Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №461/1761/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1761/26

Провадження №3/461/894/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника – захисника Козака В.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 02.03.2026 року о 02 год 08 хв у м. Львові на вул.Шпитальна, 28, керував транспортним засобом Audi A6 днз НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку тз, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, чим порушив вимоги п.2.4 Правил Дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_1 02.03.2026 року о 02 год 08 хв у м. Львові на вул.Шпитальна, 28, керував транспортним засобом Audi A6 днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду з метою встановлення алкогольного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його представник Козак В.І. в судовому засіданні надали пояснення про те, що дійсно 02.03.2026 близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 проїжджав по вул. Чорновола у м. Львові та помітив, що автомобіль поліції, який рухався по зустрічній смузі, раптово ввімкнув проблискові маячки і звуковий сигнал та почав його переслідувати. Оскільки, на його думку, він не порушував Правил дорожнього руху, вважаючи, що це можуть бути працівники ТЦК та СП, які можуть пред`являти до нього незаконні вимоги, оскільки засоби масової інформації неодноразово публікували статті та відео про їх неправомірну поведінку, враховуючи, що був темний період доби і він розумів, що йому ніхто не прийде на допомогу, ОСОБА_1 пришвидшив рух автомобіля, намагаючись втекти. На вул. Шпитальній, він не справився з керуванням, зупинившись до бордюра, вибіг із автомобіля та побіг вулицею і сховався. Побачивши, що його переслідують лише працівники поліції, без працівників ТЦК та СП, він добровільно підійшов до поліцейських та запитав, чому вони його переслідували. Поліцейські сказали, що він порушив ПДР (не виконав вимогу зупинки, зупинився на стоп-лінії) та попросили пред`явити посвідчення водія, що він і зробив. У подальшому під час розмови працівник поліції вказав, що на його думку ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та запитав чи буде він проходити огляд на стан сп`яніння на їх приладі драгер чи бажає пройти такий у медичному закладі. ОСОБА_1 ствердно відповів, що бажає пройти такий огляд у спеціалізованому медичному закладі. Однак невідомо чому працівники поліції повторно запитували його з цього приводу через 24 хв після отримання чіткої відповіді про бажання пройти огляд у медичному закладі, та жодного разу не запитали протягом майже 2 годин, під час яких вони оформляли протокол про вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603997 від 02.03.2026; відеоматеріалами; поясненнями та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Окрім цього, постановою суду від 19 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що 02.03.2026 о 01 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «A udi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Шпитальна, 23 у м. Львові, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме дорожнє металеве огородження. Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалась та набрала законної сили.

Крім того, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6 Розділу ІІ Наказу № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

За вимогами пунктів 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я).

Пунктом 7 розділу 2 зазначеної Інструкції визначається, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до положень ч.3 та 6 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 5, 6 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 передбачено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Як зазначено в абзаці другому п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності, що в даному випадку було зроблено працівниками поліції.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставини, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 року, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Протокол складений за наявності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наступними даними: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 року серії ЕПР1 №603992; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння; відеоматеріалом; постановою про накладення адміністративного стягнення.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, не беруться судом до уваги та повністю спростовуються відеозаписами, які місяться в матеріалах справи, на яких зафіксовано, як працівниками поліції, у зв`язку з наявністю в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, було запропоновано останньому у встановленому законом порядку пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 чітко відмовився проходити такий огляд як на місці, так і в медичному закладі (диск №1, clip-12, момент на відеозаписі 02:08 - 02:09).

Так, ОСОБА_1 пояснив суду, що відмовився проходити тест на місці за допомогою приладу «Драгер», бо сумнівався в його справності та точності результату. Тому спочатку погодився поїхати до медичного закладу для огляду. Однак пізніше, коли поліцейський ще раз запитав, чи готовий він поїхати на огляд, ОСОБА_1 відмовився. На запитання суду, чому він змінив своє рішення, пояснити не зміг.

Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушення ним Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням останнього права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,6 грн.

Керуючись ст.ст. 38, 122-2, 130, 247, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /становить 17 000,00 грн/ в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,6 грн судового збору.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р.Волоско