Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №457/2172/24 — Львівський апеляційний суд

Справа №457/2172/24 Головуючий у 1 інстанції:Грицьків В.Т.

Провадження №22-ц/811/4160/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСББ «Елітний дім-2016» на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області в складі судді Грицьківа В.Т. від 20 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСББ «Елітний дім-2016» на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., –

в с т а н о в и л а :

ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 20 листопада 2025 року скаргу представниці ОСББ «Елітний дім-2016» на неправомірні дії приватного виконавця Маковецького З.В. – повернуто скаржнику без розгляду.

Вказану ухвалу оскаржило ОСББ «Елітний дім-2016».

В апеляційній скарзі просять ухвалу Трускавецького міського суду від 20 листопада 2025 року у справі №457/2172/24 про повернення без розгляду скарги на постанову приватного виконавця Маковецького З.В. про відкриття виконавчого провадження від 04 листопада 2025 року №ВП №79507440 – скасувати, справу повернути до Трускавецького міського суду для продовження розгляду.

Зазначають, що справа №457/2172/24 розглянута судом першої інстанції за відсутності представника ОСББ «Елітний дім-2016», який не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не отримував процесуальних документів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати відзив і викласти свою позицію. Рішенням суду ОСББ «Елітний дім-2016» зобов`язано надати відповідь на адвокатський запит №17 від 13.03.2024. На виконання рішення ОСББ «Елітний дім-2016» направило відповідь на адресу Адвокатського об`єднання «Хоміч, Токарєв та партнери», яку отримано 19 березня 2025 року, що підтверджується належними доказами. У відповіді зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до інформаційної довідки від 10 лютого 2025 року не є власником житлових чи нежитлових приміщень за адресою розташування ОСББ, а відтак не має прав члена об`єднання. Незважаючи на виконання рішення суду, представник позивачки Хоміч А.А. 29 квітня 2025 року звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа, а 30 жовтня 2025 року подав заяву про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця Маковецького З.В., який постановою від 04 листопада 2025 року відкрив виконавче провадження №79507440; зазначену постанову 05 листопада 2025 року вручено голові правління ОСББ. Вважає, що відкриття виконавчого провадження безпідставним, оскільки рішення суду фактично виконано, а звернення із заявою про примусове виконання здійснено недобросовісно, з огляду на те, що Адвокатське об`єднання «Хоміч, Токарєв та партнери» вже отримало відповідь на адвокатський запит та пояснення щодо відсутності частини запитуваних документів. Додатково зазначає, що на момент звернення із адвокатським запитом та подання позову ОСОБА_1 не була власником квартири у будинку АДРЕСА_1 , оскільки у грудні 2023 року відчужила її на користь ОСОБА_2 , а тому втратила статус члена ОСББ і право на отримання відповідної інформації поза межами періоду володіння. При цьому сам адвокатський запит не містив відомостей про порушення її прав, а стосувався питань діяльності ОСББ. Також зазначає про наявність у провадженні Трускавецького міського суду Львівської області іншої справи №457/546/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Елітний дім-2016» (суддя Марчук Володимир Ігорович) з аналогічним предметом спору. У межах цієї справи ОСББ 07 серпня 2025 року надало відповідь, отриману 12 серпня 2025 року, яка містить також інформацію щодо попереднього запиту та, на думку апелянта, підтверджує додаткове виконання рішення у справі №457/2172/24. Вказує, також, що ОСОБА_1 або приватний виконавець Маковецький З.В. мали право звернутися до суду із заявою про роз`яснення рішення, однак такого звернення не було. З огляду на викладене вважає, що відкриття виконавчого провадження здійснено з порушенням вимог закону, є наслідком недобросовісних дій позивачки та спрямоване на повторне виконання вже виконаного рішення, що свідчить про зловживання правом. Також зазначає, що позивачка тривалий час не сплачує за послуги ОСББ і, подаючи численні позови, намагається уникнути виконання своїх зобов`язань. Крім того, апелянт заперечує висновок суду щодо неподання постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором, зазначаючи, що така постанова була долучена до скарги як додаток №8 та наявна в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів скарги, апеляційної скарги, додаткових письмових пояснень представника ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 447-1, 448 ЦПК України, та повертаючи скаргу без розгляду, –виходив з того, що в поданій скарзі відсутній ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; відсутнє посилання на порушену приватним виконавцем норму закону; а також відсутні вимоги скаржника. Відповідно до ч.5 ст.448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду. Враховуючи те, що скаржником подана скарга без додержання вимог п.п.5, 8, 9 ч. 3 ст.448 ЦПК України, суд вважав, що її слід повернути скаржнику без розгляду.

Колегія суддів вважає, що такі висновки зроблені судом без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення; висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими, – не доведені, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

У листопаді 2025 року ОСББ «Елітний дім-2016» звернулось до суду зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. (стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСББ «Елітний дім-2016»).

В скарзі зазначили, що 16 січня 2025 року Трускавецький міський суд Львівської області ухвалив рішення у справі №457/2172/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Елітний дім-2016» про надання відповіді на адвокатський запит, яким зобов`язано відповідача надати відповідь на адвокатський запит №17 від 13.03.2024 у порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На виконання зазначеного рішення відповідач направив відповідь на адресу АО «Хоміч, Токарєв та партнери», яку отримано 19 березня 2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення. У відповіді зазначено про відсутність у ОСОБА_1 права власності на об`єкти нерухомості за адресою розташування ОСББ та, відповідно, відсутність прав члена ОСББ. Незважаючи на надання відповіді, представник позивачки ОСОБА_3 29 квітня 2025 року звернувся до суду за видачею виконавчого листа, а 30 жовтня 2025 року — із заявою про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця, який 04 листопада 2025 року відкрив виконавче провадження №79507440; постанову вручено 05 листопада 2025 року. ОСББ вважає, що виконавче провадження було відкрито без достатніх правових підстав та вважає, що звертаючись з заявою про відкриття виконавчого провадження Об?єднання діяло недобросовісно, позаяк на той час вже отримало відповідь на питання, які були поставлені у запиті, та пояснення щодо неможливості надання документів, яких немає у розпорядженні ОСББ.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Водночас не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).

ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Повертаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що у поданій скарзі відсутній ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; відсутнє посилання на порушену приватним виконавцем норму закону; а також відсутні вимоги скаржника.

Однак, як вбачається з змісту скарги, скаржник в її обґрунтування зазначив, що ОСББ «Елітний Дім» вважає, що виконавче провадження було відкрито без достатніх правових підстав, виклавши по суті обґрунтування звернення із скаргою (підстави подання скарги) – вважаючи відкриття виконавчого провадження незаконним (рішення виконавця, що оскаржується (об`єкт оскарження).

До скарги скаржником було, також, долучено копії матеріалів виконавчого провадження №79507440, зокрема: постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про відкриття виконавчого провадження №79507440 від 04.11.2025 року (а.с.21); постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №79507440 від 04.11.2025 року (а.с.24); постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про стягнення з боржника основної винагороди у ВП№79507440 від 04.11.2025 року (а.с.25).

Тому, що стосується доводів суду першої інстанції про те, що в поданій скарзі відсутній ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, то колегія суддів зазначає, що вказане спростовується матеріалами справи, зокрема копією постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про відкриття виконавчого провадження №79507440 від 04.11.2025 року (а.с.21), в якій наявний реєстраційний номер виконавчого провадження, ідентифікатор доступу та адреса для ознайомлення.

Відтак, як на стадію вирішення питання призначення скарги до розгляду, в скарзі ОСББ «Елітний дім-2016» на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., – було достатньо відомостей про учасників виконавчого провадження, які усі зазначені у скарзі з їх ідентифікуючими даними; було долучено копії матеріалів виконавчого провадження, якого стосується скарга з ідентифікатором доступу; а також, вказано суть порушеного на думку заявника його права та незаконність рішення приватного виконавця, яке оскаржується, а саме постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про відкриття виконавчого провадження №79507440 від 04.11.2025 року та ін.

Враховуючи зазначені обставини, повернення скарги без розгляду у даному випадку слід вважати проявом надмірного формалізму.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена без чіткого дотримання вимог процесуального закону.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала постановлена передчасно та помилково, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСББ «Елітний дім-2016» – задовольнити.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 20 листопада 2025 року – скасувати.

Справу направити до Трускавецького міського суду Львівської області для продовження розгляду зі стадії прийняття скарги до розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2026 року.

Судді: Я.А. Левик

Н.П Крайник

М.М. Шандра