Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №0820/1669/2012 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 22.04.2026 Справа № 0820/1669/2012

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 0820/1669/2012 Пр. № 22-ц/807/551/26-2Головуючий у 1-й інстанції: Мінаєв М.М. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

за участі секретаря Бєлової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у справі ЄУН 0820/1669/2012 (додаткова справа) на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2026 року про залишення без розгляду скарги боржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, державний виконавець: головний державний виконавець ВП ВР Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косінов Ігор Вікторович, стягувач: ОСОБА_3

у справі ЄУН 0820/1669/2012 (основна справа) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, провадження в якій було відновлено в частині ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2026 року

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року через «Електронний суд» до суду надійшла скарга боржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання (а.с.1-42), в якій останній просив:

1) поновити строк на оскарження постанови про накладення арешту на кошти боржника та постанови про тимчасову заборону виїзду за кордон від 03.12.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ,який накладений в межах АСВП: 43658918 Дата відкриття: 13.06.2014 ідентифікатор доступу Д431ЕВАБЕ6БВ, в зв`язку з поважною причиною пропуску, а саме особа дізналася про постанову 08.12.2025 року після отримання до виконавчого провадження через ідентифікатор доступу та направлення заяв про скасування арешту від 08.12.2025 року та 02.02.2026 року. Скориставшись правом на досудове врегулювання спору передбачене ЗУ Про виконавче провадження. Та скарга подана після отримання відмови ВДВС 03.02.2026 року;

2) визнати протиправними дії державного виконавця щодо відмови зняття накладеного арешту на кошти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 боржника у виконавчому провадженні № АСВП: 43658918 та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного МУМЮ (м. Одеса) Код ЄДРПОУ 43315529 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9 а (Адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 який накладений 03.12.2025 року постановою про арешт майна в межах АСВП: 43658918 Дата відкриття: 13.06.2014 ідентифікатор доступу Д431ЕВАБЕ6БВ;

3) визнати протиправними дії державного виконавця щодо відмови в знятті тимчасової заборони виїзду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 боржника у виконавчому провадженні АСВП: 43658918 Дата відкриття: 13.06.2014 ідентифікатор доступу Д431ЕВАБЕ6БВ та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного МУМЮ (м. Одеса) Код ЄДРПОУ 43315529 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9 а (Адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) скасувати постанову про виконавця щодо тимчасової заборони виїзду боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 який накладений 03.12.2025 року постановою у виконавчому провадженні АСВП: 43658918 Дата відкриття: 13.06.2014 ідентифікатор доступу Д431ЕВАБЕ6БВ.

В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Мінаєва М.М. (а.с.43).

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2026 року (а.с.44) вищезазначену скаргу боржника у цій справі залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, боржник ОСОБА_1 в особі представника Лобач Н.І. у своїй апеляційній скарзі (а.с.47-56) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.

В автоматизованому порядку 18.03.2026 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с.57). Ухвалою апеляційного суду від 19.03.2026 року (а.с.58) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 23.03.2026 року (а.с.60). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 24.03.2026 року (а.с.61), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.62).

Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Ухвалою апеляційного суду (а.с.186) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника боржника (а.с.74-76).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи у тому числі стягувач – ОСОБА_3 в порядку ст. 128 п. 11 ЦПК України через оголошення на Офіційному веб - сайті Судової влади України (а.с.72-73, 83, 88), всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Лобач Н.І (а.с.54) в режимі відеоконференції, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились, за присутності представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Лобач Н.І (а.с.54) в режимі відеоконференції.

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, оглянувши матеріали справи ЄУН 0820/1669/2012 (основної) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, провадження в якій було відновлено в частині ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2026 року, дослідивши матеріали цієї (додаткової) справи ЄУН 0820/1669/2012, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга боржника ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судовими рішеннями є: ухвали…, постанови…(ст. 258 ч. 1 ЦПК України). За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду вищезазначену скаргу боржника на дії державного виконавця у цій справі, керувався ст.ст. 259-261, 447-449 ЦПК України і виходив із такого.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як випливає із змісту скарги, ОСОБА_1 не оскаржує власне постанови державного виконавця від 03.12.2025 року про накладення арешту на його майно та про встановлення тимчасової заборони на виїзд за межі України, про які він дізнався 08.12.2025 року, про що сам зазначає, а оскаржує рішення державного виконавця про відмову у знятті вказаних арешту та тимчасової заборони, викладене у листі державного виконавця від 03.02.2026 року, про яке ОСОБА_1 стало відомо того ж дня – 03.02.2026 року, про що також сам зазначає. З наведеного випливає, що строк оскарження вказаного рішення державного виконавця спливав 13.02.2026 року, тоді як скаргу подано 04.03.2026 року, тобто із пропущенням процесуального строку.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Однак заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення державного виконавця від 13.02.2026.

При цьому подане заявником клопотання про пропущення строку оскарження постанов державного виконавця від 03.12.2025 не може бути взяте судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 оскаржує не власне постанови (і не просить їх скасувати), а рішення державного виконавця про відмову у їх скасуванні.

Крім того, навіть якщо вважати, що строк оскарження постанов заявник пропустив, оскільки, дізнавшись про них 08.12.2025, звернувся до самого виконавця із заявою про їх скасування, заявник не навів обставин, які завадили йому подати скаргу у строк до 13.02.2026, що не надає суду першої інстанції підстав для визнання причин пропущення строку поважними.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 449 ЦПК України у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Крім того, скарга містить вимогу про покладення обов`язку скасувати постанови державного виконавця на сам Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, хоча цей орган як учасник справи заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 448 ЦПК України у скарзі не зазначений.

Відповідно до ч. 5 ст. 448 ЦПК України, суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі повністю погодитись не можна з таких підстав.

Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає, є передчасною, помилковою та ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

Так, апеляційним судом встановлено таке:

- хоча, враховуючи, що предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі ЄУН 0820/1669/2012, заведеною додатково за вищезазначеною скаргою боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця при виконанні рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2012 року у справі ЄУН 0820/1669/2012 (основна справа) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, провадження в якій було відновлено в частині ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2026 року, суд першої інстанції у цій справі (додатковій) ЄУН 0820/1669/2012 мав право розглядати вищезазначену скаргу боржника в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (Розділ VІІ ЦПК України) без матеріалів іншої (основної) справи ЄУН 336/5775/22;

- проте, на час постановлення судом першої інстанції вищезазначеної оскаржуваної ухвали 06.03.2026 року, вже мала місце вищезазначена ухвала Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2026 року (суддя Стеценко А.В.) про часткове відновлення втраченого провадження ЄУН 0820/1669/2012 (основна справа) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

- а тому суд першої інстанції мав розглянути питання щодо можливості та доцільності вирішення питання по вищезазначеної скарзі боржника на дії державного виконавця у цій (додатковій справі) без матеріалів основної справи,

- враховуючи, що при вирішенні питання саме про прийняття (неприйняття) вищезазначеної скарги боржника на дії державного виконавця до розгляду, суд першої інстанції спочатку мав визначитись із таким:

= пропустив (не пропустив) боржник строк на подачу вищезазначеної скарги;

= подав (не подав) боржник клопотання про поновлення цього строку, якщо пропустив,

-а встановлення останнього повно та всебічно було можливо судом першої інстанції лише саме після дослідження у тому числі відновлених частково матеріалів втраченого провадження ЄУН 0820/1669/2012 (основна справа),

-яка у тому числі містить відповідні документи виконавчого провадження № 43658918 та судового контролю за виконанням вищезазначеного рішення суду державним виконавцем у примусовому порядку у цій справі з 2012 року, а також відповідні докази отримання (неотримання) останніх боржником у виконавчому провадженні для відома та виконання.

Суд першої інстанції також допустився процесуального порушення, не вирішивши вищезазначене клопотання боржника про поновлення строку на подачу вищезазначеної скарги на дії державного виконавця саме в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, а лише в мотивувальній її частині, у тому числі з посиланням на припущення.

Крім того, судом першої інстанції залишено без розгляду вищезазначену скаргу боржника одночасно з 2 (двох) взаємовиключних підстав, передбачених:

- ст. 448 ч. 5 ЦПК України (скаргу подано боржником до суду без пропуску строку на її подачу, встановленого законом чи судом): суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду;

-ст. 449 ч. 2 абз. 2 ЦПК України (скаргу подано боржником з пропуском строку, встановленого законом, на її подачу без клопотання на його поновлення чи з клопотання із зазначенням причин, які суд визнав неповажними та відмовив у поновленні цього строку): у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Крім того, якщо у суду першої інстанції були зауваження (незрозумілим був зміст клопотання боржника про поновлення строку тощо), суд першої інстанції міг залишити вищезазначену скаргу боржника без руху з наданням останньому строку для усунення її недоліків, а вже у подальшому вирішити клопотання боржника про поновлення (непоновлення) боржнику строку по суті із зазначенням висновку суду по клопотанню у тому числі саме у резолютивній частині ухвали.

Оскільки, в силу вимог ст. 353 ч. 1 п. 10 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити строк або продовжити пропущений процесуальний строк.

При вищевикладених обставинах, вимоги апеляційної скарги сторони боржника ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової передчасної ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В разі скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку, передбаченому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2026 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова апеляційним судом складена 30.04.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.