Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №199/5248/26
Суддя: ДЯЧЕНКО І. В.
Справа № 199/5248/26
(3/199/1646/26)
ПОСТАНОВА
іменем України
30.04.2026 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, котра має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8КУпАП,
за участі: потерпілої – ОСОБА_4 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
11.04.2026 приблизно о 18:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушила умови термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 107295 від 11.04.2026, згідно якого вона повинна залишити місце спільного проживання (перебування) з потерпілою ОСОБА_4 . Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб (з 14:40 години 11.04.2026 по 14:40 годину 21.04.2026), чим порушила вимоги ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала повністю та підтвердила обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказує, що дійсно 11.04.2026 о 18:00 годині вона порушила заборонний припис та прийшла додому, де разом проживає з дітьми та матір`ю.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 вказала, що 11.04.2026 о 13:00 годині її донька ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно неї, а саме: виказувала лайку та погрози фізичної розправи. По приїзду працівників поліції відносно її доньки був винесений заборонний припис, однак ОСОБА_1 у цей же день, тобто 11.04.2026 о 18:00 годині все одно прийшла додому. Просить суд накласти останній адміністративне стягнення у виді громадських робіт, вважаючи, що треба за свої дії відпрацьовувати.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, повністю підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076676 від 11.04.2026, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- копією термінового заборонного припису серії ЕТ № 107295 від 11.04.2026, згідно якого ОСОБА_1 повинна залишити місце спільного проживання (перебування) з потерпілою ОСОБА_4 . Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб (з 14:40 години 11.04.2026 по 14:40 годину 21.04.2026).
За таких обставин дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суді, а саме станом на 30.04.2026 ОСОБА_1 не оскаржувала дії працівників поліції під час та після складання протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку відносно ОСОБА_1 , як і не містять проведенняслужбового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт вчинення ОСОБА_1 11.04.2026 о 18:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка свою вину визнала, ступінь її вини, пенсіонерки, котра має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , думку ОСОБА_1 та думку потерпілої сторони, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 30-1 КУпАП громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років, тому враховуючи особу ОСОБА_2 , яка вчинила адміністративне правопорушення будучи особою 1970 року народження (56 років), суд не застосовує передбачену санкцію статті Закону на вказаний вид стягнення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua