Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №332/639/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/639/26

Провадження №: 1-кп/332/303/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62023170020000961 від 12 травня 2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка, Куйбишевського району, Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця за мобілізацією, який перебував на посаді механіка-водія 2- го самохідного взводу , 3 самохідної артелерійської батареї, 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який перебував під вартою з з 09.12.2025 по 11.12.2025.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408, ч.5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 113 від 08 травня 2022 року, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду майстра-номера обслуги 1 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_2 та він вважається таким, що з 08 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан продовжено та діє до цього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом із цим, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 19 червня 2022 року солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , який на той час розташовувався у АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та до військової частини не вживав, про своє місцеперебування органи командування, військового чи цивільного управління не повідомляв та перебував поза місцем служби до 27 січня 2023 року, тобто до моменту його зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Окрім цього, встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 109 від 16 квітня 2023 року, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду механіка-водія 2 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 та він вважається таким, що з 16 квітня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

19 липня 2023 року солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасового розташування 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ,який на той час дислокувався у населеному пункті АДРЕСА_3 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцеперебування до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та перебував за межами військової частини та місця несення служби.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладених у обвинувальному акті та при цьому пояснив, що 19.06.2022 будучи військовослужбовцем, залишив місце служби у селі Курулька Барвинківського району Харківської області та 27.01.2023 повернувся до військової частини НОМЕР_1 . Також 19.07.2023 він залишив військову частину НОМЕР_3 , який був розташований у населеному пункті Темирівка тому що його жінці робили операцію і вона потребувала догляду. До військової частини не повертався до моменту його затримання. Зараз він бажає служити в ВСУ.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом ухвалено обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідженням доказів які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого за епізодом залишення військової частини 19.06.2022 за 5 ст. 407 КК України за ознаками самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. За епізодом залишення військової частини 19.07.2023 за ч. 4, ст. 408 КК України за ознаками дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання в силу ст.. 65-67 КК України суд враховує:

ступінь тяжкості вчинених злочинів, за ст. 407 ч. 5 КК України є тяжким злочином, за ст. 408 ч.4 є особливо тяжким злочином;

дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання;

обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття;

обставин , що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку , що виправлення обвинуваченого можливе з застосуванням позбавлення волі, але з застосуванням мінімального строку, передбаченого санкцією ст.ст.407 ч.5, 408 ч.4 КК України .

Остаточне покарання визначити обвинуваченому на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.

Запобіжний захід обвинуваченому залишити у виді застави.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 408 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України. Призначити покарання за ст. 407 ч.5 у вигляді 5 років позбавлення волі , за ст. 408 ч.4 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань в виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк перебування під вартою з 09.12.2025 по 11.12.2025 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити заставу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1