Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №594/226/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

з участю:

секретаря - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Денисової Тамари Степанівни, до Борщівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , і на яку він претендує як спадкоємець за заповітом.

Однак через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, свої спадкові права після смерті батька оформити не може.

А тому, просив суд визнати за ним право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача Борщівської міської ради – Микиташ М.М. подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у відсутності представника ради, при цьому зазначив, що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Глибочок Борщівського району Тернопільської області померла мати позивача ОСОБА_4 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 31 жовтня 2025 року виконавчим комітетом Глибочецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та яку прийняв її чоловік ОСОБА_2 , оскільки проживав разом із нею та був зареєстрований за однією адресою. Наведене вбачається із довідки №33 від 02 лютого 2026 року, виданої Глибочецьким старостинським округом Борщівської міської ради.

Згідно листа приватного нотаріуса Прокопович Л. П. Чортківського районного нотаріального округу №19/02-14 від 02.02.2026 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, що стверджується інформацією наданою Державним нотаріальним архівом Тернопільської області від 06.11.2025 року №860/01-21 та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №840037765 від 02.02.2026 року.

Крім того, те що померлий ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були подружжям, а позивач їх сином, підтверджується відомостями Витягу з ДРАЦСГ про державну реєстрацію шлюбу №00056307466 від 04 лютого 2026 року, та свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 .

Поряд з тим встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Глибочок Борщівського району Тернопільської області помер батько позивача ОСОБА_2 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08 лютого 2016 року Глибочецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

За життя, померлий ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що за законом матиме право і що буде йому належати на момент смерті, заповів позивачу ОСОБА_1 .

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 14 лютого 2001 року, посвідченим секретарем Глибочецької сільської ради, зареєстрованим у реєстрі за № 36. Згідно відмітки в такому, та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) №84037753 від 02.02.2026, заповіт є чинним.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , частини з яких належить спадкодавцю особисто, а інша частина належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадкоємцем якої був чоловік ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, однак за життя не оформив свої прав, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою №33 від 02.02.2026, виданої Глибочецьким старостинським округом Борщівської міської ради.

Поряд з тим встановлено, що до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Борщівського нотаріального округу Прокопович Л. П. заведено спадкову справу за № 25/2016 від 15 квітня 2016 року на підставі заяви позивача про прийняття спадщини. Син спадкодавця – ОСОБА_5 спадщини не прийняв, спадкувати не бажає, про що подав відповідну заяву.

Крім того встановлено, що 02 лютого 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Прокопович Л. П. із заявою щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, майно якого складається із частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю особисто, та частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадкоємцем за законом якої був її чоловік ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у встановлений законом строк, але не оформив своїх спадкових прав, помер. Однак, у видачі свідоцтва позивачу було відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння і в зв`язку з чим, йому було рекомендовано звернутися до суду для визначення належності вказаного нерухомого майна померлому та наступної належності йому, як спадкоємцеві згідно заповіту. Наведене вбачається з листа Борщівської державної нотаріальної контори №19/02-14 від 02.02.2026.

Судом встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 , відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) ОСОБА_2 голова двору, ОСОБА_4 була його членом, що стверджено копіями погосподарських книг Глибочецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, довідкою №35 від 03.02.2026, виданою Глибочецьким старостинським округом Борщівської міської ради.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на відповідній правовій основі, набули право, кожен зокрема на 1/2 частку будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , однак за життя померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своє право власності на належну кожному з них 1/2 частку спірного будинковолодіння у встановленому законом порядку не оформили.

Поряд з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 , набув право на 1/2 частки спірного будинковолодіння, однак спадкових прав у встановленому законом порядку не оформив, та у відповідному органі не зареєстрував, що в свою чергу перешкоджає позивачу, як спадкоємцю, оформити свої спадкові права.

Згідно виписки з рішення №9 6 сесії 22 скликання Глибочецької сільської ради від 06 травня 1996, ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0, 60 га, з них 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно витягу з рішення №29 Глибочецької сільської ради «Про присвоєння назв вулиць та нумерації будинків в селі Глибочок, будинку ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_1 , присвоєно номер 44.

Судом також встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на спірне будинковолодіння після смерті ОСОБА_2 не заявляли.

Зазначене випливає з листа приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Прокопович Л. П. №19/02-14 від 02.02.2026.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 04 липня 2025 року, виготовленого СГ ФОП ОСОБА_7 та висновку про вартість, сформованого 16 лютого 2026 року СОД ФОП ОСОБА_8 , оціночна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , становить 63 767 грн.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об`ємі.

Виходячи з наведеного вище, на підставі ст.ст. 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Глибочок Чортківського району Тернопільської області, право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Реквізити сторін:

позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач: Борщівська міська рада, місцезнаходження: м. Борщів, вул. М.Грушевського, 2, Чортківського району Тернопільської області.

Суддя: