Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №444/1068/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1068/26

Провадження № 2/444/1278/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (вул. Львівська, 40, м.Жовква, Львівський р-н, Львівська обл.), третя особа Жовківська державна нотаріальна контора Львівського міжрегіонального управління, про визнання права власності на житловий будинок як майно колишнього типу двору в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала з матір`ю на день її смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини. Водночас ОСОБА_2 була спадкоємцем першої черги за законом після смерті її сина, а мого рідного брата, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину після його смерті, оскільки постійно проживала та була зареєстрована з ним на день його смерті, не відмовився у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини. Інших спадкоємців першої черги за законом, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині та прийняли таку внаслідок спільного проживання із спадкодавцем, ОСОБА_3 , чи внаслідок звернення в шестимісячний строк після смерті спадкодавця до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини немає. Водночас ОСОБА_2 юридично не оформила спадщину на частину житлового будинку, належну ОСОБА_3 як члену колишнього колгоспного типу двору після його смерті. Так як ОСОБА_2 належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як голові колишнього колгоспного типу двору, оскільки крім неї членом колишнього колгоспного типу двору був ще її син, ОСОБА_3 , якому відповідно також належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а частки всіх членів двору є рівними, після смерті якого ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла, однак юридично не оформила спадщину на частину житлового будинку, належну ОСОБА_3 як члену колишнього колгоспного типу двору, а тому ОСОБА_1 право на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких 1/2 частина даного майна належала ОСОБА_2 як голові колишнього колгоспного типу двору, а 1/2 даного майна фактично успадкована ОСОБА_2 як спадкоємцем за законом першої черги після смерті її сина, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просила визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 м2, житловою площею 70,3 м2, допоміжна площа 11,6 м2, з господарськими будівлями та спорудами, у якому право власності на 1/2 частину даного будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд належало ОСОБА_2 як голові колишнього колгоспного типу двору, а право власності на 1/2 частину даного майна належало ОСОБА_3 як члену колишнього колгоспного типу двору, після смерті якого ОСОБА_2 спадщину за законом фактично прийняла, але юридично не оформила.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, однак клопотав про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений, однак ним надіслано заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази. Дослідивши у судовому засіданні та оцінивши докази, якими обґрунтовувались позовні вимоги, судом встановлено наступне.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке 21 липня 1975 року видане Любельською сільською радою, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 21 липня 1975 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 21 липня 1975 року було зроблено запис за № 4.

З свідоцтва про моє народження серії НОМЕР_3 , яке видане 21 січня 1975 року, вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 18 лютого 1956 року було зроблено відповідний запис за № 9. Моїм батьком є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , яке видане 21 грудня 1966 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 21 грудня 1966 року було зроблено відповідний запис за № 30. Його батьком є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_2 .

З свідоцтва про право особистої власності на будівлю, яке видане виконкомом Любельської сільської ради 31 грудня 1987 року на підставі рішення Несторовського райвиконкому № 370 від 30 грудня 1987 року та записаного в реєстрову книгу за № 172, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 , на праві особистої власності.

З довідки № 19-06/48, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 станом на 30 червня 1990 року була головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 . Будинок станом на 30 червня 1990 року належав до типу колгоспний. Членом колгоспного двору станом на 30 червня 1990 року був ОСОБА_3 .

Викладеним у довідці № 19-06/49, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 станом на 15 квітня 1991 року була головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 . Будинок станом на 15 квітня 1991 року належав до типу колгоспний. Членом колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року був ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації смертей 14 червня 2005 року було зроблено відповідний актовий запис за № 09, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Любельською сільською радою Жовківського району Львівської області 14 червня 2005 року.

З довідки № 19-06/42, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав на день смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області.

Викладеним у довідці № 19-06/44, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, підтверджується, що ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала разом із своїм сином, ОСОБА_3 на день його смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області та вели спільне господарство.

З довідки № 19-06/45, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав на день смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області у такому складі сім`ї: ОСОБА_2 , мама.

Державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже видане свідоцтво про право на спадщину за законом на бланку серії ВКІ № 874092, яке зареєстроване в реєстрі за № 986, спадщина, на яке видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку площею 1,44 га, що перебуває у власності СП «Полісся», Жовківського району Львівської області і належало померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого Жовківською райдержадміністрацією 18 березня 2008 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 27 березня 2008 року за № 4154.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей 04 вересня 2009 року було зроблено відповідний актовий запис за № 10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане Любельською сільською радою Жовківського району Львівської області 04 вересня 2009 року.

Із заповіту, який посвідчено ОСОБА_8 , секретарем Любельської сільської ради Жовківського району Львівської області 28 липня 2009 року та зареєстрованого в реєстрі за № 25, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла дочці, ОСОБА_1 .

Викладеним у довідці № 19-06/43, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, підтверджується, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала на день смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області.

З довідки № 19-06/46, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 06 лютого 2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживала із своєю матір`ю, ОСОБА_2 , на день її смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області та вели спільне господарство.

Державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною 11 жовтня 2012 року ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на бланку серії ВТА № 543919, яке зареєстроване в реєстрі за № 2795, спадщина, на яке видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), площею 0,57 га, що перебуває у власності СП «Полісся», Жовківського району Львівської області і належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого Жовківською райдержадміністрацією 02 жовтня 2012 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 11 жовтня 2012 року за № 7087, а також на право на земельну частку (пай), площею 1,44 га, що перебуває у власності СП «Полісся», Жовківського району Львівської області і належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого Жовківською райдержадміністрацією та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 31 березня 2008 року за № 4154.

Однак постановою № 48/01-16 від 23 січня 2026 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я. відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав недотримання п. 2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а саме зазначено, що заявником надано свідоцтво про право власності на будинок, з якого вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 , головою якого була ОСОБА_2 , відносився до колгоспного типу двору. Крім неї були інші члени двору, які мають право на частку, частка померлих не визначена в майні двору.

З довідки № 738, яка 23 лютого 2026 року видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Любельської сільської ради 31 грудня 1987 року на підставі рішення виконкому Любельської сільської ради № 370 від 30 грудня 1987 року і записано 31 грудня 1987 року в реєстрову книгу за № 172.

Судом також досліджено копію спадкової справи № 391/2008 та копію спадкової справи № 624/2012.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи

кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про

власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх йогочленів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом – Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно

колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 станом на 30 червня 1990 року та на 15.04.1991 року була головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 . Будинок станом на 30 червня 1990 року належав до типу колгоспний. Членом колгоспного двору станом на 30 червня 1990 року був ОСОБА_3 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_2 .

Спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину, суд бере до уваги копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом на бланку серії ВТА № 543919, яке зареєстроване в реєстрі за № 2795, з якого вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_2 є позивач.

Таким чином встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2009 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , суду не надано.

Однак, нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з підстав недотримання п. 2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 м2, житловою площею 70,3 м2, допоміжна площа 11,6 м2, з господарськими будівлями та спорудами, у якому право власності на 1/2 частину даного будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд належало ОСОБА_2 як голові колишнього колгоспного типу двору, а право власності на 1/2 частину даного майна належало ОСОБА_3 як члену колишнього колгоспного типу двору, після смерті якого ОСОБА_2 спадщину за законом фактично прийняла, але юридично не оформила.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Оприск З. Л.