Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №462/2699/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2699/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , діючи у порушення вимог статей 19, 68 Конституції України, усвідомлюючи протиправність своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення у період часу з 25 вересня 2025 року по 15 жовтня 2025 року прийняв пропозицію та 15 жовтня 2025, приблизно о 21:30 год., через ОСОБА_6 , яка не була обізнана в протиправній діяльності ОСОБА_5 , яка перебувала за адресою м. Львів, вул. Таллінська 1, одержав для себе від ОСОБА_7 , який діяв в інтересах ОСОБА_8 , неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становило 83502 гривень 79 коп., за здійснення ним впливу на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави - посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішення про виключення ОСОБА_8 із військового обліку військовозобов`язаних

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 52, 468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості від 25 березня 2026 року.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст. 474, п.1 ч.3 ст.394, п.1 ч. 3 ст. 424, ст.476 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, а також - відсутність обтяжуючих обставин та наявність таких обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, як-то: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України. Пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання, зазначена угода не порушує прав обвинуваченого, він дійсно визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні ще під час досудового розслідування, сприяв слідству, угоду укладав добровільно без примусу та тиску на нього.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч.4 ст.474 КПК України та виконання вимоги п.п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ст.12 КК України злочин у якому обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до нетяжкого злочину, а тому відповідно до положень п.1 ч.4 ст.469 КПК України між прокурором та обвинуваченим за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника 25 березня 2026 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч.2 ст.369-2 КК України кваліфіковано правильно, як зберігання, придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз.

Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 25 березня 2026 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання, передбачене угодою.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває /а.с.47,49/, сплатив обумовлену угодою суму в розмірі 50000,00 грн. на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією від 08.04.2026 /а.с.36/.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Застосований до ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2025 року запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 гривень слід скасувати, повернувши заставу заставодавцю ОСОБА_9 (застава внесена відповідно до платіжної інструкції № 74951179 від 11 грудня 2025 року).

На підставі ст. 118, 122 КПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_5 , у дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 12722,40 грн /а.с.37/.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 25 березня 2026 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити покарання у виді 5000 (п`ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

Скасувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, визначений ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2025 року (справа № 461/8496/25, провадження № 1-кс/461/7436/25). Заставу повернути заставодавцю ОСОБА_9 (застава внесена відповідно до платіжної інструкції № 74951179 від 11 грудня 2025 року ).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 12722 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дві) гривні 40 коп. документально підтверджених судових витрат на залучення експерта.

Речові докази:

мобільний телефон марки Iphone 15 Pro MAX, IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 із сім карткою оператора мобільного зв`язку із № НОМЕР_4 – повернути засудженому ОСОБА_5 ;

мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro MAX» в корпус білого кольору у чорному чохлі, із встановленою сім-карткою із абонентським номером оператора стільникового зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 IMEI 2: НОМЕР_7 – повернути власниці ОСОБА_6 ;

2 грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна із наступними серіями та номерами: DF44787691A , FB44475609A – повернути власнику ОСОБА_7 ;

18 імітаційних купюр з серіями та номерами – DF44787691A, FB44475609A, КВ45232212К, номіналом 100 доларів США кожна; фотокартку у двох взірцях із зображенням немовляти, копію паспорта серія номер НОМЕР_8 , виданого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк., копію картки платника податків № НОМЕР_9 , виданої на ім`я ОСОБА_8 на 1 арк.; печатку у корпусі синього кольору із відтиском «Знято з військового обліку військовослужбовця Сихівським РВК»; печатку у корпусі синього кольору із відтиском « ІНФОРМАЦІЯ_4 » код НОМЕР_10 ; печатку в корпусі синього кольору із відтиском «Взяти на військовий облік військовослужбовця Сихівським РВК»; чорнильницю прямокутної форми в корпусі сіро-синього кольору із надписом «Econo mix»; картонну коробку із ТТН №2045093247; пластмасову ємкість із вмістом рідини синього кольору (ємкість із надписом на корпусі «Axent»; сім-картку мобільного оператора «Київстар» із нанесеними на ній цифровими номерами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ; три картки пам`яті об`ємом «micro SD», обсягом пам`яті 64 та 8 Гб; дві картки пам`яті об`ємом «micro SD», марки «Соні» обсягом 1024 Гб із пристроями для читання карток у кількості 2 шт.; дві картки пам`яті у металевому корпусі; картка пам`яті у пластмасовому корпусі чорно - жовтого кольору; карта пам`яті у корпусі з металу та пластмаси чорного кольору із номером D 3356 AEBBE; карта пам`яті у корпусі з металу та пластмаси чорного кольору із номером : 00 108029; карта пам`яті із металу та пластмаси помаранчевого кольору із номером, без ідентифікуючих ознак; картка пам`яті в корпусі чорного кольору із надписом «Apaсеr»; карта пам`яті в корпусі чорного кольору із надписом «Transcend»; картка пам`яті в корпусі із пластмаси червоного кольору із надписом «Sandisk» та брилком; картка пам`яті в корпусі із пластмаси червоно-чорного кольору (без ідентифікуючих ознак); картка пам`яті в корпусі із пластмаси чорного кольору із надписом «Lexar»; картка пам`яті з металу у вигляді карабіна Обсягом 32 гб.; пластмасову коробку із сім картами із серійними номерами : НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , флеш накопичувач Micro SD 4 GB /а.с.38-42/ - знищити;

мобільний телефон марки Iphone 11 Pro IMEI: НОМЕР_19 та ІМЕІ: НОМЕР_20 зі сім карткою оператора мобільного зв`язку із № НОМЕР_21 та НОМЕР_22 , мобільний телефон марки Iphone 15 Pro IMEI: НОМЕР_23 та ІМЕІ: НОМЕР_24 зі сім карткою оператора мобільного зв`язку із № НОМЕР_25 та НОМЕР_26 /а.с.43-45/ – залишити власнику ОСОБА_10 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2025 року у справі № 461/8496/25 (провадження № 1-кс/461/6411/25) та від 01 грудня 2025 року у справі № 461/8496/25 (провадження № 1-кс/461/7296/25).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення прокурором та обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене, ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання, не роз`яснення наслідків укладення угоди. Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя:

Оригінал вироку.