Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №594/91/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/91/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

з участю:

секретаря - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Денисовоої Тамари Степанівни, до Борщівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Денисової Т. С., звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шупарка Борщівського району Тернопільської області помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 , і на яку вона претендує як спадкоємець за заповітом.

Однак через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, та через розбіжності у документах, які не дають можливості встановити родинні відносини між спадкодавцями, позивачка свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 оформити не може.

А тому, просила суд визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивачка та її представник-адвокат Денисова Т. С. подали до суду клопотання, в якому просили розгляд справи проводити у їх відсутності, при цьому зазначили, що позов підтримують.

Представник відповідача Борщівської міської ради – Микиташ М. М. подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у відсутності представника ради, при цьому зазначив, що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шупарка Борщівського району Тернопільської області померла ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 09 квітня 2025 року Борщівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіт не складала. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її чоловік ОСОБА_2 , оскільки на день смерті постійно проживав разом із спадкодавицею та відповідно у шестимічяний строк з дня відкриття спадщини подав до нотаріуса заяву про прийняття такої. Інших спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 не було. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, що підтверджується інформаціною довідкою зі Спадкового реєстру №81950793 від 22.07.2025.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме частина будинку з господарськими будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шупарка Борщівського району Тернопільської області помер ОСОБА_2 .

За життя померлий ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, в тому числі належний йому будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 , заповіла позивачці ОСОБА_1 .

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 12 травня 2003 року, посвідченим секретарем виконкому Шупарської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованим у реєстрі за № 361. Згідно відмітки в такому, заповіт чинний, що підтверджується довідкою зі Спадкового реєстру №81950746 від 22.07.2025 року.

Згідно довідки №06-10-11/17-174 від 07.04.2025, виданої старостою Шупарського старостинського округу Борщівської міської ради Тернопільської області, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 , земельна ділянка (пай) площею 1,59 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6120888800:01:001:1194, що знаходиться на території Шупарського старостинського округу Борщівської міської ради Тернопільської області, та яку прийняла позивачка.

Крім того, встановлено, що 17 травня 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в Борщівську державну нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,59 га, що знаходиться на території Шупарської сільської ради. На підставі вказаної заяви, до майна померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу за № 292/2006, та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Наведене вбачається з матеріалів зазначеної спадкової справи.

Також, судом встановлено, що 30 січня 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в Борщівську державну нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на грошові вклади, що знаходиться у філії Борщівського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_2 . На підставі вказаної заяви видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з грошових вкладів, що знаходиться у філії Борщівського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» №6353/031. Наведене вбачається з матеріалів зазначеної спадкової справи №292/2006.

Поряд з тим встановлено, що 29 липня 2025 року ОСОБА_1 , звернулася в Борщівську державну нотаріальну контору із заявою про видачу на ім`я позивачки свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на майно яке складається з будинку садибного типу з відповідною часткою господарськими будівель і споруд, що в АДРЕСА_1 , що належить померлому особисто, однак, у видачі свідоцтва було відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння. Крім цього, нотаріусом було встановлено, що померлому ОСОБА_2 належала майно, яке складається із частини житлового будинку з відповідною часткою господарськими будівель і споруд, що в АДРЕСА_1 , що належить померлому особисто, та з частини житлового будинку з відповідною часткою господарськими будівель і споруд, що в АДРЕСА_1 , що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкодавцем якої за законом був її чоловік ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у встановлений законом строк, але не оформив своїх спадкових прав. Крім цього, нотаріусом встановлені розбіжності в документах спадкодавців, а саме: згідно свідоцтва про смерть виданого 09 квітня 2025 року серія НОМЕР_3 , померла ОСОБА_3 , тоді як згідно з витягом ДРАЦС №00052422999 від 16 липня 2025 року, ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , тому позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва. У зв`язку з наведеним, позивачці було рекомендовано звернутися до суду для визначення вказаного нерухомого майна померлому та наступної належності їй, як спадкоємиці згідно заповіту.

Судом встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_2 , відносилося до двору робітника, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) в ньому були зареєстровані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був головою двору, та його дружина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджено копіями погосподарських книг Шупарської сільської ради за 1991-1995, 1996-2000 роки, довідкою №06-03-11/282 від 15.07.2025, виданою старостою Шупарського старостинського округу Борщівської міської ради Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на відповідній правовій основі, набули право, кожен зокрема на 1/2 частку будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

Поряд з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 , набув право на 1/2 частки спірного будинковолодіння, однак спадкових прав у встановленому законом порядку не оформив, та у відповідному органі не зареєстрував, що в свою чергу перешкоджає позивачці, як спадкоємцю, оформити свої спадкові права.

Згідно виписки з рішення 14 сесії 22 скликання Шупарської сільської ради №46 від 25.12.1997 ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0, 20 га для обслуговування житлового будинку та 0,37 га для ведення підсобного господарства.

Згідно виписки з рішення 44 сесії 6 скликання Шупарської сільської ради №333 від 22.11.2013 року «Про впорядкування назв вулиць та ведення обліку житлових будинків в населених пунктах Шупарка та Худіївці на території сільської ради», присвоєно поштову адресу спадкового будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що окрім позивачки, інші особи щодо своїх прав на спірне будинковолодіння після смерті ОСОБА_2 не заявляли.

Зазначене випливає з листа Борщівської державної нотаріальної контори №577/02-14 від 29.07.2025 року.

Щодо встановлених нотаріусом розбіжностей, слід зазначити, що за даними свідоцтва про смерть в селі Шупарка Борщівського району Тернопільсьокї області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Відповідно до витягу ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу встановлено, що 14 липня 1958 року Шупарською сільською радою зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з ДРАЦС №00052422999 від 16 липня 2025 року. Крім цього, в погосподарських книгах виконкому Шупарської сільської ради за 1991-2000 року наявні записи про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були подружжям. Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 це одна і таж сама особа, та була дружиною ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 14 березня 2025 року виготовленого ФОП ОСОБА_7 та інформаціної довідки про технічний стан будинку, сформованої 14 березня 2025 року СГ ФОП ОСОБА_7 , оціночна вартість будинковолодіяння по АДРЕСА_1 , становить167244 грн.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об`ємі.

Виходячи з наведеного вище, на підставі ст.ст. 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шупарка Борщівського району Тернопільської області, право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Реквізити сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач: Борщівська міська рада, місцезнаходження: м. Борщів, вул. Грушевського, 2, Чортківського району Тернопільської області.

Суддя: