Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №201/9628/24 — Соборний районний суд міста Дніпра

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з секретарем: ОСОБА_4

за участю: прокурора - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

обвинуваченої - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра матеріали кримінального провадження № 201/9628/24 (пр. № 1-кп/201/579/2026), відомості про яке 25 липня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000671, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Дніпропетровськ, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не заміжньої, особи пенсійного віку, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв`язку з цим з боку російської федерації підривної діяльності проти України, з метою завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, стала на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, що виразилося у наданні іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, за таких обставин.

Реалізуючи свій умисел на проведення підривної діяльності проти України на користь країни-агресора, а також допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, 05 серпня 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи сервіс обміну повідомленнями «Telegram», ОСОБА_7 встановила контакт з невстановленим представником держави-агресора рф, з н.м.т. НОМЕР_1 та який підписаний як « ОСОБА_8 ».

В ході спілкування з невстановленим представником держави-агресора - російської федерації, який підписаний як « ОСОБА_8 », останній повідомив ОСОБА_7 , що її померлий чоловік ОСОБА_9 також надав допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, за що йому планувалось передати матеріальну допомогу.

Продовжуючи свій умисел на допомогу у проведенні підривної діяльності проти України на користь країни-агресора, 28 лютого 2023 року, а також 01 березня 2023 року, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи сервіс обміну повідомленнями «Telegram», ОСОБА_7 консультувала невстановленого представника рф, з н.м.т. НОМЕР_1 який підписаний як « ОСОБА_8 », щодо можливості залучення громадян України до підривної діяльності проти України на користь рф, а також щодо незалучення до підривної діяльності громадянина України, оскільки це може зашкодити інтересам російської федерації.

Крім того, продовжуючи свій умисел на допомогу у проведенні підривної діяльності проти України на користь країни-агресора, 07 березня 2023 року, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи сервіс обміну повідомленнями «Telegram», ОСОБА_7 отримала від невстановленого представника російської федерації, з н.м.т. НОМЕР_1 , який підписаний як « ОСОБА_8 », завдання у перевірці знаходження за адресою: АДРЕСА_2 військової частини, підтвердження факту її функціонування, а також знаходження на її території військової техніки.

Того ж дня, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи сервіс обміну повідомленнями «Telegram», ОСОБА_7 , на виконання отриманого завдання повідомила невстановленому представнику рф, з н.м.т. НОМЕР_1 , який підписаний як « ОСОБА_8 » про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня військова частина та військовослужбовці, а за даною адресою знаходиться тюрма і воєнізована охорона із допоміжними службами.

Зазначена інформація мала бути використана збройними силами російської федерації для здійснення ракетних ударів та артилерійських обстрілів інших об`єктів міста Дніпро. Також встановлено, що ОСОБА_7 допомагала своєму чоловікові ОСОБА_9 у проведенні підривної діяльності проти України на користь країни-агресора.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_7 обвинувачується у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України.

Крім того, громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи факт наявності збройної агресії російської федерації проти України, проведення у зв`язку з цим з боку російської федерації підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній інформаційній безпеці України, а також розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, будучи позитивно налаштованою до дій держави-агресора, діючи умисно, з особистих міркувань, а також з мотивів непогодження з політикою представників державної влади України, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, вчинила умисні дії спрямовані на заперечення збройної агресії російської федерації проти України.

Так, ОСОБА_7 , 15 серпня 2022 року , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , за допомогою сервісу обміну повідомленнями «Telegram» зі співрозмовником підписаним у телефонній книзі як «ОСОБА_15», заперечувала збройну агресію рф проти України, надіславши співрозмовнику текстове повідомленнями наступного змісту: «Питер сказал: помним!!! Слышите это, грады, Мы умирать будем, но вам не будет пощады!!!!» - это четверостишие из красивого стихотворения, посвященное проведению СВО в Украине.».

Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_7 , 15 лютого 2023 року , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , за допомогою сервісу обміну повідомленнями «Telegram» зі співрозмовником підписаним у телефонній книзі як « ОСОБА_10 », заперечувала збройну агресію рф проти України, надіславши співрозмовнику текстове повідомлення наступного змісту: «И не будет эпидемии. У нас СВО!!!,...».

Згідно висновку судової лінгвістичної експертизи від 27 березня 2023 року № 494/1, особа, ідентифікована як « ОСОБА_11 » висловлюється, що на території України наразі проводиться «СВО», тобто заперечує російсько - українську війну. Таким чином у висловлюванні міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_7 обвинувачується у запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в пред`явленому їй обвинуваченні визнала у повному обсязі і пояснила суду, що дійсно, в серпні 2022 року вона встановила контакт з представником російської федерації, з яким до цього спілкувався її чоловік. З зазначеною особою вона спілкувалась щодо можливості залучення осіб до підривної діяльності проти України, а також повідомила інформацію щодо відсутності військової частини за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, підтвердила, що під час діалогу зі своєю донькою, вона неодноразово висловлювала підтримку російській федерації, а також заперечувала збройну агресію російської федерації проти України.

Дослідивши безпосередньо у судовому засіданні надані сторонами докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях повністю знайшла своє підтвердження з огляду на наступні докази:

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16 листопада 2022 року (т. 1 а.с. 94-112), відповідно до якого, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , користувача абонентського номеру НОМЕР_2 , виявлено переписку між абонентами «ОСОБА_8» та « ОСОБА_13 », а також переписку між абонентами, підписаними як « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_11 »;

- протокол огляду оптичного носія інформації від 31 березня 2023 року (т. 1 а.с. 122 -136), відповідно до якого, в ході огляду оптичного диска DVD-R № 652, у його вмісті виявлено аудіо файли із записами розмов громадянки України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із різними особами, зокрема, із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протокол обшуку від 14 червня 2023 року (т. 1 а.с. 145-149), відповідно до якого, слідчим, за участі ОСОБА_7 , в присутності понятих, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено ноутбук марки Asus та мобільний телефон марки Iphone 14 Plus;

- протокол огляду від 03 липня 2023 року (т. 1 а.с. 155-184), відповідно до якого, старшим оперуповноваженим, за участі спеціаліста у сфері комп`ютерізованих систем, було оглянуто мобільний телефон марки марки Iphone 14 Plus, вилучений при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення огляду, зокрема, в додатку «Telegram», виявлено чат з контактом « ОСОБА_10 » (моб. тел. НОМЕР_3 ); в додатку «WhatsApp» виявлено чат з контактами « ОСОБА_10 », « ОСОБА_15 » (моб. тел. НОМЕР_4 ). Вказаним оглядом, зокрема, виявлені повідомлення наступного змісту: «Питер сказал: помним!!! Слышите это, грады, Мы умирать будем, но вам не будет пощады!!!!» - это четверостишие из красивого стихотворения, посвященное проведению СВО в Украине.», надіслане о 18 годині 48 хвилин 15 серпня 2022 року абоненту, зазначеному як « ОСОБА_15 »; текстове повідомлення наступного змісту: «И не будет эпидемии. У нас СВО!!!, мне кажется и так через чур приключений» надіслане о 13 годині 44 хвилин 15 лютого 2023 року абоненту, зазначеному як « ОСОБА_10 »;

- висновок експерта № 494/1 від 27 липня 2023 року (т. 1 а.с. 204-215), складеного за результатами проведення судово-лінвістичної експертизи, згідно з яким, у наданих на дослідження матеріалах міститься висловлення підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора.

У наданих на дослідження матеріалах міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація російської федерації.

Разом з цим, у наданих на дослідження матеріалах виявлено ознаки розпалювання ворожнечі за національною ознакою та інформація щодо пропозиції ОСОБА_16 працювати на користь рф, а також висловлюються співчуття з приводу «ухода» ОСОБА_17 , що працював на «росийских партнёров» та на рахунку котрого є певна сума грошей, яку хочуть передати ОСОБА_16 ;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 07 квітня 2023 року (т. 1 а.с. 228-235), відповідно до якого, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , користувача абонентського номеру НОМЕР_2 , виявлено переписку між абонентами « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_11 », зафіксовано її зміст та відображено в протоколі. Вказаним оглядом, зокрема, виявлені повідомлення, надіслані абонентом ОСОБА_11 , щодо спростування факту наявності військової частини за адресою: АДРЕСА_2 , та повідомлення про те, що за вказаною адресою знаходиться тюрма і воєнізована охорона із допоміжними службами. Також з вказаної переписки вбачається обговорення між абонентами «ОСОБА_8» та « ОСОБА_11 » можливості залучення громадян України до підривної діяльності проти України на користь рф;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 07 квітня 2023 року (т. 2 а.с. 9-19), відповідно до якого, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме з номеру мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 , стосовно громадянки України ОСОБА_7 , у володінні і користуванні знаходиться вказаний номер телефону, виявлено розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , зміст яких було зафіксовано в протоколі.

Таким чином, дослідивши всі обставини злочину, оцінюючи надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що вони отримані в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, без істотного порушення прав та свобод людини, є такими, що підтверджують обставини, які підлягали доказуванню у цьому кримінальному провадженні і мають значення для встановлення фактичних даних, не спростованих жодними іншими доказами, наданими сторонами кримінального провадження, при цьому, всі ці докази у своїй сукупності не містять суперечностей, доповнюють один одного.

При цьому, суд бере до уваги, що за змістом ст. 111 КК України, державна зрада полягає в умисному вчиненні громадянином України діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» такою є захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Згідно з доктриною кримінального права та практикою застосування цієї норми Верховним Судом, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності полягає у сприянні можливим чи дійсним зусиллям резидентів такої держави заподіяти шкоду національній безпеці України. Підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України. Види підривної діяльності та форми допомоги в її проведенні можуть бути різними. Суб`єктом державної зради є громадянин України, суб`єктивну спрямованість злочинних діянь визначає формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України». Мотиви і мета не є обов`язковими ознаками злочину й можуть бути різними, вони є факультативними ознаками в структурі суб`єктивної сторони цього правопорушення, оскільки не передбачені в диспозиції ст. 111 КК України. Склад цього кримінального правопорушення є формальним - для кваліфікації не має значення, чи настали суспільно небезпечні наслідки. Аналогічні висновки викладені в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2023, 26 жовтня 2023 року, 09 квітня 2024 року, справи № 759/4148/17, 757/46325/17-к, 639/1528/22 відповідно).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 :

- у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- у запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та особи обвинуваченої ОСОБА_7 , яка раніше не судима, свою вину визнала у повному обсязі і щиро розкаялась у скоєному, позитивно характеризується, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують її покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_7 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, суд керується рекомендаціями Верховного Суду, що знайшли вияв у постанові у справі № 634/609/15-к від 01 лютого 2018 року Колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, де розтлумачено поняття судової дискреції у кримінальному судочинстві.

Поняття судового розсуду в кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права і обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості і достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (наприклад, справа «Довженка проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Важливим, на думку суду, є саме право суду індивідуалізувати покарання, звертаючи увагу на весь комплекс обставин справи, адже ефективність покарання залежить від його справедливості - тобто співмірності вчиненому правопорушенню, а наявні обтяжуючі обставини свідчать про більш значні ризики для суспільства, що створив правопорушник саме своїми вольовими рішеннями. Адже всі обтяжуючі обставини є такими, що виникають безпосередньо з вольових дій злочинця.

У відповідності до п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів, ураховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема, цінність тих суспільних відносин, на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання, форма і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також із урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Як вбачається з роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного і однакового застосування вказаної норми, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених КК України і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинно мотивуватись у вироку з обов`язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій ОСОБА_7 , слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ст. 70 КК України, виключно у виді позбавлення волі в розмірі, передбаченому санкцією більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, кримінального правопорушення яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, його конкретним обставинам і наслідкам, способу їх вчинення та спрямованості умислу обвинуваченої, даним про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, свою вину визнала у повному обсязі і щиро розкаялась, а також обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 та відсутність таких, що його обтяжують, а отже, сукупність всіх цих даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченій покарання у виді довічного позбавлення волі, або покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, при цьому, на думку суду, призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання саме у виді реального позбавлення волі у межах санкції більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам справедливості, достатності і розумності.

Також суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_7 обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 111 КК України у вигляді конфіскації майна.

Вирішуючи питання щодо арешту майна, враховуючи, що судом було прийнято рішення про призначення обвинуваченій додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, суд вважає за необхідне вказаний захід забезпечення кримінального провадження залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

Питання щодо долі речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

- за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з 16 квітня 2024 року, залишивши до набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 в рахунок призначеного цим вироком суду покарання, строк її попереднього ув`язнення з 16 квітня 2024 року по день набрання вироком суду законної сили, включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Арешт на майно ОСОБА_7 , який був накладений в рамках кримінального провадження № 12024000000000020 (з якого, в подальшому, було виділене кримінальне провадження № 22024000000000671), ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_18 від 24 квітня 2024 року - залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

Речовий доказ - мобільний телефон Iphone 14 Plus - повернути за належністю власнику.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні у розмірі 10 515,12 (десять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 12 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3