Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №322/1548/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №322/1548/25 Головуючий в 1 інст. Гасанбеков С.С.

Провадження №33/807/373/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Шкабури О.В. на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 11 жовтня 2025 року, о 10 год. 16 хв., на 59 км. автодороги Запоріжжя-Донецьк, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter Т4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Шкабуро О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права. При цьому, суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване накладення адміністративного стягнення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Вказав, що в даному випадку справу було розглянуто без участі особи, яка притягається до відповідальності та його захисника, незважаючи на те, що захисник заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та клопотання про зупинення провадження в справі.

Наголосив, що ОСОБА_1 не визнає себе винним у скоєному адміністративному правопорушенні, проте повідомив суд через захисника, що він не може приймати участь в розгляді справи внаслідок мобілізації до лав ЗСУ.

Вважає, що заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_1 відповідно до військового квитка є водієм, а тому позбавлення його права керування ТЗ призведе до негативних наслідків для захисту країни.

Стверджує, що судом було встановлено винуватість особи на підставі недопустимих доказів. Відеозапис, наданий на підтвердження факту порушення ПДР, є належним доказом лише в тому разі, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

У п. 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №480232 від 11 жовтня 2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 зазначено, що ведення відеозапису здійснюється за допомогою БК 111301388 29/23. Проте, з запису наведеного відеореєстратора не вбачається руху транспортного засобу, а перша поява ОСОБА_1 відбувається вже коли він стоїть поруч з автомобілем.

Звертає увагу суду, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, в частині здійснення відео фіксації, оскільки фіксація відеозаписів на диску приєднаному до адміністративного протоколу здійснювалася за допомогою не ідентифікованого відеопристрою, який не містять, передбачених п. 2 Розділу ІІ Інструкції інвентарного та номенклатурного номерів, що в свою чергу є належною підставою для визнання вказаного відеозапису неналежним та недопустимим.

Отже вважає, що доказами в адміністративній справі є тільки записи з нагрудних відеокамер поліцейських, на яких не зафіксовано факту руху автомобіля.

У зв`язку із викладеним просить скасувати постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2025 року, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення.

13 лютого 2026 року, адвокат Шкабуро О.В. звернувся з клопотанням про зупинення провадження в справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

20 березня 2026 року, адвокат Шкабуро О.В. скерував до апеляційного суду заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_2 . Клопотання про зупинення провадження в справі просив задовольнити.

Щодо заявленого захисником клопотання про зупинення провадження в справі з підстав того, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу слід зазначити, що нормами КУпАП не передбачено зупинення провадження в справах про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП з наведеної підстави, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Одночасно слід зазначити, що листом Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25 надано роз`яснення, що частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Шкабури О.В., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання, докази в даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.

Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Шкабури О.В. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), наявність клопотання захисника про розгляд справи без їх участі, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №480232 від 11 жовтня 2025 року підтверджується:

- актом огляду на стан сп`яніння в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленою ознакою сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота. Результат огляду за допомогою технічного приладу Alkotest DRAGER 6810 – позитивний, 0, 38 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 3);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6810, тест №2965 виготовленою о 13 год. 12 хв. 11 жовтня 2025 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 0,38 % проміле (а.с. 5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 11 жовтня 2025 року, він рухався на транспортному засобі Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 з смт. Новомиколаївка до смт. Покровське Дніпропетровської області. Був зупинений на блок посту для перевірки документів біля смт. Новомиколаївка. Після чого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. 10 жовтня 2025 приблизно о 20 годині 00 хвилин він разом із рідними вживав алкогольні напої, а саме горілку в об`ємі 0,7 л. на три особи (а.с. 6);

- відеозаписом події, на якому зафіксовано як з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,38 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, зазначив про вживання ним напередодні алкогольних напоїв (а.с. 9).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема , сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Суддя апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив права ОСОБА_1 розглянувши справу за його відсутності за наявним клопотанням про зупинення провадження в справі та не надавши можливості захиснику приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки про судовий розгляд ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шкабуро О.В. були повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися. Положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд відповідно до вимог КУпАП розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що норми чинного КУпАП не передбачають обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це заяви сторони, а тому аналіз наведеного засвідчує, що прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, а не його обов`язком.

Разом із цим, клопотання захисника про зупинення провадження в справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби було розглянуто суддею місцевого суду та мотивовано і обґрунтовано відмовлено в його задоволенні.

Апеляційним судом права, передбачені ст.268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 , шляхом його виклику та виклику його захисника – адвоката Шкабури О.В. до суду апеляційної інстанції, і останні не скористалися таким правом.

З приводу доводів апелянта про те, що в п. 10 протоколі вказані відомості про технічний засіб – БК 111301388 29/23, однак з вказаного відеореєстратору не вбачається руху транспортного засобу слід зазначити, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у вказаний в протоколі день та час підтверджується і іншими доказами, зокрема письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Що стосується того, що відеозапис є не належним доказом у справі, оскільки фіксація відеозаписів на диску приєднаному до адміністративного протоколу здійснювалася за допомогою не ідентифікованого відеопристрою, який не містять, передбачених п. 2 Розділу ІІ Інструкції затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026 інвентарного та номенклатурного номерів, то слід зазначити, що даний відеозапис відповідає вимогам Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної в протоколі події, не містить ознак фальсифікації та узгоджується з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Отже, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шкабури Олександра Віталійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 322/1548/25