Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №211/13040/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/13040/25

Провадження № 3/211/219/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 квітня 2026 року

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №493416 від 25.10.2025, відповідно до якого зазначається, що 25.10.2025 о 09:50 год., в м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Нікопольське шосе, 5Б, водій ОСОБА_1 керував т.з. «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, від проходження огляду на місці та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисником адвокатом Кіщак А.А. до суду було скеровано клопотання про закриття адміністративного провадження за відсутністю складу правопорушення зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, також встановлено, що відеоматеріали не відповідають обставинам викладеним в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті відповідно до положень ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки за ст. 130 КУпАП його явка не є обов`язковою.

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України проголошено: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На доведення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду надані такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №493416 від 25.10.2025 року; направлення на проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку; рапорт; диск з відеозаписом.

Відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом положень статті 266 КУпАП та пунктів 2-5 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, матеріали відеозапису є доказами у справі. А у разі їх відсутності, огляд особи має проводитися у присутності двох свідків.

У свою чергу, законодавство ставить певні вимоги до відеофіксації процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного чи іншого виду сп`яніння.

Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року за №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Розділу VII вказаної Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

У відповідності до статті 251 КУпАП, в судовому засіданні досліджено долучений працівниками поліції відеозапис.

Проте під час дослідження вказаного диску з нагрудних відеореєстраторів 475160, 475780 встановлено, що відеоматеріали адміністративного правопорушення відносяться до іншої особи та іншого складу адміністративного правопорушення. Тобто, не зафіксовано факт керування, встановлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , процедура проведення освідчення на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснення прав та процедура складання адміністративного протоколу. Відеоматеріали, долучені до протоколу свідчать про обставини події, яка мала місце 08.11.2025 о 07:40 год., що не стосується обставин викладених в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які мали місце 25.10.2025 о 09:50 год. Крім того, особа на відео пройшла огляд в закладі охорони здоров`я, що виключає можливість складання протоколу за порушення п. 2.5 ПДР.

Також, суд зазначає, що в разі відсутності технічної можливості проведення відеозйомки обставин скоєного правопорушення, працівники поліції повинні були залучити двох свідків, однак працівниками поліції не вжито жодних дій.

Отже, фактично відео не додано до протоколу.

З огляду на це, уповноважений орган не довів суду факту дотримання вимог законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Таким чином, керуючись принципом презумпції невинуватості, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, оскільки не доведено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за частиною першою статті 130 КУпАП отримані з дотриманням вимог законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Костенко Є. К