Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №215/3168/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3168/26

1-кп/215/646/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046760000086 від 08.04.2026 щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, без освіти, одруженої, маючої на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікункою/піклувальницею не призначена, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок за наступних фактичних обставин.

27.03.2026 приблизно о 10 годині 00 хвилин (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_2 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Пляжна» по вул. Пляжна у Тернівському районі м. Кривого Рогу, зустріла раніше знайому ОСОБА_9 та розпочала з нею розмову.

Під час спілкування ОСОБА_2 звернула увагу на наявні у ОСОБА_9 ювелірні вироби, після чого у неї раптово виник прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме зазначеними ювелірними виробами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи наміру повертати майно, ОСОБА_2 , користуючись довірливими відносинами зі ОСОБА_9 , повідомила останню про нібито необхідність «зняття порчі» з її ювелірних виробів та запропонувала здійснити відповідний обряд.

ОСОБА_9 , перебуваючи під впливом обману та довіряючи ОСОБА_2 , погодилась на її пропозицію та, з метою передачі ювелірних виробів, вирушила до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де взяла належні їй золоті вироби, а саме: золотий хрестик 585 проби; золоту підвіску у вигляді знаку зодіаку «Водолій» 585 проби, загальною масою 1,77 г, а також грошові кошти у сумі 2 000,00 грн..

Після цього ОСОБА_9 повернулась на вказану зупинку, де передала ОСОБА_2 зазначені ювелірні вироби для проведення обряду та грошові кошти як оплату послуг, які остання не мала наміру надавати. Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №653 від 21.04.2026, вартість вказаних ювелірних виробів становить 6 345,79 грн (без урахування ПДВ).

Після отримання майна сторони розійшлися.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, 28.03.2026 (точний час не встановлено) ОСОБА_2 , знову зловживаючи довірою потерпілої, у телефонній розмові переконала останню у необхідності «зняття порчі» з інших ювелірних виробів та домовилась про зустріч.

Того ж дня, приблизно о 18 годині 00 хвилин, на зупинці громадського транспорту «Пляжна» ОСОБА_2 , діючи за аналогічною схемою, отримала від ОСОБА_9 : золоту каблучку 585 проби, масою 1,84 г, зі вставкою кубічного цирконію (фіаніту), вартістю 7 418,36 грн (відповідно до експертизи №653 від 21.04.2026); грошові кошти у сумі 5 000,00 грн як оплату за послуги, які фактично не надавались.

Надалі, 30.03.2026 року, продовжуючи реалізацію того ж умислу, ОСОБА_2 під час телефонної розмови повідомила потерпілу про необхідність додаткової оплати за «проведення обряду».

Того ж дня, приблизно о 18 годині 00 хвилин, на тій самій зупинці, вона отримала від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 2 000,00 грн, не маючи наміру виконувати будь-які обіцяні дії.

Таким чином, ОСОБА_2 , шляхом обману та зловживання довірою, заволоділа майном ОСОБА_9 , після чого розпорядилась ним на власний розсуд.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №653 від 21.04.2026, загальна матеріальна шкода, завдана потерпілій, становить 22 764,15 грн..

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Отже, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.04.2026 постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за №12026046760000086 від 08.04.2026 вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що оскільки підозрювана ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, тому відповідно до положень ст.ст. 381, 382 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_10 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без судового розгляду в судовому засіданні.

Крім того, обвинуваченій роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Органом досудового розслідування встановлено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, які беззаперечно визнані обвинуваченою та підтверджуються належними та допустимими доказами, які досліджені судом.

Обґрунтованість обвинувачення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Потерпіла ОСОБА_9 подала до суду заяву про згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, її вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченій суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2 . Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судима, за допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталась, за місцем проживання характеризується посередньо, одружена, має на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікункою чи піклувальницею не призначена.

Згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшуючою її відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст.67 КК України не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених; особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 50, 65 КК України суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченої та встановлених судом обставин, які пом`якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді пробаційного нагляду на строк один рік, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до норм КПК України.

З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 373-376, 381-382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

У силу ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 , наступні обов`язки, що передбачені ч. 2, п.п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Матеріали кримінального провадження №12026046760000086 від 08.04.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 215/3168/26, провадження № 1-кп/215/646/26.

Речові докази:

-ланцюжок з медичного золота, що був виданий на підставі заяви ОСОБА_11 , повернутий потерпілій ОСОБА_9 під розписку – залишити останній;

-специфікації (прийняття предмету застави) № 0000420481,№0000420480 від 31.03.2026, які було отримано на підставі запиту до ПТ «Ломбард «Компроміс» НІКІТІЧ Н.В. І КОМПАНІЯ» - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-оптичний диск, який містить 1 (один) відео файл із записом за 31.03.2026 з камери внутрішнього відеоспостереження в ПТ «Ломбард «Компроміс» НІКІТІЧ Н.В. І КОМПАНІЯ», розташованої по вул. Героїв Маріуполя, 40З в Тернівському районі м. Кривого Рогу – поміщений до паперового конверту, опечатаний - залишити у матеріалах кримінального провадження;

Копії вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного сулу через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, за виключенням підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини відповідно до положень ст.ст.381, 382 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя