Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №509/2627/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2627/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року смт. Овідіополь

суддя Овідіопольського районного суду Гандзій Д.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч. 3, 126 ч. 5 КУпАП – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азербайджану, паспорт громадянина інших держав - НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , такий, що на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП (Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - серія ЕНА №6002989 від 23.10.2025 року; Постанова Приморського районного суду м. Одеса №522/24244/25 від 24.11.2025 року; Постанова Хаджибейського районного суду м. Одеса №521/6848/25 від 11.12.2025 року),-

ВСТАНОВИВ :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626507 від 28.03.2026 року, вбачається, що 28.03.2026 року о 18:28 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», державний номерний знак – НОМЕР_2 , (т.з. належить ОСОБА_2 ) в АДРЕСА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей які не реагує на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у установленому законом порядку в ближайшому медичному закладі відмовився під відео-фіксацію на нагрудну бодікамеру. Від керування відсторонений. Дане правопрушення вчинено повторно протягом року та був двічі притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626513 від 28.03.2026 року, вбачається, що 28.03.2026 року о 18:28 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», державний номерний знак – НОМЕР_2 , (т.з. належить ОСОБА_2 ) в Одеській області, Одеському районі, с. Нова Долина, вул. Нова 10, не мав право керувати транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року. Від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 належним чином, декілька разів повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, SMS-повідомленням (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року №28,- засобами ІР-телефонії в електронному вигляді) та працівниками поліції, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв або клопотань до суду не надавав.

Дослідивши адміністративні матеріали справи та DVD-R диски з боді-камер інспекторів поліції, доданих до матеріалів справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 дійсно мається подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч. 3, 126 ч. 5 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 126 ч. 5 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до ст. 130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб – накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно – є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.

Стаття 252 КУпАП передбачає – орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено – у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.

Згідно із п. 2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 34–36, 40) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а є насамперед гарантією проти свавілля. Суддя зобов`язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення мають бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

Як вказує Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди вмотивовувати свої рішення, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, з-поміж іншого, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортним засобом та їздити на ньому, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З метою недопущення повторного відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений Законом, з метою недопущення затягування чи зволікань слухання справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, серед яких є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження - суд дійшов до висновку про необхідність розгляду справи у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 який, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відтак, вбачається відсутність порушення прав ОСОБА_1 стосовно якого розглядаються справи про адміністративні правопорушення, оскільки згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи - справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, розгляд справ в судах відбувається відкрито.

Вказаний конституційний припис гарантує, в свою чергу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про дату розгляду його адміністративної справи, однак правопорушником цього зроблено не було.

При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч. 3, та ст. 126 ч. 5 КУпАП, судом має бути доведено факт керування автомобілем у стані сп`яніння відповідними засобами доказування, фото чи – відео файлами, актами медичного обстеження, показаннями свідків.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП, полягає в тому, що правопорушник має, по перше, керувати транспортним засобом, а по друге перебувати у стані алкогольного сп`яніння. Відсутність будь якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто працівники поліції повинні представити суду докази того, що особа керувала автомобілем і при цьому знаходилась у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Щодо кваліфікації за ч. 5 ст. 126 КУпАП: судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування, вчинивши дане правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 2 цієї статті.

Вищевикладене свідчить про свідоме і стійке грубе ігнорування водієм, раніше накладених на нього судом обмежень, систематичне порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху та відверту неповагу до встановленого правопорядку.

На переконання суду, матеріали справи в сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, КУпАП, а саме:

-факт вчинення правопорушення підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери (боді-камери) працівника поліції від 28.03.2026 р. якими вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом;

-на законну вимогу інспектора поліції, ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного/алкогольного сп`яніння як на місці зупинки (за допомогою приладу «Драгер»), так і у закладі охорони здоров`я. При цьому особі було належним чином роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. 28.03.2026 року від надання письмових пояснень не відмовився та в протоколі (пункт 13) зазначив «згоден», від підпису у протоколі не відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, оглянутих в судовому засіданні ;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.03.2026 р.;

-відомості з інформаційної підсистеми ГУНП в Одеській області;

-факт відсутності у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами підтверджується відомостями з інформаційної підсистеми та наданими поясненнями (зафіксовані на технічний засіб відеозапису – 61/6001) ОСОБА_1 під час складання адміністративних протоколів працівниками поліції.

Таким чином, на момент зупинки транспортного засобу «CHEVROLET AVEO», державний номерний знак – НОМЕР_2 , (т.з. належить ОСОБА_2 ) в АДРЕСА_2 , останній достовірно знав, що він позбавлений права керування транспортними засобами за відповідною постановою. Вказана обставина додатково підтверджує усвідомлений, грубий, навмисний та систематичний характер порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.1 «а» ПДР України та складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП;

Суд приймає до уваги, що відносно ОСОБА_1 винесено Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - серія ЕНА №6002989 від 23.10.2025 року за ст. 126 ч. 2 КУпАП та постанову Приморського районного суду м. Одеса №522/24244/25 від 24.11.2025 року; Постанова Хаджибейського районного суду м. Одеса №521/6848/25 від 11.12.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 130 КУпАП.

На думку суду, дії поліцейських по складанню протоколів відносно ОСОБА_1 повністю відповідали вимогам Закону та протокол у справі про скоєння адміністративного правопорушення складено законно та обґрунтовано. Таким чином, працівниками поліції було надано суду належні та допустимі докази того, що 28.03.2026 року о 18:28 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», державний номерний знак – НОМЕР_2 , (т.з. належить ОСОБА_2 ) в АДРЕСА_2 . Факт керування останнього мопедом є документально підтвердженим та не викликає у суду жодних сумнівів.

Систематичність вчинення даних адміністративних правопорушень протягом короткого проміжку часу свідчить про свідоме ігнорування водієм норм закону та суспільної безпеки, вказуючи на системність вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130, 126 КУпАП.

Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У цьому провадженні поліцейськими застосовувались технічні засоби та відеозаписи долучені до справи, а тому присутності свідків у такому разі закон не вимагає.

У відповідності до ст. 266 КУпАП – особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння – працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. При чому, огляд осіб на стан сп`яніння – здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд зауважує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП України - відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху. Характер вказаного правопорушення має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, безпідставне звільнення або часткове звільнення від відповідальності правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущими та має значний суспільний інтерес.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 незаконно, після позбавлення його права керування транспортним засобами - реалізуючи своє право на керування транспортним засобом, як джерелом підвищеної небезпеки, тим самим добровільно погодилася нести встановлену законом відповідальність та виконувати відповідні обов?язки у правовому полі згідно з нормами законодавства України. Нехтування цими обов?язками та свідоме порушення ним встановлених правил, норм ПДР України є неприпустимим і тягне за собою застосування заходів державного примусу.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом враховано та встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином іноземної держави. При вирішенні питання про накладення стягнення суд окремо зважає на тривалість та правові підстави його перебування на території України. Враховуючи відсутність наданих суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність перебування іноземця в межах держави протягом тривалого часу, суд вбачає у діях правопорушника свідоме ігнорування не лише правил дорожнього руху, а й міграційного законодавства України. Така поведінка свідчить про стійку зневагу до правопорядку країни перебування та підкреслює необхідність застосування суворого заходу впливу, оскільки систематичне вчинення грубих правопорушень іноземцем за умови його безпідставного перебування на території України, створює додаткові загрози національній безпеці та публічному порядку. Такі дії особи свідчать про зухвале нехтування законами України, що є несумісним зі статусом іноземця у правовій державі. Використання транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки за умови систематичного перебування водія у стані сп`яніння (ч. 3 ст. 130 КУпАП) та без права керування (ч. 5 ст. 126 КУпАП) створює пряму критичну загрозу життю та здоров`ю необмеженого кола осіб, що є несумісним із подальшим перебуванням такої особи на території України.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, їх систематичність, зухвалу поведінку ОСОБА_1 та створення ним реальної загрози життю пересічних громадян, суд вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 130 КУпАП, як за більш суворе правопорушення з тих, що вчинені нею, згідно з правилами ст. 36 КУпАП.

При призначенні виду та міри стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співмірності між тяжкістю вчиненого діяння та заходом державного примусу, враховуючи особу порушниці, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, та її зневажливе ставлення до встановленого правопорядку, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.

При цьому суд вважає, що застосування даного виду адміністративного стягнення буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання ОСОБА_1 який вчинив вищевказані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36,40-1,130,126,251,255,256,266,283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азербайджану (паспорт громадянина інших держав – НОМЕР_1 ), за ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130, КУпАП, справа № 509/2628/26 (провадження № 3/509/1070/26), справа № 509/2627/26 (провадження №3/509/1069/26), об`єднати в одну справу № 509/2627/26 провадження №3/509/1069/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азербайджану (паспорт громадянина інших держав – НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130, КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП,- накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., конфіскацію транспортного засобу не застосовувати у зв`язку з тим, що він не належить правопорушнику на праві приватної власності.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами - відраховувати з моменту вилучення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Гандзій Д.М.