Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №297/2057/25
Суддя: Фазикош Г. В.
Справа № 297/2057/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 квітня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник Василечко Анатолій Васильович, на постанову судді Берегівського районного суду від 12 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Берегівського районного суду від 12 листопада 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення. Вилучені речі і документи, згідно переліку особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05.06.2025 року повернуто ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови, - 05 червня 2025 року о 15 год. 05 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на околиці населеного пункту Батрадь, на відстані 7000 метрів до державного кордону, на напрямку 325 прикордонного знаку (територія Батівської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який в групі осіб здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України із України в Угорщину.
Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9,12 Закону «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 та його захисник Василечко А. В. подали апеляційну скаргу. вказують на незаконність винесеної постанови, просять її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що не мав наміру перетинати кордон, а мета його поїздки до Закарпаття – туристична та рекреаційна. На підтвердження цього надав скріншоти геолокації, переписку з адміністратором та чек на відвідування оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Затримання відбулося на відстані 7 км. від державного кордону, що є значною відстанню та не входить навіть до прикордонної зони.
У судовому засіданні в апеляційній інстанції адвокат Василечко А. В. апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, з наведених у ній підстав.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог суд першої інстанції при розгляді цієї справи не дотримав. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення місцевий суд не з`ясував чи було вчинено дане адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчинені.
Частина 2 статті 204-1 передбачає відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 ставиться у вину спроба перетину державного кордону поза пунктами пропуску в складі групи осіб.
Однак, належних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення будь-яких дій, які б мали на меті спробу перетину державного кордону, матеріали справи не містять.
Вищевикладене свідчить про те, що прикордонною службою не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання та протокол особистого огляду не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, адже такі протоколи є способом фіксації, а не підтвердження даних.
Апелянт зазначає, що не мав наміру перетинати кордон, а мета його поїздки до Закарпаття – туристична та рекреаційна. На підтвердження цього надав скріншоти геолокації, переписку з адміністратором та чек на відвідування оздоровчого комплексу «Косино». Затримання відбулося на відстані 7 км. від державного кордону, що є значною відстанню та не входить навіть до прикордонної зони.
В протоколі особистого огляду не зазначено жодних документів, які б свідчили про намір перетнути державний кордон.
Інша особа – ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 був затриманий, звільнений від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Відповідне судове рішення у справі № 297/2058/25 щодо ОСОБА_2 додане до матеріалів справи.
За цих обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Берегівського районного суду від 12 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними у справі, і таких не було здобуто в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, то провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник Василечко Анатолій Васильович, – задовольнити.
Постанову судді Берегівського районного суду від 12 листопада 2025 року – скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені речі і документи, згідно переліку особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05.06.2025 року повернути ОСОБА_1 .
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua