Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №260/4708/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/4708/24 пров. № А/857/33369/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Мандзія О.П., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (головуюча суддя: Микуляк П.П., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_1 , 19.07.2024, звернулася з позовом до суду, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , скасувати рішення № 072350011032 від 12.06.2024 «Про відмову у призначенні пенсії по віку», відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу наступні періоди її роботи: з 02.01.1984 по 20.12.1986 в Савранському РайПО; з 02.03.1987 по 02.09.1987 в Центральній ощадній касі № 7298 Тячівського району; з 01.12.1987 по 13.05.1988 в Йосипівській восьмирічній школі; з 06.06.1989 по 18.09.1989 в Тячівському споживчому товаристві; з 01.10.1989 по 04.07.1991 в колгоспі ім. Леніна; з 05.07.1991 по 12.04.1993 в Чернігівському районному споживчому товаристві; з 15.11.1993 по 14.07.1997 в Тячівському консервному заводі; з 08.07.1997 по 04.09.2008 в Тячівській центральній районній лікарні.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів її роботи: з 02.01.1984 р. по 20.12.1986 р. в Савранському РайПО; з 02.03.1987 по 02.09.1987 в Центральній ощадній касі № 7298 Тячівського району; з 01.12.1987 по 13.05.1988 в Йосипівській восьмирічній школі; з 06.06.1989 по 18.09.1989 в Тячівському споживчому товаристві; з 01.10.1989 по 04.07.1991 р. в колгоспі ім. Леніна; з 05.07.1991 по 12.04.1993 в Чернігівському районному споживчому товаристві; з 15.11.1993 по 14.07.1997 в Тячівському консервному заводі; з 08.07.1997 по 04.09.2008 в Тячівській центральній районній лікарні починаючи з часу набуття нею права на пенсію.

В обґрунтування позову позивачка зазначає, що 04.06.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої було долучено всі необхідні документи. Рішенням про відмову у призначенні пенсії за № 072350011032 від 12.06.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено в призначенні пенсії по віку, із-за відсутності необхідного стажу роботи, а саме зазначено, що страховий стаж позивачки становить 15 років 2 місяці 18 днів.

Рішення про відмову мотивовано тим, що період роботи за записами трудової книжки від 14.07.1988 НОМЕР_1 , відсутній зв`язок між прізвищами « ОСОБА_2 »-« ОСОБА_3 »- « ОСОБА_4 », період роботи за довідкою від 27.03.2024 № 11 з 02.01.1984 по 20.12.1986, оскільки ім`я заявниці в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 » та прізвище « ОСОБА_7 » не відповідає витягам з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу « ОСОБА_7 » - « ОСОБА_8 », період роботи у колгоспі за довідкою від 10.04.2024 року № 30 з червня 1984 року по червень 1988 року, оскільки ім`я заявниці в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 », період роботи за довідкою від 03.04.2024 № 21/1.1.06-06/41916/2024 з 02.03.1987 по 02.09.1987, оскільки ім`я заявниці в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 », період роботи за довідкою від 27.03.2024 № 37 з 01.12.1987 по 13.05.1988, оскільки ім`я заявниці в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 ».

Позивачка зазначає, що трудові книжки НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , яка видана на ім`я « ОСОБА_9 » є оригіналами та не є дублікатами, всі записи у трудових книжках, а саме про прийняття та звільнення з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідальних посадових осіб та скріплені печатками організацій, а тому не може викликати сумнів у її достовірності, відтак дії Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії є протизаконними, а прийняті ними рішення мають бути скасовані.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 072350011032 від 12.06.2024 про відмову у призначенні пенсії по віку ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 02.01.1984 по 20.12.1986 в Савранському РайПО; з 02.03.1987 по 02.09.1987 в Центральній ощадній касі; з 01.12.1987 по 13.05.1988 в Йосипівській восьмирічній школі; з 06.06.1989 по 18.09.1989 в Тячівському споживчому товаристві; з 01.10.1989 по 04.07.1991 в колгоспі ім. Леніна; з 05.07.1991 по 12.04.1993 в Чернігівському районному споживчому товаристві; з 15.11.1993 по 14.07.1997 в Тячівському консервному заводі; з 08.07.1997 по 04.09.2008 в Тячівській центральній районній лікарні та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити пенсію ОСОБА_1 з 04 червня 2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та оскаржило в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що оскільки страховий стаж позивача становить 15 років 02 місяці 18 днів, а тому Головне управління не вбачає в своїх діях порушення чинного пенсійного законодавства України і вважає, що позовні вимоги позивачки не обґрунтовані та безпідставні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що у випадку якщо поданих позивачкою документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, повідомити позивачку про те, які документи необхідно подати додатково, в тому числі запропонувати йому надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії по віку.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для розгляду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області рішенням № 072350011032 від 12 червня 2024 року позивачці було відмовлено у призначенні пенсії по віку, у зв`язку з відсутністю необхідно страхового стажу.

Відповідач у вищезгаданому рішенні дійшов висновку, що за доданими документами до заяви позивачки в страховий стаж не зараховано періоди:

- за записами трудової книжки від 14.07.1988 НОМЕР_1 , відсутній зв`язок між прізвищами « ОСОБА_2 »- « ОСОБА_3 » — « ОСОБА_4 »;

- період роботи за довідкою від 27.03.2024 №11 з 02.01.1984 по 20.12.1986, оскільки ім`я Позивача в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 » та прізвище « ОСОБА_7 » не відповідає витягам з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу « ОСОБА_7 »- « ОСОБА_8 »;

- періоди роботи у колгоспі за довідкою від 10.04.2024 № 30 з червня 1984 року по червень 1988 року, оскільки ім`я позивачки в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 »;

- період роботи за довідкою від 03.04.2024 № 21/1.1.06-06/41916/2024 з 02.03.1987 по 02.09.1987, оскільки ім`я ОСОБА_10 в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 »;

- період роботи за довідкою від 27.03.2024 № 37 з 01.12.1987 по 13.05.1988, оскільки ім`я позивача в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 »;

- періоди догляду за дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку, оскільки ім`я матері « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 » та прізвище « ОСОБА_7 » не відповідає витягам з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу « ОСОБА_7 » - « ОСОБА_8 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутній зв`язок між прізвищами « ОСОБА_3 » - « ОСОБА_4 ».

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, що і стало причиною звернення до суду з цим позовом.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачкою не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Приписами статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років, починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених норм доводить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, надання уточнюючих довідок повинно здійснюватися лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області рішенням № 072350011032 від 12 червня 2024 року позивачці було відмовлено у призначенні пенсії по віку, у зв`язку з відсутністю необхідно страхового стажу.

Відповідач у вищезгаданому рішенні дійшов висновку, що за доданими документами до заяви позивача в страховий стаж не зараховано періоди:

- за записами трудової книжки від 14.07.1988 НОМЕР_1 , відсутній зв`язок між прізвищами « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 » - « ОСОБА_4 »;

- період роботи за довідкою від 27.03.2024 № 11 з 02.01.1984 по 20.12.1986, оскільки ім`я позивачки в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 » та прізвище « ОСОБА_7 » не відповідає витягам з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу « ОСОБА_7 »- « ОСОБА_8 »;

- періоди роботи у колгоспі за довідкою від 10.04.2024 №30 з червня 1984 року по червень 1988 року, оскільки ім`я позивачки в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 »;

- період роботи за довідкою від 03.04.2024 № 21/1.1.06-06/41916/2024 з 02.03.1987 по 02.09.1987, оскільки ім`я ОСОБА_10 в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 »;

- період роботи за довідкою від 27.03.2024 № 37 з 01.12.1987 по 13.05.1988, оскільки ім`я позивача в довідці « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 »;

- періоди догляду за дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку, оскільки ім`я матері « ОСОБА_5 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 » та прізвище « ОСОБА_7 » не відповідає витягам з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу « ОСОБА_7 » - « ОСОБА_8 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутній зв`язок між прізвищами « ОСОБА_3 » - « ОСОБА_4 ».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 24.06.1964 « ОСОБА_11 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кочолава Хустського району Закарпатської області (а. с. 12).

ОСОБА_11 05.11.1983 року уклала шлюб з ОСОБА_12 (та взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_3 »), який за рішенням Нарсуду Тячівського району від 28.07.1989 було розірвано (а. с. 21).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 від 11.07.2024 (повторне) шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розірвано, про що 15.08.1989 складено відповідний актовий запис № 176. Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєно позивачці прізвище « ОСОБА_7 ». (а. с. 23).

У подальшому, 30 листопада 1990 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_14 , який за рішенням Тячівського районного суду від 06.10.2009 було розірвано (а. с. 22).

Згідно паспорта громадянина України НОМЕР_5 , який виданий Тячівським РВ УМВС України у Закарпатській області від 29.08.2007 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася в с. Кочолава Хустського району Закарпатської області (а. с. 26-27).

Виявлені відповідачем розбіжності щодо написання прізвища позивача, на переконання суду, ґрунтуються на неповному з`ясуванні усіх обставин, які мають значення у спірному випадку, оскільки не спростовують дійсність наданих позивачем документів.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції твердження відповідача про відсутність зв`язку між прізвищами позивачки є безпідставними оскільки, враховуючи встановлені вище обставини, позивачка змінювала прізвище у зв`язку із одруженням.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.01.1984, яка видана на « ОСОБА_15 », ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 7-8), позивачка:

- у період з 02.01.1984 по 20.12.1986 працювала продавцем на фермі Бакшанського в Савранському РайПО;

- у період з 02.03.1987 по 02.09.1987 працювала на посаді контролера операційної частини та посаді бухгалтера-ревізора в Центральній ощадній касі м. Тячів;

- у період з 01.12.1987 по 13.05.1988 працювала на посаді старшого піонервожатого в Йосипівській восьмирічній школі;

- у період з 05.07.1991 по 12.04.1993 працювала в Чернігівському районному споживчому товаристві.

Також, в матеріалах справи наявна копія трудової книжки НОМЕР_1 від 14.07.1988 року, (а. с. 9-11), згідно якої, позивачка:

- у період з 06.06.1989 по 18.09.1989 працювала на посаді кухонного робітника в Тячівському споживчому товаристві;

- у період з 01.10.1989 по 04.07.1991 працювала на посаді доярки в колгоспі ім. Леніна;

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки доказів, які б свідчили про невідповідність цих записів у трудових книжках відповідачами не надано, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 072350011032 від 12.06.2024 про відмову у призначенні пенсії по віку ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи.

З матеріалів справи видно, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду Київській області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Отже, дії зобов`язального характеру має вчиняти територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав відповідні документи для призначення пенсії.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що слід зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до стажу позивачки періоди роботи:

з 02.01.1984 по 20.12.1986 в Савранському РайПО;

з 02.03.1987 по 02.09.1987 в Центральній ощадній касі;

з 01.12.1987 по 13.05.1988 в Йосипівській восьмирічній школі;

з 06.06.1989 по 18.09.1989 в Тячівському споживчому товаристві;

з 01.10.1989 по 04.07.1991 в колгоспі ім. Леніна;

з 05.07.1991 по 12.04.1993 в Чернігівському районному споживчому товаристві.

Щодо позовних вимог про зарахування ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди її роботи: з 15.11.1993 по 14.07.1997 в Тячівському консервному заводі; з 08.07.1997 по 04.09.2008 в Тячівській центральній районній лікарні, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено вище судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявна копія трудової книжки НОМЕР_1 від 14.07.1988, (а. с. 9-11), згідно якої, позивачка, зокрема:

- у період з 15.11.1993 по 14.07.1997 працювала на посаді сортувальника сировини в Тячівському консервному заводі;

- у період з 08.07.1997 по 04.09.2008 працювала на різних посадах в Тячівській центральній районній лікарні.

Проаналізувавши вказані записи трудової книжки НОМЕР_6 , суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про зарахування цих періодів до загального трудового стажу позивачки є передчасним, оскільки ці записи містять суперечності, зокрема, позивачку звільнено з Тячівського консервного заводу « 14.07.1997» (наказ № 6 від 14.07.1997), а прийнято на роботу в Тячівську центральну районну лікарню « 08.07.1997» (наказ від 11.07.1997).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки в трудові книжці НОМЕР_6 є неточності та суперечності щодо періодів роботи з 15.11.1993 по 14.07.1997 та з 08.07.1997 по 04.09.2008, а тому такі періоди можуть бути підтверджені уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників або на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника, відповідно до Порядку № 637.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу вимог п. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду.

Статтею 58 Закону № 1058-IV, визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Отже, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях обрахунку страхового стажу та призначення пенсії.

Суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні (перерахунку) пенсії, тобто не може підміняти пенсійний орган, який, відповідно до Закону № 1058-IV, уповноважений на виконання наведених вище функцій.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Київській області необхідно повторно розглянути заяву позивачки від 04.06.2024, оскільки пенсійний орган при відмові у призначенні пенсії протиправно не зарахував ОСОБА_1 до її страхового стажу періоди роботи з 02.01.1984 по 20.12.1986 в Савранському РайПО, з 02.03.1987 по 02.09.1987 в Центральній ощадній касі, з 01.12.1987 по 13.05.1988 в Йосипівській восьмирічній школі, з 06.06.1989 по 18.09.1989 в Тячівському споживчому товаристві, з 01.10.1989 по 04.07.1991 в колгоспі ім. Леніна, з 05.07.1991 по 12.04.1993 в Чернігівському районному споживчому товаристві, а для зарахування періодів роботи з 15.11.1993 по 14.07.1997 та з 08.07.1997 по 04.09.2008 необхідно подати додаткові документи, а тому пенсійному органу необхідно вчинити дії щодо проведення нового розрахунку страхового стажу та вирішити питання про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків викладених у цій постанову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи повністю позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

При поданні позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а. с. 6) грн, що відповідає ставці судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що вимога немайнового характеру - вимога, яка не підлягає вартісній оцінці, вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, а тому розрахувати судовий збір у співвідношенні до частини (обсягу) задоволеної однієї вимоги немайнового характеру не можливо.

Оскільки, судом апеляційної інстанції задоволено частково позов немайнового характеру, то відповідно до вимог статті 139 КАС України, сплачений судовий збір за подання позовної заяви у повному розмірі необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 317 321, 322, 325, 328, КАС України, суд, –

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі № 260/4708/24 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 072350011032 від 12.06.2024 про відмову у призначенні пенсії по віку ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:

з 02.01.1984 по 20.12.1986 в Савранському РайПО;

з 02.03.1987 по 02.09.1987 в Центральній ощадній касі;

з 01.12.1987 по 13.05.1988 в Йосипівській восьмирічній школі;

з 06.06.1989 по 18.09.1989 в Тячівському споживчому товаристві;

з 01.10.1989 по 04.07.1991 в колгоспі ім. Леніна;

з 05.07.1991 по 12.04.1993 в Чернігівському районному споживчому товаристві.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків викладених судом апеляційної інстанції у цій постанові.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. П. Мандзій

З. М. Матковська