Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №683/1660/20 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1660/20

3-в/683/5/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Цішковський В.А. розглянувши подання провідного інспектора Хмельницького районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області Драган М.В., про вирішення питання про припинення виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.08.2020 року (справа № 683/1660/20) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в :

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.183-1 та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт тривалістю 240 годин.

19 березня 2026 року до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області надійшло подання провідного інспектора Хмельницького районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області Драган М.В. про припинення виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.08.2020 року (справа №683/1660/20).

Обґрунтовуючи своє подання провідний інспектор посилається на те, що 05.10.2020 року ОСОБА_1 поставлений на облік Старокостянтинівського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області. Того ж дня надіслано повідомлення до Старокостянтинівського районного суду про отримання постанови до виконання та виклик порушнику для явки до органу з питань пробації на 09.10.2020 року.

Провідний інспектор у поданні зазначає, що 30.10.2020 року, згідно з відібраним поясненням порушника, його особову справу направлено для подальшого виконання за територіальністю до Новоград-Волинського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області.

07.04.2023 року Хмельницьким районним сектором № 7 отримано особову справу стосовно ОСОБА_1 для подальшого виконання за новим місцем проживання. Того ж дня порушнику направлено виклик для явки до органу з питань пробації на 14.04.2023 року, однак за викликом він не з`явився.

Разом з тим, Хмельницький районний відділ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області 21.01.2025 року звертався до відділу державної виконавчої служби у місті Старокостянтинів з метою з`ясування стану розшукових заходів стосовно порушника, однак інформація про місцезнаходження ОСОБА_1 до відділу не надходила.

Згідно з інформацією, наданою відділом з питань реєстрації місця проживання 11.03.2026 року, громадянин ОСОБА_1 не зареєстрований у реєстрі Старокостянтинівської міської територіальної громади.

18.03.2026 року до Хмельницького РВ № 2 надійшла відповідь ВП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області про відсутність інформації щодо місця проживання порушника, оскільки під час перевірки за вказаною адресою останній був відсутній.

У результаті вжитих заходів місце проживання чи перебування громадянина ОСОБА_1 встановити не вдалося. Порядок та умови відбування адміністративного стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт йому роз`яснено, однак виконання постанови суду є неможливим у зв`язку з відсутністю відомостей про місце його перебування.

З часу набрання постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.08.2020 року у справі №683/1660/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт, сплинуло більше п`яти років.

Представник органу пробації Драган М.В. подала заяву про розгляд справи без її участі, подання підтримала та просила задоволити.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день та час розгляду подання до суду не з`явився.

Дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_1 вважаю, що подання про припинення виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.08.2020 року, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно статті 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91)1Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80 у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підстав і ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Крім цього, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 240 годин суспільно корисних робіт минуло більше п`яти років.

На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідно до ст.303, 304 КУпАП, а тому слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 31-1, 283, 285 КУпАП, ст. 80 КК України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Подання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт за ч. 3 ст. 183-1 КУпАП призначеного постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.08.2020 року, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Суддя: