Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №683/3975/25 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3975/25

2/683/448/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Васічевої О.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу № 683/3975/25, номер провадження 2/683/448/2026 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Мініх І.М. звернулася в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати, а саме: за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частини: житлового будинку в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0884 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/8 частини: житлового будинку в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0884 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування заявленого позову, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на майно, яке було набуте нею за час шлюбу з ОСОБА_1 , а саме: частка в житловому будинку в АДРЕСА_1 ; частка земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 ; частка земельної ділянки площею 0,0884 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, на випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно на користь ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, згідно ст. 1241 ЦК України, та має право на обов`язкову частку у спадщині.

Проте при зверненні до нотаріуса з питань оформлення спадщини, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , через не надання ними оригіналів документів на 1/2 частку спільного майна подружжя, яке належало ОСОБА_3 .

Тому, представник позивачів просить у судовому порядку захистити право ОСОБА_1 та Родюк О.А. на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Мініх І.М. подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутність позивачів, позов підтримала та просить задовольнити.

Відповідач – Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила і від них не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 16.11.1979 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, зареєстрований Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області, за актовим записом № 26. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.11.1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.11.1979 року. Разом з тим, 06.06.1998 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 та останній присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1, ч.3 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом також встановлено, що 11.12.2018 року ОСОБА_1 , за згодою своєї дружини ОСОБА_3 (п.8 договору купівлі-продажу земельної ділянки), придбав у власність, згідно договору купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровим номером 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Вакарєвою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2923.

Крім того, 11.12.2018 року ОСОБА_1 , за згодою своєї дружини ОСОБА_3 (п.8 договору купівлі-продажу земельної ділянки), придбав у власність, згідно договору купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,0884 га, кадастровим номером 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства, посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Вакарєвою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2922.

Згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта серії та номер: НОМЕР_3 від 17.12.2019 року, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.01.2020 року, номер запису про право власності: 35011075, на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1 , як зазначили позивачі, подружжя побудувало житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та власником якого вказаний ОСОБА_1 .

Отже, як вбачається із матеріалів справи подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали спільне нерухоме майно та в силу ст. 60 СК України належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Попівці Хмельницького району Хмельницької області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.04.2024 року

Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_3 за заповітом, оскільки при житті остання склала заповіт, згідно якого все своє майно, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчений 18.05.2023 року старостою Пашковецького старостинського округу Кондратюк І.В., зареєстровано в реєстрі за № 15-11.

17 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 508/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Тлумачення статті 1241 ЦК України свідчить, що право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Зазначене узгоджується з п.19 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», в якому судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи, 20.11.2024 року із заявою до державного нотаріуса звернувся ОСОБА_1 , згідно якої останній на підставі ст.1241 ЦК України, як непрацездатний має право на обов`язкову частку після смерті дружини ОСОБА_3 .

Згідно паспортних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

А тому як вбачається, позивач ОСОБА_1 на день смерті дружини ОСОБА_3 досяг пенсійного віку та звернувся у встановленому законом порядку до нотаріуса про прийняття спадщини, тому є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , на підставі ст.1241 ЦК України.

При обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які б могли спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом (правова позиція Верховного Суду у справі № 292/389/17 від 25.11.2020).

З матеріалів справи вбачається, що до спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок не був би змінений заповітом, відноситься ОСОБА_2 , яка спадкує за заповітом, та ОСОБА_1 , який має право на обов`язкову частку. А тому позивач ОСОБА_2 має право на 3/8 частки (1/2 : 2 = 1/4 : 2 = 1/8 + 1/4) на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 має право на 1/8 обов`язкової частки спадкового майна, яка є половиною такої частки (1/4 : 2 = 1/8).

20 листопада 2025 року державний нотаріус Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. листом відповіддю, відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , через не надання позивачами оригіналів документів на 1/2 частку спільного майна подружжя, яке належало ОСОБА_3 .

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Досліджені судом докази свідчать, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 увійшло нерухоме майно, а саме: житловий будинок в АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,0884 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства, яке належало їй у рівних частках з чоловіком ОСОБА_1 , на праві спільної сумісної власності.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивачів слід задовільнити та за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 3/8 частки вказаного нерухомого майна після смерті матері ОСОБА_3 , а за ОСОБА_1 1/8 обов`язкової частки вказаного нерухомого майна після смерті дружини ОСОБА_3 .

Вимог про стягнення судових витрат по справі позивачем не заявлено.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частини: житлового будинку в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0884 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/8 частини: житлового будинку в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0884 га, кадастровий номер 6824286400:02:003:0057, для ведення особистого селянського господарства.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького, 41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, код ЄДРПОУ 360227760.

Суддя: