 2.3.43 пункту 2.3 «Розподіл судових справ між суддями» Положення викладено у наступній редакції: Підпункт "2.3.43 Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо:

2.3.43.1 клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Звіт про передачу судової справи раніше визначеному складу суду - це автоматично сформований документ, який засвідчує повторний розподіл справи між суддями через автоматизовану систему документообігу суду. Згідно з Положенням, такий звіт/протокол формується для забезпечення розгляду клопотань або справ, які пов`язані з тими, що вже раніше розглядалися конкретним суддею/колегією.

Оскільки представником заявника подано до слідчого судді заяву в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР) то справу розподілено автоматизованою системою документообігу суду належним чином та відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Враховуючи наведене, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені нормами КПК України, зокрема п.4,5. ч.1 ст. 75 КПК України на які посилається представник заявника, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 представника заявника ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за № 12023046230000307 від 14.07.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписан 30.04.2026 року.

Суддя ОСОБА_6