Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №676/2647/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №676/2647/26

Суддя: Воєвідко Я. І.

Справа № 676/2647/26

Номер провадження 3/676/872/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судових засідань Мельник Р.Р., захисника Бучинського О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області протокол та матеріали справи, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП Хмельницької області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя по АДРЕСА_2 , мобілізованого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), за ст.185 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №112938 від 23 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 23 березня 2026 року по вул. Нігинське шосе, 8а в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме інспектору взводу 2 роти 1 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району, лейтенанту поліції Сергєєва А.А., не чинити перешкоду під час складання адміністративних матеріалів, натомість громадянин чинив спробу втекти, чим мав намір здійснити порушення процедури складання адміністративних матеріалів. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та за участі захисника Бучинського О.С., зазначивши, що вину в інкримінованому правопорушенні не визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши захисника Бучинського О.С., вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №112938 від 23 березня 2026 року та інші матеріали справи, не здобув достатньо доказів доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та вважає, що провадження підлягає закриттю з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні захисник Бучинський О.С. звернув увагу, що ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнає. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено безпідставно, викладені в ньому обставини не підтверджують наявності складу правопорушення, не конкретизовано законну вимогу поліцейського, не наведено даних про її належне доведення до особи та відсутні ознаки саме злісної, умисної непокори. Протокол ґрунтується на припущеннях і не містить достатніх доказів вини, у зв`язку з чим просить провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Відповідно до коментаря даної статті, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної законної вимоги поліцейського.

З даної норми вбачається, що вказане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження – акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

При цьому суд звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст.185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення і у зв`язку з чим та, оскільки ст.185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до п.3 п.п «а» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, що не було дотримано в частині конкретизації інкримінованих дій.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, працівником поліції, в порушення вимог ст.251 КУпАП, не надано беззаперечних доказів вини останнього, зокрема, не залучено свідків.

З матеріалів справи не вбачається, яку саме законну вимогу було висунуто поліцейським, за яких умов та чи була вона чітко і належним чином доведена до відома особи, а також відсутні відомості, які б свідчили про її умисне і злісне невиконання. Наведений у протоколі опис події не містить конкретних дій, що об`єктивно перешкоджали виконанню службових обов`язків працівником поліції, а зазначені формулювання не підтверджені іншими доказами.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що поліцейськими патрульної поліції не викладено суті адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення є неконкретизованою, її зміст не розкрито в повному обсязі.

Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст.185 КУпАП, про які вказано в протоколі.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 185, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.185 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

Я.І. Воєвідко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua