Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №195/127/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/127/26

Провадження 2/195/214/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Колодіної Л.В.,

за участю секретаря судового засідання — Левкович Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник — адвокат Хачікян Маріам Петросівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника — адвоката Хачікян М.П. із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що між позивачем та відповідачкою відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області 30.10.1999 р. зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за номером 62, повторно видане свідоцтво 27.04.2005 р. серія НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу сторони мають двох спільних дітей, один з яких є малолітньою дитиною, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом №22 від 14.03.2013 року.

Сумісне життя з відповідачкою у позивача не склалося з причини несумісності характерів, різних поглядів на життя, на подружні відносини, що спричинило втрату почуття любові одне до одного та призвело до розпаду сім`ї, внаслідок чого шлюбні відносини між ними фактично припинені. Більш того, позивач та відповідачка - різні люди за характерами та ментальними поглядами. Позивач прикладав багато зусиль для збереження шлюбу, аби їх з відповідачкою малолітня дитина росла в повноцінній сім`ї, проте все виявилось марним.

Крім того в позові вказано, що позивач є військовослужбовцем Збройних сил України та несе службу постійно, перебувати вздовж лінії бойового зіткнення та на даний час вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують, шлюб існує лише формально документально. Тому продовження сімейних відносин між подружжям є неможливим.

Позивач також вказує, що примирення неможливе, перебування у шлюбі суперечить інтересам сторін та бажанню розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні, здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Оскільки сімейне життя фактично припинено, спільне господарство не ведеться, тож позивач просить не надавати часу для примирення.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.

В судовому засіданні 12 березня 2026 року відповідачка позов не визнала, заперечувала проти розірвання шлюбу. Також остання пояснила, що у разі розірвання шлюбу, вона буде позбавлена житлом з боку позивача, яке йому дісталось від його батьків. Відповідач вимагає від неї підписати документи на розлучення, їй йти нікуди, житла ніякого не має, із позовом про поділ майна вона не зверталася. Шлюбні відносини припинені з липня 2025 року. Ініціатор розлучення є позивач. У них двоє спільних дітей син, 2000 року народження та дочка 2013 року народження, яка проживає із нею.

Так, 15.04.2026 року судове засідання не відбулося з причини відсутності інтернет зв`язку, у зв`язку з чим неможливо було проводити фіксацію судового засідання.

28 квітня 2026 року позивач надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позов про розірвання шлюбу підтримує повністю.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причину неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого повторно 27 квітня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, позивач та відповідачка 30 жовтня 1999 року уклали шлюб, відповідний актовий запис №62, місце державної реєстрації: Відділ реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 14 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, позивач та відповідачка мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу послугували ті обставини, що сумісне життя з відповідачкою не склалось з причини несумісності характерів, різних поглядів на життя, на подружні відносини, що спричинило втрату почуття любові одне до одного та призвело до розпаду сім`ї. Внаслідок чого шлюбні відносини між ними фактично припинені. Більш того, він та відповідачка різні люди за характерами та ментальними поглядами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як стверджує позивач в позовній заяві шлюб з відповідачем фактично припинено, носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім`ю недоцільні. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім`ї суспільно корисною, і взагалі – складовою самого суспільства.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Крім того, позивач просить сплачений по справі судовий збір зарахувати в дохід держави звільнивши від стягнення відповідачку.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник — адвокат Хачікян Маріам Петросівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 жовтня 1999 року, актовий запис №62, місце державної реєстрації: Відділ реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Судові витрати залишити за позивачем .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Колодіна