Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №511/4016/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/4016/25

Номер провадження: 2/511/328/26

28 квітня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання- Дьяків В.В.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позовної заяви.

У листопаді 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просили стягнути з відповідача на їх користь загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1406-8686 від 10.06.2024 р., в розмірі 45 500,00 гривень, з яких: - прострочена заборгованість за кредитом - 9 100,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 36 400,00 гривень; а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Свої вимоги мотивували тим, що 10.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1406-8686. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб та надав кредит у сумі 7 000,00 грн.

Також, Додатковою угодою №1 від 24.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №№1406-8686 від 10.06.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в розмірі 2100,00 грн.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 58 405,13 грн., а саме: - прострочена заборгованість за кредитом - 9 100,00 грн., - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48 255,13 грн., - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 050,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 12905,13 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 45 500,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, що становить у розмірі 45500,00грн, з яких:- прострочена заборгованість за кредитом - 9100,00 грн; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 36400,00 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань по укладеному договору зумовило звернення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до суду із відповідним позовом.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.11.2025 року прийнято до свого провадження, відкрито провадження по справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.12.2025 року відповідач ОСОБА_1 подала Відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.01.2026 року визнано обов`язковою явку представника позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судовому засіданні на 23.02.2026 року.

20.02.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Лазарєвої М.С. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді, постановленою на місці в ході судового засідання 23.02.2026 року клопотання представника позивача задоволено та допущено її до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.02.2026 року відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про витребування від позивача доказів та зменшення розміру заявлених вимог, проте в судове засідання не зявилася, в наслідок чого судове засідання відкладено на 13.03.2026 року.

13.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Лазарєвої М.С. нідійшли додаткові пояснення по справі з додатковими доказами та клопотанням про витребування з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», інформації що містить банківську таємницю.

30.03.2026, 14.04.2026 року на адресу суду надішла витребувана інформація з АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

27.03.2026 та 06.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив у друкованному вигляді та доповнення до відзиву з запереченнями на можливі докази позивача.

Позиція сторін в судовому засіданні.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», повідомлена належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, не прибула. В підсистемі «Електронний суд», після проголошення судом короткого змісту Рішення, зареєстрована заява представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Лазарєвої М.С. про відкладення судового розгляду, у зв`язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача, оскільки вважає їх незаконними та необґрунтованими, такими що не підлягають до задоволення та надала пояснення, що відповідають змісту її відзиву.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносини.

Судом встановлено, що 10.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1406-8686.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб та надав кредит у сумі 7 000,00 грн., строком на 365 днів, базовий період-20 днів; комісія за видачу кредиту - 15.00% від суми кредиту; промо-ставка - 0,58% в день, знижена % ставка- 1.45% в день; стандартна % ставка- 1.45% в день, який підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А4633.

Відповідно до 3.12. Договору Сторони узгодили, що Кредитодавець надсилає (повторно надсилає) підписаний Договір у особистий кабінет Позичальника та на його електронну адресу nariznaklera@gmail.com.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТФІНАНС» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТФІНАНС» (Кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Також позичальник ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також, Додатковою угодою №1 від 24.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №№1406-8686 від 10.06.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в розмірі 2100,00 грн.

На підтвердження виконаних обов`язків позивача як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо видачі кредиту по договору №1406-8686 від 10.06.2024 року ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay отримала на платіжну карту НОМЕР_1 кошти в розмірі 7000,00 гривень та 24.06.2024 здійснено добор по кредиту на платіжну карту НОМЕР_2 кошти в розмірі 2100,00 гривень, разом - 9100,00 гривень.

Факт перерахування кредитних коштів також підтверджується витребуваною судом випискою на ім`я ОСОБА_1 відповідно до якої в банку емітовано платіжна картка № НОМЕР_3 , на яку 10.06.2024 о 14:02:52 зараховано суму валютної операції (UAN) 7000,00 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач належним чином зобов`язання з повернення грошових коштів не виконував, в результаті чого станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 58 405,13 грн., а саме: - прострочена заборгованість за кредитом - 9 100,00 грн., - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48 255,13 грн., - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 050,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 12905,13грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 45500,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, що становить у розмірі 45500,00грн, з яких:- прострочена заборгованість за кредитом - 9100,00 грн; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 36400,00 грн.

Діяльність позивача зареєстрована в установленому чинним законодавством порядку, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 255656947341 від 09.11.2023 року та копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 01.08.2013 року.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст.639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч.1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд, заслухавши позицію відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, надавши належні докази в підтвердженні заборгованості, якими є кредитний договір, розрахунок заборгованості та докази отримання відповідачем кредиту.

Суд встановив, що ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, та будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодила таким чином умови сплати процентів за користування кредитними коштами.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту №1406-8686 від 10.06.2024 рокута надало відповідачу кредит в розмірі 7 000,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Крім того, відповідно до укладеної Додаткової угоди №1 від 24.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1406-8686 від 10.06.2024 року Кредитодавець надав відповідачу у кредит додаткові кошти в розмірі 2100,00 грн.

Відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, кредит, відсотки у встановлені договором строки не сплачені.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 58 405,13 грн., а саме: - прострочена заборгованість за кредитом - 9 100,00 грн., - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48 255,13 грн., - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 050,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 12905,13грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 45500,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, що становить у розмірі 45500,00грн, з яких:- прострочена заборгованість за кредитом - 9100,00 грн; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 36400,00 грн.

Даний розрахунок боргу, а також його наявність відповідачем жодним чином не спростовано.

Також, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Таким чином, з боку Відповідача по відношенню до Позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.

Аналізуючи доводи відповідача, суд зауважує на наступне.

Щодо правомірності укладеного договору в електронному вигляді.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір №1406-8686 від 10.06.2024 р. був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір №1406-8686 від 10.06.2024 р. був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Необхідно зазначити, що укладення кредитного договору в електронній формі (відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію»), є таким, що укладений у письмовому вигляді (відповідні правові позиції (висновки) викладені в Постановах Верховного суду, а саме: від 12.01.2021р. по справі 524/5556/19; від 07.10.2020р. по справі № 127/33824/19; від 09.09.2020р. по справі № 732/670/19; від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20).

Дані правові позиції є усталеною практикою щодо відсутності підстав для визнання договорів недійсними, які укладені відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» (аналогічний договір, що оскаржується).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що Кредитний договір №1406 8686 від 10.06.2024 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо проведення ідентифікації Відповідача

При оформленні кредитного договору за допомогою Веб-сайту Клієнт (Відповідач) проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору зазначено, що для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надав Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом оформлення заявки на веб-сайті Кредитодавця, заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну або передавши такі дані Кредитодавцю через Систему BankID НБУ. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту Кредитодавця та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, ідентифікацію та верифікацію Позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації Позичальника (в тому числі, здійснений з метою укладення між Сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу:

- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону Позичальника з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення Позичальником otp-пароля, надісланого Кредитодавцем на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації Позичальника із використанням методу розпізнавання реальності особи та Позичальника з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото Позичальника (власника), з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником Кредитодавця та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Відповідно до п. 12.15. Договору, Невід`ємною частиною цього Договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України. Так, відповідно до п. 4.13. Правил надання споживчих кредитів, Заходи з належної перевірки Заявника здійснюються Кредитодавцем відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно правових актів Національного банку України у сфері фінансового моніторингу. Ідентифікація та верифікація Заявника здійснюється Кредитодавцем одним із способів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, а також уживаються інші заходи, які Кредитодавець визнає необхідними для прийняття рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти). Кредитодавець для ідентифікації та верифікації Заявника має право використовувати один або декілька із наступних способів: здійснення ідентифікації та верифікації клієнта за допомогою Системи BankID НБУ; здійснення ідентифікації та верифікації клієнта за допомогою даних бюро кредитних історій та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, Одноразового ідентифікатора, надісланого Товариством на фінансовий номер телефону такої особи, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом; - здійснення ідентифікації та верифікації клієнта в режимі відеотрансляції (відеоверифікації); - здійснення ідентифікації та верифікації клієнта за допомогою співставлення на відповідність ідентифікаційних даних клієнта, отриманих за допомогою Системи BankID НБУ з ідентифікаційними даними, що містяться в копії ідентифікаційного документа, який надає клієнт з накладеним на нього власним кваліфікованим електронним підписом, та даними, що містяться в такому кваліфікованому електронному підписі клієнта.

Тобто, Системи BankID НБУ - це швидкий, зручний, а головне, безпечний спосіб здійснення електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб для подальшого отримання адміністративних (державних), фінансових, комерційних та інших послуг у мережі Інтернет (Постанови правління НБУ №32 від 17.03.2020 р. «Про затвердження Положення про систему BankID Національного банку України») .

З огляду на вищезазначене, Відповідач, з метою отримання послуг з онлайн-кредитування, вирішив скористатись ідентифікацією особи через BankID.

Враховуючи викладене, Відповідачем було передано Позивачу персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код місце проживання), як належної ідентифікації ОСОБА_1 , з метою укладення договору.

Фото ОСОБА_1 , що надано позивачем на підтвердження проведеної веріфікації, підтверджують той факт, що саме Відповідач оформлювала кредитні відносини з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», оскільки жодна інша особа, окрім ОСОБА_1 , не могла надати її фото з паспортом.

Щодо надання первинного бухгалтерського документу, а саме виписки по рахунку Відповідача.

Щодо неналежності доказів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, то Законом України від 03.11.2016 р. № 1724 VIII, який набув чинності з 03.01.2017, з визначення поняття первинного документа, наведеного в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», було виключено слова «та підтверджує її здійснення».

Отже первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку.

На підтвердження цього позивачем надано такі документи:

- Довідка про перерахування суми кредиту №1406-8686 від 10.06.2024 року,

- Квитанція АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»;

- Розрахунок заборгованості за договором № 1461-0468 від 18.10.2024 року, станом на 13.10.2025.

Щодо інших аргументів відповідача, суд звертає увагу на наступне.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 року у справі № 500/6150/14).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до правових висновків прийнятих у Постанові КЦС ВС від 03.08.2022 № 156/268/21 (61-17186 св 21), є те, що при вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону.

Відповідачем не надано доказів повного та належного виконання зобов`язань за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту. А відтак, всі аргументи наведені відповідачем, судом відхиляються.

Висновки суду.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір №1406-8686 від 10.06.2024 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 45500,00 гривень за Кредитним договором №1406-8686 від 10.06.2024 року.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 7626 від 17.11.2025 року позивачем було сплачено 2422,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію»; ст.4,18,19,76-81,95,206,211,247,258-259, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ( код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором № 1406-8686 від 10.06.2024 року у розмірі 45 500,00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 9 100,00 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 36 400,00гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ( код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено та підписано суддею - 30 квітня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак