Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №759/1377/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/1377/26 Суддя І інстанції - Дячук С.І.

Провадження № 33/824/1979/2026 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 22 вересня 2025 року близько 10 год. 01 хв, керуючи технічно справним автомобілем «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по шосе Берестейському (Житомирське шосе). 18 км, в порушення вимог п. 10.2 ПДР (згідно з висновком експерта №241/25), при виїзді на місце для розвороту з узбіччя, не був уважним та здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який закінчував маневр розвороту, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.

Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року, мотивуючи клопотання тим, що після закінчення судового засідання копію постанови його представнику - адвокату Ткаченку Р.Ю. вручено не було, та йому (апелянту) особисто копія постанови не надходила. Натомість копію постанови апелянт отримав 25 лютого 2026 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити його клопотання про поновлення строку, зважаючи на те, що він участі в судовому засіданні не брав, а копію постанови суду отримав лише 25 лютого 2026 року; думку потерпілої ОСОБА_2 та її представника Ярошенко О.М., які вказали, що ОСОБА_1 , знаючи про день та час судового засідання до суду не з`явився, і в подальшому результатами розгляду не цікавився, хоч і повинен був це робити, а тому поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження не вбачали; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

Постанова судді Святошинського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_1 винесена 28 січня 2026 року, а отже останнім днем оскарження вказаної постанови є 08 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу апелянт подав до суду першої інстанції 04 березня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини зазначається, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 28 січня 2026 року, разом з тим, в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення від нього не надходило, у зв`язку з чим справу розглянуто у його відсутність.

При цьому, як вбачається з матеріалів провадження та зі змісту постанови, потерпіла ОСОБА_2 та її представник брали участь під час судового розгляду, знали про прийняте судом рішення та отримали копію постанови в день її винесення, а саме, 28 січня 2026 року. Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року було надіслано до реєстру того ж дня та оприлюднено 29 січня 2026 року.

Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд справи 28 січня 2026 року, за достатньої зацікавленості, мав реальну можливість отримати копію постанови або ознайомитись з повним текстом зазначеного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом з тим, ОСОБА_1 не вжив можливих заходів для отримання копії постанови, тим самим, знехтував своїми процесуальними обов`язками.

Більш того, під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що вона контролювала надходження апеляційної скарги на оскаржувану постанову, і дізнавшись, що постанова набрала законної сили, отримала її копію та в цей же день відправила її на додаток «Телеграм» на мобільному телефоні ОСОБА_1 , чого останній не заперечував,

А тому, сам по собі факт отримання ОСОБА_1 в суді копії постанови лише 25 лютого 2026 року, за наявності обставин щодо обізнаності із результатом розгляду справи, не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови.

Отже, на думку апеляційного суду, вказані апелянтом обставини пропуску строку апеляційного оскарження, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, так як будь-якихоб`єктивних перешкод для оскарження прийнятої судом постанови в строки, визначені ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 не мав.

Таким чином, будь-яких об`єктивних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 звернутись до суду для реалізації прав на оскарження прийнятої судом постанови, в строки визначені ст. 294 КУпАП, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про повернення апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАп - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал