Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №214/3989/26
Суддя: Ковтун Н. Г.
Справа № 214/3989/26
3/214/1049/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22 квітня 2026 року Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою АДРЕСА_1
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 631463 від 04.04.2026 року, 04.04.2026 року о 00.06 годині в м. Кривий Ріг, б-р Вечірній, буд. 15 водій ОСОБА_1 керував ТЗ «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, а саме не отримував його. Правопорушення вчинено повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч.5ст. 126КУпАП.
Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №631446 від 04.04.2026 року 04.04.2026 року о 00.06 годині в м. Кривий Ріг, б-р Вечірній, буд. 15 водій ОСОБА_1 керував ТЗ «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання призначене ОСОБА_2 не з`явився будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, клопотань до суду не надходило.
Стаття 268 КУпАП не вимагає обов`язкової участі у розгляді справи особи, яка притягується до відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП. Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення на водіїв у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до п 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Диспозиція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
У п. 2.1а Правил дорожнього руху зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Протоколи про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 № 631463 від 04.04.2026 року, ЕПР 1 №631446 від 04.04.2026 року, складені, правомочними на те посадовими особою, у відповідності до положень ч. 1 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 порушуючи вимоги п. 2.1 та п. 2.5. Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачені ч.5 ст. 126 та ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення року рапортами працівників поліції, відеозаписами з місця події, на яких зафіксовано факт руху ТЗ ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_1 , та відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та ч.5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 36 КУпАП, а саме якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку ч.5 ст. 126 КУпАП.
З урахуванням встановлених обставин та у відповідності до ч.2 ст. 36 КУпАП справу про адміністративне правопорушення № 214/3989/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, слід об`єднати в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення №214/3987/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, та присвоїти їм номер справи № 214/214/3989/26 ( провадження 3/214/1049/26).
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 ступінь його вини, та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання порушника та попередження наступних правопорушень, вважаю за необхідне піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 посвідчення водія не отримувва, однак відповідно до правової позиції об`єднаної палати Верховного Суду по справі № 702/301/20 суд вважає, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.
Разом з тим, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Об`єднати справу про адміністративне правопорушення № 214/3989/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, слід об`єднати в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення №214/3987/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, та присвоїти їм номер справи № 214/214/3989/26 ( провадження 3/214/1049/26).
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП.
Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя: Н.Г.Ковтун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua