Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №212/2316/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №212/2316/26

Суддя: Хомченко Л. І.

Справа № 212/2316/26

2/212/3260/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Стрибайло О.В.

За участю позивача ОСОБА_1

Відповідача ОСОБА_2 .

Розглянув у відкритому судовому заіданні у залі суду у м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В С Т А Н О В И В :

20.02.2026 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що між нею та відповідачем 04.06.2022 року зареєстровано шлюб. Оскільки сімейні відносини не склалися ,то з грудня 2025 року вони припинили сімейні стосунки. Від даного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо та припинив надавати допомогу на утримання дітей, хоча працює та має постійний дохід. Їй відомо , що відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/3 частини на дітей від першого шлюбу .У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття.

Ухвалою суду від 02 .03. 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги ,не заперечував проти задоволення позову.

Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини і вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.06.2022 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізьському районі Дніпропетровської області реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області Південно -Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбних відносин у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.2022 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно -Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро)

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогамист.182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п. 17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.1ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров`я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Отже, суд, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, а відсутність також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину, прийшов до висновку про існування обов`язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять, відповідачем не наведені.

Тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дітей, суд погоджується із вимогами позивача та задовольняє їх повністю, визначивши розмір аліментів на утримання дитини 1/6 частина з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 20.02.2026 року.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,який зареєстрований АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 , ,яка зареєстрована АДРЕСА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу),але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,починаючи стягнення аліментів з 20.02.2026 року та до повноліття дитини.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляціного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У повному обсязі рішення виготовлено 25.03.2026 року.

Суддя: Л. І. Хомченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua